10 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/370/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Любомльське РТП» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та незаконними дій,
Приватне акціонерне товариство «Любомльське РТП» (далі - ПрАТ «Любомльське РТП») звернулось із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) з наступними позовними вимогами:
1) визнати (протиправними) дії по винесенню податкового повідомлення - рішення від 26.12.2024 №00351020706 форми «Р» заступником начальника ГУ ДПС у Волинській області О.Левчук.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «Любомльське РТП» за 2021, 2022, 2023, 2024 роки подавались податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки із нульовими показниками у зв'язку з тим, що підприємницька та господарська діяльність припинена через те, що майно не використовувалось, а господарська діяльність не проводилась, про що за вказані роки були надані пояснення органу ДПС м. Любомль.
ПрАТ «Любомльське РТП» зазначено, що відповідно до п.п. 266.7.2. ст. 266 ПК України: податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Враховуючи період з 01.01.2021 - 01.07.2024 на адресу Товариства від органу ДПС не надходило податкового повідомлення - рішення про сплату суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, із врахуванням обставин викладених у письмових поясненнях від Товариства за кожен період, а у 2024 році згідно акту ДПС України ГУ ДПС у Волинській області від 19.08.2024 №22448/07-06/3569284 було надіслано повідомлення від 10.07.2024 (яке Товариство не отримало), про що зазначено в акті на сторінці 1 - повідомлення повернуте 29.07.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Позивач вважає, що відповідно до п.п. 266.7.2. ст. 266 ПК України вказане повідомлення органом ДПС надіслано із запізненням Товариству - 10.07.2024 та пропущенням строку перебігу давності.
Представник позивача додатково зазначив, що при розгляді заперечення на акт від 19.08.2024 №22448/07-06/3569284 представником органу ДПС у Волинській області 25.09.2024 та Вищим контролюючим органом ДПС України при розгляді скарги вих. №20 від 17.10.2024 не досліджено та не взято до уваги той факт, що такі об'єкти як: прохідна будка Д - 1, площею 9,6 кв.м., дата державної реєстрації - 04.04.2007; заправочна К - 1 площею 43,6 кв.м., дата державної реєстрації - 04.04.2007; подані ВДВС м. Любомль за участю ДП «СЕТАМ», як системою електронних торгів арештованим майном; 15.04.2021 - заправочна; 03.07.2023 - прохідна будка; на виконання наказу Господарського суду Волинської області №6/30-1 від 26.11.2008 у справі №6/30-40 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ВАТ «Любомльське РТП» про стягнення суми не отриманого доходу в сумі 117 384,00 грн, зазначене майно реалізоване відділом ДВС м. Любомль, без погодження з власником майна, самовільно на власний розсуд і вибір, а продане майно перебуває в реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПрАТ «Любомлльське РТП» відповідно витягу з ЄДРРП від 09.09.2024, який додається та надавався контролюючим органам.
Представник позивача вважає дії по винесенню податкового повідомлення-рішення протиправними, без урахування фактів і обставин викладених в запереченні та скарзі, що призвели до зупинки господарської та підприємницької діяльності ПрАТ «Любомльське РТП».
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву представник відповідачів позовних вимог не визнала. Зазначає, що на підставі рішення ДПС України про результати розгляду скарги ГУ ДПС у Волинській області прийнято нове податкове повідомлення-рішення №00351020706 від 26.12.2024 та донараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 915 346,38 грн та штрафну санкцію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 56 929,40 грн.
Відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 розділу V ПК України та на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 10.07.2024 №2486-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Любомльське РТП», проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПрАТ «Любомльське РТП» (код ЄДРПОУ 3569284) з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021-2024 роки.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Представник відповідача звертає увагу суду, що копії наказу про проведення документальної планової або позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення направлялися ГУ ДПС у Волинській області засобами поштового зв'язку рекомендованими листами на юридичну адресу ПрАТ «Любомльське РТП», однак були повернуті на адресу Головного управління ДПС у Волинській області з відміткою «повертається за закінченням терміну зберігання».
Законодавець встановив два окремих випадки, коли платнику податків вважаються належним чином врученими документи: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Жодних застережень з приводу дати отримання (ознайомлення) документів, надісланих за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення статті 42 та 79 ПКУ не містять.
