Справа № 595/343/25
Провадження № 3/595/157/2025
11.03.2025
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої,-
за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
25 лютого 2025 року близько 20.00 год. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно сестри ОСОБА_2 в ході чого обзивала її різними образливими та нецензурними словами, шарпала за верхній одяг, через що остання переживала за своє життя та здоров'я.
Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції при складанні протоколу кваліфіковані за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, будучи повідомленою про час та місце розгляду справи відповідно до протоколу про адміністративне правопорушеннясерії ВАД № 620593 від 03 березня 2025 року, де її було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 11 березня 2025 року о 10 год. 30 хв. у Бучацькому районному суді, про що ОСОБА_1 власноручно проставила підпис у відповідній графі протоколу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак на підставі ст.268 КУпАП, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення щодо неївід 03.03.2025 серії ВАД № 620593; протоколі прийняття заяви від ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 03 березня 2025 року; письмових поясненнях ОСОБА_2 від 03 березня 2025 року, в яких така повідомила, що 25 лютого 2025 року близько 20.00 год. вона перебувала у своєї сестри ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , в ході спілкування з останньою в них виникла словесна суперечка, під час якої ОСОБА_1 почала обзивати її різними образливими та нецензурними словами, шарпати за верхній одяг, в свою чергу вона також виражалася в сторону останньої нецензурною лайкою; письмових поясненнях ОСОБА_1 від 03 березня 2025 року, в яких така пояснила, що 25 лютого 2025 року по місцю її проживання між нею та її сестрою ОСОБА_2 виникла словесна суперечка, в ході якої вона виражалася в сторону останньої різними образливими та нецензурними словами, шарпала її за верхній одяг, а сестра в свою чергу виражалася нецензурними словами в її сторону, вину свою визнає, обіцяє, що надалі такого не повториться; рапорті ст. інспектора-чергового ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Шуї В.С.. від 03.03.2025.
За змістом ч.1 ст.173-2 КУпАП відповідальність особи наступає у випадку вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. При цьому психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Диспозиція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з повторним протягом року вчиненням домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а також діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як слідує з постанови Бучацького районного суду Тернопільської області від 01 травня 2024 року, яка набрала законної сили 14 травня 2024 року (справа № 595/730/24) ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, тобто, повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисні дії психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та, враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, до неї слід застосувати адміністративне стягнення у виді громадських робіт.
Згідно характеристики № 15-09/16-29, виданої Бучацькою міською радою Чортківського району Тернопільської області 03 березня 2025 року, ОСОБА_1 , 1985 р.н., зареєстрована по АДРЕСА_1 . Має на своєму утриманні дочку ОСОБА_3 , 2007 р.н.
За приписами частини п'ятою статті 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків (п.10 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Враховуючи оцінку ризиків вчинення домашнього насильства, вважаю, що відсутня необхідність направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство.
У відповідності до ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
На підставі ч.3 ст.173-2 КУпАП та керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір»,-
Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.
Стягнути із ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена через Бучацький районний суд до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. І. Тхорик