Справа № 459/153/25
Провадження № 1-кп/459/13/2025
11 березня 2025 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шептицький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141150000606 від 02.07.2024 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Шептицький (Червоноград) Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє 03.07.2024 року Червоноградським міським судом Львівської області за ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 7 років, 17 жовтня 2024 року Червоноградським міським судом Львівської області за ч.1 ст.122, ч.4 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.361 КК України,-
25.06.2024 близько 21 години 15 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи на алеї неподалік Гімназії ім. родини Лугових, що по вул. Шептицького, 17 в м. Шептицький Львівської області, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022, (із подальшими змінами та доповненнями), маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності, таємно викрав у ОСОБА_5 шкіряну чоловічу сумку чорного кольору марки «Dr. Bond accessories», вартістю 673 грн. 60 коп. в якій знаходився мобільний телефон марки «VIVO Y1S» чорно-зеленого кольору, вартістю 1266 грн. 66 коп., в якому знаходилася СІМ карта № НОМЕР_1 , банківська карта рахунку НОМЕР_2 банку АТ КБ «ПриватБанк», відкрита на ім'я ОСОБА_5 , військовий квиток на ім'я ОСОБА_5 , ключі від квартири, шкіряний гаманець біфолд чорного кольору марки «Skill», вартістю 560 грн., в якому були грошові кошти в сумі 1000 грн та 100 PLN, що в еквіваленті становить 1011 гривень 92 копійки, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 4512 (чотири тисячі п'ятсот дванадцять гривень) гривень 18 копійок, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто в таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.
Окрім цього, ОСОБА_4 25.06.2024 близько 21 години 15 хвилин, перебуваючи на алеї неподалік Гімназії ім. родини Лугових, що по вул. Шептицького, 17 в м. Шептицький Львівської області, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022, (із подальшими змінами та доповненнями), маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності, таємно викрав у ОСОБА_5 шкіряну чоловічу сумку чорного кольору, в якій знаходилася банківська карта рахунку НОМЕР_2 банку АТ КБ «ПриватБанк», відкрита на ім'я ОСОБА_5 , військовий квиток на ім'я ОСОБА_5 , які являються офіційними документами, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим вчинив викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України.
Окрім цього, ОСОБА_4 25.06.2024 близько 22 години 01 хвилин перебуваючи в м. Шептицький Львівської області, точної адреси органом досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022, (із подальшими змінами та доповненнями), маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності, використовуючи банківську карту рахунку НОМЕР_2 банку АТ КБ «ПриватБанк», відкритого на ім'я ОСОБА_5 , через банкомат банку АТ «Kredobank» викрав з вказаного рахунку ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 10 000 грн., знявши їх двома операціями по 5000 грн. кожна, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 10 000 ( десять тисяч) гривень.
Окрім цього, ОСОБА_4 25.06.2024 близько 22 години 10 хвилин перебуваючи по вул. Шашкевича,9, в м.Шептицький Львівської області, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022, (із подальшими змінами та доповненнями), маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності, використовуючи банківську карту рахунку НОМЕР_2 банку АТ КБ «ПриватБанк», відкритого на ім'я ОСОБА_5 , через банкомат банку АТ КБ «ПриватБанк» викрав з вказаного рахунку ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 20 000 грн., знявши їх двома операціями по 10 000 грн. кожна, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 20 000 ( десять тисяч) гривень, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто в таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненене повторно в умовах воєнного стану.
Також, ОСОБА_4 25.06.2024 близько 22 години перебуваючи в м. Шептицький Львівської області, точної адреси органом досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, маючи прямий умисел на несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем з метою подальшого таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, за допомогою СМС повідомлень про відновлення доступу автентифікувався в застосунку «Приват 24» як ОСОБА_6 , використовуючи мобільний телефон останнього марки «VIVO Y1S» чорно-зеленого кольору, та в подальшому будучи автентифікованим в застосунку «Приват 24» як ОСОБА_6 , змінив пароль доступу до банківської карти рахунку НОМЕР_2 банку АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_5 , чим вчинивкримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.361 КК України, тобто, несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.
