10 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/997/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась в суд з позовом до Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» (далі - ДУ «Маневицька виправна колонія (№42)») з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати;
2) зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати - 27 грудня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на день звільнення позивача 22.06.2023 ДУ «Маневицька виправна колонія (№42)» не провела остаточного розрахунку на день звільнення, а саме не було виплачено індексацію грошового забезпечення. Остаточний розрахунок з позивачем було проведено лише 27.12.2024 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №140/36547/23.
Таким чином, позивач вважає, що має право на звернення до суду із позовною вимогою про виплату компенсації втрати частини доходів (далі - компенсація) у в зв'язку із затримкою виплати індексації грошового забезпечення, оскільки, відповідачем добровільно не нараховано та не виплачено компенсацію.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що враховуючи відсутність коштів за КПКВ 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» в кошторисі на 2025 рік за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки», що призначений для виплат на виконання судових рішень, державна установа «Маневицька виправна колонія (№42)» немає можливості нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Просив відмови у задоволенні заявлених вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.08.2015 проходила службу в Державній установі «Маневицька виправна колонія (№42)» та була звільнена згідно наказу начальника установи від 22.06.2023 №83/ОС-23 та виключена зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення з військової служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Проте, під час проходження військової служби в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, відповідач не виплачував позивачу індексацію, а при виключенні зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення з військової служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, не провів остаточного та повного розрахунку.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №140/36547/23, залишеного без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024, позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:
«Визнати протиправними дії Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно.
Зобов'язати Державну установу «Маневицька виправна колонія (№42)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно зі встановленням січня 2008 року як базового місяця (місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін), з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.».
На звернення представника позивача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідач листом від 27.01.2025 №42/538/4 повідомив, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №140/36547/23 ОСОБА_1 було виплачено 19 607,95 грн (платіжна інструкція №815 від 27.12.2024).
У зв'язку із вищенаведеним, позивач звернувся до суду з даним позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку із затримкою виплати доходів за період з 01.01.2016 по 27.12.2024, оскільки відповідачем відмовлено у нарахуванні компенсації.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до статті 1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону №2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян та інші.
Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно зі статтею 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За змістом статті 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 7 Закону №2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Законі №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17 та від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20.
Суд зазначає, що вищезазначеними нормами Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 передбачено лише можливість для особи оскаржити відмову боржника. При цьому, а ні Закон №2050-ІІІ, ані Порядок №159 не передбачають обов'язкового звернення особи до суб'єкта владних повноважень, за для отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Проте, як слідує з матеріалів справи, представник позивача 24.01.2025 звернулась до відповідача із заявою про здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати суми індексації відповідно до Закону №2050-ІІІ.
Листом від 27.01.2025 №42/538/4 відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати через відсутність коштів за КПКВ 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» в кошторисі на 2025 рік за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки», що призначений для виплат на виконання судових рішень.
Вирішуючи спір, суд враховує, що згідно із загальними засадами права, дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, а бездіяльність - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Враховуючи встановлені в ході розгляду обставини справи, виходячи з наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності ДУ «Маневицька виправна колонія (№42)» щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати та зобов'язати ДУ «Маневицька виправна колонія (№42)» нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2016 по день фактичної виплати - 27.12.2024.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати.
Зобов'язати Державну установу «Маневицька виправна колонія (№42)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2016 по день фактичної виплати - 27.12.2024.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Державна установа «Маневицька виправна колонія (№42)» (44600, Волинська область, Камінь-Каширський район, селище Маневичі, вулиця Андрія Снітка, 25, код ЄДРПОУ 08562660)
Суддя В.В. Дмитрук