Справа № 464/6618/24
пр.№ 2/464/500/25
04.03.2025 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої-судді Бойко О.М.
секретар судових засідань Білінська К.-М.Є.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить збільшити розмір аліментів, які сплачуються ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій формі в розмірі 7100, 00 грн. до закінчення нею 1-го року навчання - 01.07.2025 року; відшкодувати відповідачем на користь позивача витрати, понесені нею в період вступу неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в коледж в Німеччині в серпні 2024 року в твердій грошовій сумі в розмірі 27500 грн разово.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 01 червня 2023 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 06 лютого 2023 року та до досягнення дитиною повноліття. Вказаний розмір аліментів на даний час є недостатнім для утримання доньки та такий розмір не відповідає чинному законодавству. Сума аліментів, яка виплачується відповідно до рішення Сихівського районного суду м.Львова від 01 червня 2023 року, є недостатньою для задоволення базових потреб дитини, а також для забезпечення освітнього розвитку дитини. Також витрати на доньку збільшились, у зв'язку із підвищенням цін на продуктовий кошик, одяг та взуття, тобто, базові потреби. Зазначила, що донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 10.08.2024 року проживала з нею, а на даний час проживає та навчається за згодою її та відповідача в Німеччині, що передбачає значні витрати, а тому виникла необхідність у збільшенні розміру аліментів.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, що наведені в позовній заяві, додатково пояснила, що на даний час донька навчається у в Німеччині і всі витрати доньки покриває лише вона. Просить позов задоволити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча згідно ст.130 ЦПК України належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подав, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу заочно у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08.06.2007.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 24.01.2018 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 серпня 2005 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №2046.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 01 червня 2023 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 06 лютого 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
Згідно із ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до положень статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 Сімейного кодексу України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Позивачка в обгрунтування позовних вимог покликається на те, що визначений рішенням суду розмір аліментів є таким, що не відповідає умовам сьогодення та є недостатнім, у зв'язку із зміною її майнового стану та дитини, оскільки дитина навчається за кордоном, за згодою відповідача, а тому зросли витрати на її проживання та утримання.
Статтею 192 Сімейного кодексу України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права свідчить про те, що такою передбачено кілька альтернативно визначених та водночас самостійних один від одного підстав для зменшення або збільшення розміру аліментів. Крім цього, вказаний перелік не є вичерпним. Відтак підставою для зменшення або збільшення розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану, як погіршення здоров'я, так і його покращення, а також інші випадки. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання кількох підстав для зміни розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
У відповідності до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи вище наведені обставини, суд приходить до висновку,що в зв'язку із зміною місця навчання дитини, яка навчається в м.Галле, Німеччина, позивачка оплачує вартість її проживання в розмірі 286,53 євро щомісяця, що підтверджується копією договору оренди та даними виписки з її рахунку, істотно збільшились витрати на її утримання, а відтак, змінилось матеріальне становище позивачки та неповнолітньої дитини, у зв'язку із чим наявні підстави для збільшення розміру аліментів .
Як зазначено в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначені в порядку ст.192 СК України аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує матеріальне становище дитини, витрати на її утримання, стан здоров'я дитини, зокрема, нявність вродженого захворювання, яке потребує постійного лікування, матеріальне становище позивачки, яка працює та утримує дитину, відсутність даних про наявність у відповідача інших осіб, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягувати аліменти у розмірі 6000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, що буде необхідним розміром із врахуванням обставин справи та норм чинного законодавства.
Оскільки позивачка при зверненні до суду з позовом звільнена від сплати судового збору, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 1 211 грн 20 коп. судового збору.
Вимога позову щодо відшкодувати відповідачем на користь позивача витрат, понесених нею в період вступу неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в коледж в Німеччині в серпні 2024 року в твердій грошовій сумі в розмірі 27500 грн. разово, не підлягає стягненню з наступних підстав.
Відповідно до ст.185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Як вбачається із змісту позову, витрати які просить відшкодувати позивачка пов'язані із амортизацію авто, оплатою пального, страхуванням, витратими на оренду житла та витратами на харчування. Проте, вказані витрати не пов'язані з обставинами визначеними ст.185 Сімейного кодексу України. Окрім того, із відомостей руху коштів неможливо з'ясувати чи такі витрати понесені саме на дитину чи у зв'язку із іншими обставинами.
З огляду на наведені обставини, зважаючи на відсутність достатніх даних про додаткові витрати в розумінні ст.185 Сімейного кодексу України підстави для задоволення зазначеної вимоги відсутні.
Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, -
позов задоволити частково. Збільшити розмір аліментів, визначених рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 01 червня 2023 року та стягувати з ОСОБА_2 (місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6 000 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в користь держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.
В решті вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 10.03.2025 року.
Головуюча