Окрім цього, ОСОБА_4 26.06.2024 близько 06 години 22 хвилин перебуваючи в м.Шептицький Львівської області, точної адреси органом досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022, (із подальшими змінами та доповненнями), маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності, використовуючи банківську карту рахунку НОМЕР_2 банку АТ КБ «ПриватБанк», відкритого на ім'я ОСОБА_5 , через банкомат «Branch 10013-0138» викрав з вказаного рахунку ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 20 000 грн., знявши їх двома операціями по 10 000 грн. кожна, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 20 000 ( десять тисяч) гривень.
Окрім цього, ОСОБА_4 26.06.2024 близько 06 години 54 хвилин перебуваючи по вул. Івасюка, 2 в м. Шептицький Львівської області, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022, (із подальшими змінами та доповненнями), маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності, використовуючи банківську карту рахунку НОМЕР_2 банку АТ КБ «ПриватБанк», відкритого на ім'я ОСОБА_5 , через банкомат банку АТ КБ «ПриватБанк» викрав з вказаного рахунку ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 20 000 грн., після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 20 000 ( десять тисяч) гривень, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно в умовах воєнного стану.
За згодою сторін, згідно ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження всіх доказів, зібраних у ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних на особу обвинуваченого.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю за всіма епізодами пред'явленого обвинувачення, надав детальні пояснення щодо обставин інкримінованих подій, цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 визнав повністю.
Потерпілий у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутності, оскільки він мобілізований, при цьому зазначивши про повне підтримання позовних вимог.
Даючи оцінку показанням обвинуваченого в судовому засіданні, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об'єктивно і повно відображають обстановку і обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.
Допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази в частині, що характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до переконання, що події кримінальних правопорушень мали місце, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, за ч.1 ст.357 КК України, як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів та за ч.1 ст.361 КК України як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.
Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно із ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів та кримінальних проступків.
Обставиною, яка пом'якшує покарання щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Разом з тим, суд враховує і особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні визнав вину повністю, є особою молодого віку, однак не має постійного місця праці, не одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, негативно характеризується по місцю служби. Крім цього, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим, всі інкриміновані епізоди вчинені до постановлення вироку від 17.10.2024 року. Відтак, суд вважає, що для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, слід призначити йому покарання у межах санкцій ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.361 КК України.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 судимий за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 03.07.2024 року за ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 7 років, вироком цього ж суду від 17 жовтня 2024 року за ч.1 ст.122, ч.4 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці.
Відтак, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушенні, передбачені ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.361 КК України до ухвалення попереднього вироку від 17.10.2024 року.
За змістом ч.4 ст.70 КК, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за правилами, визначеними частинами 1-3 цієї статті (сукупність злочинів).
Вирішуючи питання цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.
Згідно із ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а відповідно до ч.2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
У відповідності до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, враховуючи наведене, а також визнання позову ОСОБА_4 , цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди підлягає до задоволення повністю на суму 74 512,18 гривень.
Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_7 в частині стягнення моральної шкоди, то суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 п. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
П. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
За змістом ч. 1 ст. 1167, ч.1 ст.1177 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 п. 5 Постанови, доведенню підлягають:
1) наявність моральної шкоди;
2) протиправність діяння її заподіювача;
3) наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача;
4) наявність вини останнього в заподіянні шкоди.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд приймає до уваги твердження потерпілого про тривалість та глибину душевних страждань та приходить до висновку про задоволення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 гривень.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався і підстав для його обрання не має.
Речові докази в даному кримінальному провадженні відсутні.
Арешти на майно в межах даного кримінального провадження не накладались.
Керуючись ст.ст. 349,368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.361 КК України, призначивши йому покарання:
-за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
- за ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;
- за ч.1 ст.361 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, до покарання за цим вироком частково приєднати покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 17.10.2024 року та остаточно визначити покарання, у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 3 (три) місяці.
Строк відбування покарання рахувати з часу набрання вироком законної сили.
Зарахувати у строк відбування покарання строк перебування під вартою за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 17.10.2024 року по час набрання законної сили цим вироком.
Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 5000 (пять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 74 512 (сімдесят чотири тисячі пятсот дванадцять) гривень 18 копійок на відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 3106,36 (три тисячі сто шість) гривень 36 копійок витрат на залучення експерта.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий: ОСОБА_1