Справа № 595/85/25
Провадження № 2-а/595/20/2025
03.03.2025 м. Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області
В складі
головуючого судді Содомори Р.О.,
при секретарі Присташ П.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №74 від 13.01.2025 року, прийняту ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 13 січня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №74. Відповідно до постанови ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Підставою прийняття даної постанови слугувало те, що 04.01.2025 року близько 09 год. 00 год. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. Протоколом встановлено, що ОСОБА_1 автоматично системою АІТС «Оберіг» сформована 22.11.2024 року повістка № 1353302 з датою прибуття на 05.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних. ОСОБА_1 у вказаний термін не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно чого, його було подано у розшук до органів Національної поліції. Вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що відповідачем не надано доказів необхідності явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 , виклику позивача «для уточнення облікових даних». Зазначає, що облікові дані позивачем оновлені вчасно. Крім того, зазначає, що 22.01.2024 року позивачем пройдено військово-лікарську комісію, згідно висновку якої солдат запасу ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 16а, 39г графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ, що підтверджується висновком лікаря, довідкою ВЛК, військово-обліковим документом ОСОБА_1 від 10.07.2024 року. Після проходження ВЛК працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомили позивача про те, що його документи на зняття з військового обліку направлено на розгляд у Військово-медичний клінічний центр Західного регіону (м.Львів) і про результати розгляду його буде повідомлено додатково. Протягом 2024 року ОСОБА_1 неодноразово звертався до ІНФОРМАЦІЯ_4 про результати розгляду його документів, однак так і не отримав жодної відповіді. Зазначає, що 20 січня 2025 року ОСОБА_1 повторно проходив медичне обстеження ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , за висновком якої він повторно визнаний непридатним до військової служби. Крім того, зазначив, що про те, що він перебуває у розшуку йому стало відомо лише 03 січня 2025 року, коли його на вулиці зупинив працівник поліції разом із працівниками ТЦК та СП, після чого він наступного дня 04 січня 2025 року з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 для вияснення обставин. Того ж дня на нього складено протокол №9 про адміністративне правопорушення, у зв'язку із тим, що він нібито не з'явився 05 грудня 2024 року для уточнення облікових даних. Зазначає, що оскаржувана постанова не містить логічного викладу обставин і суті адміністративного правопорушення, крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин правопорушення. На підставі наведеного вважає, що постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
18 лютого 2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого позов вважають таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. 22 листопада 2024 року ОСОБА_1 відповідно до пункту 302 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» направлена повістка засобами поштового зв'язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_6 на 05.12.2024 для уточнення даних. Відповідно до даних поштового оператора поштове відправлення повернулось в ІНФОРМАЦІЯ_6 з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання особи. Дата відмітки 03.12.2024 року. Зазначає, що ОСОБА_1 , на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився. Будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав. Таким чином, ОСОБА_1 05.12.2024 здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126-VII що набрав чинності з дня його опублікування в газеті «Голос України» від 18.04.2014 року № 49), та порушив вимоги абз. 7 п.3. ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На підставі наведеного, просить суд у задоволенні позову про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви просить суд розглядати справу у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належно повідомленим про дату та час судового засідання шляхом направлення судової повістки про виклик до суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до переконання, що у позові слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено судом, 04.01.2025 року третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол №9 про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, згідно якого ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 13.01.2025 року о 11 год. 00 хв.
Відповідно до постанови № 74 від 13.01.2025 року винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за те, що ОСОБА_1 автоматично системою АІТС «Оберіг» сформовано 22.11.2024 року QR-повістку № 1353302 з датою прибуття на 05.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних. ОСОБА_1 у зазначений термін не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно чого, його було подано у розшук до органів Національної поліції. Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» порушення вчинене в особливий період, чим ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Як вбачається із матеріалів справи, 22.01.2024 року висновком лікаря психіатра ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно довідки військово-лікарської комісії, солдат запасу ОСОБА_1 не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.16а,39г, графи ІІ Розкладу хвороб, графи -ТДВ.
10.07.2024 року ОСОБА_1 оновив військово-облікові дані у додатку «Резерв+», категорія обліку - військовозобов'язаний.
В силу ч.3 ст.210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період п. 28 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до п. 302 Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
Як вбачається із наданого представником відповідача відзиву, 22.11.2024 року ОСОБА_1 направлена повістка засобами поштового зв'язку та відповідно до даних поштового оператора поштове відправлення повернулось з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання особи, дата відмітки 03.12.2024 року.
Відповідно до пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання прирівнюється законодавцем до належного повідомлення особи про виклик її до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть незважаючи на те, що фактично особа може бути не ознайомлена із необхідністю явки її до територіального центру.
В даному спірному випадку для з'ясування факту того, чи повідомлений належним чином позивач про виклик його за повісткою, необхідно дослідити дотримання третім відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 порядку направлення повістки та дотримання умов її вручення засобами поштового зв'язку.
З огляду на матеріали справи, на ім'я ОСОБА_1 було сформовано повістку №1353302. З копії повістки встановлено, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09 год. 00 хв. 05.12.2024 з метою уточнення даних. Вказану повістку направлено засобами поштового зв'язку (номер відправлення 0610210106700) на адресу АДРЕСА_1 . Згідно довідки про причини повернення зазначено 03.12.2024 «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд звертає увагу, що адреса АДРЕСА_2 є зареєстрованим місцем проживання позивача. Отже, фактично направлення повістки відбулося за належною адресою, повістка направлена 22.11.2024 та 03.12.2024 повернулася на адресу відправника, у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Разом з тим, суд зазначає наступне.
Як вбачається з відомостей військово-облікового документа у додатку «Резерв+», що є електронним кабінетом військовозобов'язаного позивач вчасно оновив свої персональні дані (наявні відмітка «дані уточнені вчасно»).Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 . Військово-облікові дані ОСОБА_1 оновив у додатку «Резерв+» 10.07.2024 року. При оновленні даних позивач зазначив адресу, яка співпадає із адресою направлення повістки та з місцем його реєстрації.
За приписами п.34 Порядку № 560, у разі уточнення військовозобов'язаним своїх облікових даних повістка йому повинна надсилатися за адресою місця проживання, зазначеною під час уточнення облікових даних; у разі не уточнення за адресою зареєстрованого місця проживання.
Той факт, що позивач не отримав кореспонденцію, надіслану йому на зареєстровану адресу місця проживання, вказану ним в ході уточнення облікових даних, сам по собі не є достатнім аргументом для скасування оскаржуваної постанови, а один лише факт неотримання поштового відправлення, що містить повістку про виклик, без наявності поважних причин неотримання такої повістки та неявки на виклик, не може ставати підґрунтям для уникнення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Таким чином, виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09 год. 00 хв. 05.12.2024.
Також необґрунтованими є посилання позивача на вчасне уточнення облікових даних, оскільки позивачу ставиться у вину факт неявки на виклик до ТЦК та СП, а не порушення порядку оновлення облікових даних.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи, враховуючи норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що приймаючи постанову №74 від 13.01.2025 року у справі про адміністративне правопорушення, відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання постанови протиправною та її скасування.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, у задоволенні позову слід відмовити.
У разі відмовити в задоволенні позовних вимог, судові витрати не відшкодовуються.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.8,9,10,20,47,77,90,132,139,210,211,241-246 КАС України, ст.ст. 210-1,280,283,284 КУпАП, ст.19 Конституції України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.
Суддя: Р. О. Содомора