Представник відповідача щодо порядку розгляду заперечень поданих на акт перевірки зазначила, що у відповідності до вимог визначених підпунктом 86.7.2 ПК України ГУ ДПС у Волинській області на юридичну адресу ПрАТ «Любомльське РТП» надіслано лист №3825/12/03-20-07-06-12 від 17.09.2024, яким повідомлено про розгляд заперечення (вх. №36051/6 від 13.09.2024), яке відбудеться в приміщенні ГУ ДПС у Волинській області, за адресою: м. Луцьк, Київський м-н буд. 4, 25.09.2024 о 10 год 45 хв.
Відповідно до інформації з трекінгу поштового відправлення №0600963133976 вбачається, що даний лист надійшов до відділення оператора поштового зв'язку 44301, м. Любомль 18.09.2024, водночас 20.09.2024 відбулась невдала спроба вручення даного листа.
Враховуючи вищевикладене ГУ ДПС у Волинській області вжито усіх заходів з повідомлення платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки.
Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому ст. 86 ПК України порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.
При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу. За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПК України, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов'язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов'язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПК України.
З матеріалів справи вбачається, що документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ «Любомльське РТП» проводилася з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021-2024 роки.
Перевірці підлягали податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період за 2021-2024 роки.
Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта декларацію за формою, встановленою ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації у відповідності до положень пп. 266.10.1 ПК України.
Граничний термін податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік 22.02.2021 (20.02.2021 -вихідний). З огляду на вищевикладене ГУ ДПС у Волинській області було дотримано вимог п. 102.1 ст. 102 ПКУ під час визначення періодів, що підлягали перевірці.
Щодо посилання позивача на положення п.п 266.7.2. п. 266.7. ст. 266 ПК України обґрунтовуючи неправомірність винесення податкового повідомлення-рішення посилається на положення пп. 266.7.2. п. 266.7. ст. 266 ПКУ відповідно до якого «Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).».
Однак, вищенаведена норма регулює питання надіслання податкових повідомлень-рішень про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, тобто податкових повідомлень-рішень, якими нараховуються суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб.
Водночас згідно з пп. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Положенням пп. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ПрАТ «Любомльське РТП» відсутні.
В поданій відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідно до ст.ст. 75-79 ПК України контролюючим органом не забезпечено повідомлення про перевірку, не вимагались документи бухгалтерського обліку для її здійснення, а також враховуючи викладене у позовній заяві просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області відповідно до п. 75.1, п.п. 78.1.4, п. 78.1, ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та наказу від 10.07.2024 №2486-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Любомльське РТП», проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПрАТ «Любомльське РТП» (код ЄДРПОУ 3569284) з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021-2024 роки.
Повідомленням від 10.07.2024 №807 на право проведення перевірки направлено поштовим зв'язком рекомендованим листом 11.07.2024 для ознайомлення посадових осіб ПрАТ «Любомльське РТП».
Копія наказу контролюючого органу направлено поштовим зв'язком рекомендованим листом 11.07.2024 для ознайомлення посадових осіб ПрАТ «Любомльське РТП».
Повідомлення повернуте 29.07.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлені порушення п.п. 265.1.1 ст. 265, п.п. 266.1.2, п.п. 266.1.1, п. 266.2.1, п.п. 266.3.3, п.п.266.6, п.п. 266.7.1 ст. 266 ПК України занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 1 049 480,38 грн, в т.ч. за 2021 рік в сумі 275 823,00 грн, за 2022 рік в сумі 300 225,25 грн, за 2023 рік в сумі 309 462,95 грн, за 1 півріччя 2024 року в сумі 163 969,18 грн.
На підставі встановлених порушень складено акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Любомльське РТП» (код ЄДРПОУ 3569284)» від 19.08.2024 №22448/07-06/3569284 (далі - Акт перевірки від 19.08.2024 №22448/07-06/3569284).
ПрАТ «Любомльське РТП» звернулася до Головного управління ДПС у Волинській області з запереченням від 10.09.2024 №19 (вх. №36051/6 від 13.09.2024) на акт перевірки від 19.08.2024 №22448/07-06/3569284.
ГУ ДПС у Волинській області на юридичну адресу ПрАТ «Любомльське РТП» надіслано лист №3825/12/03-20-07-06-12 від 17.09.2024, яким повідомлено про розгляд заперечення в приміщенні ГУ ДПС у Волинській області, за адресою: м. Луцьк, Київський м-н буд. 4, 25.09.2024 о 10 год 45 хв.
За результатами розгляду заперечень ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення про спростування висновку акту від 19.08.2024 №22448/07-06/3569284 на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 134 134,00 грн, про що було повідомлено ПрАТ «Любомльське РТП» листом ГУ ДПС у Волинській області від 25.09.2024 №14853/6/03-20-07-06-06.
Перевіркою встановлено, що ПрАТ «Любомльське РТП» допущено заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 915346,38 грн, у тому числі за 2021 рік на суму 240447,0 грн, за 2022 рік на суму 261901,25, за 2023 рік на суму 269959,75 грн, за 1 півріччя 2024 року на суму 143038,38 грн, чим порушено вимоги п.п. 265.1.1, ст.265, п.п. 266.1.1 п.п. 266.1.2, п.п. 266.2.1, п. 266.3.3, п. 266.6, п.п. 266.7.1 ст. 266 Кодексу.
За результатами розгляду матеріалів перевірки та з урахуванням розгляду заперечення на акт від 19.08.2024 №22448/07-06/3569284, ГУ ДПС у Волинській області прийняте ППР 26.09.2024 №00263540706 та донараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 915346,38 грн та штрафну санкцію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 91534,63 грн.
На вищевказане податкове повідомлення-рішення ПрАТ «Любомльське РТП» було подано до ДПС України скаргу від 17.10.2024 №20 (вх. ДПС №41205/6 від 25.10.2024 ) з проханням визнати протиправним та скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.
Рішенням ДПС України від 08.11.2024 №33457/6/99-00-06-03-02-06 продовжено строк розгляду скарги до 23.12.2024.
Під час розгляду скарги встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області, при винесенні ППР від 26.09.2024 №00263540706, згідно з яким нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та застосовано штраф не враховано вимоги п. 52 та пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 XX ПК України, а тому застосування штрафу у сумі 34 605,23 грн підлягає скасуванню.
За результатами розгляду скарги в частині оскарження податкових повідомлень-рішень ДПС було прийнято рішення від 23.12.2024 № 38434/6/99-00-06-03-02-06, яким скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 26.09.2024 №00263540706 у частині застосування штрафу у сумі 34605,23 грн, в іншій частині ППР ГУ ДПС у Волинській області від 26.09.2024 №00263540706 залишає без змін, а скаргу - частково задовольняє.
На підставі рішення ДПС України про результати розгляду скарги ГУ ДПС у Волинській області прийнято нове податкове повідомлення-рішення №00351020706 від 26.12.2024 та донараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 915346,38 грн та штрафну санкцію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 56929,4 грн.
Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 26.12.2024 №00351020706 форми «Р», звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) регламентовано елементи податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з підпунктами 266.1.1, 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
За приписами підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Звертаючись до суду із позовом про визнання протиправними дій по винесенню податкового повідомлення - рішення від 26.12.2024 №00351020706 форми «Р», позивач посилається на те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 26.12.2024 №00351020706 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021-2024 роки, тобто поза межами терміну у 1095 діб, чим порушено норми підпункту 266.10.3, пункту 266.10 статті 266 ПК України.
Щодо вказаного твердження позивача, то суд зазначає наступне.
Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7.2 статті 266 ПК України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно з підпунктом 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 ПК України, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Підпунктом 266.10.3 пункту 266.10 статті 266 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Так, відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 392 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
У той же час, згідно з абзацом 11 п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно) в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
У постанові Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 зазначено, що відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Кабінет Міністрів України постановляє: Відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавіpусом SАRS-СоV-2.
Відповідно, в період з 18.03.2020 (згідно Закону №533-IX від 17.03.2020 та наступними змінами Закону №591-IX) по 16.03.2022 строк звернення до суду з цим позовом було зупинено в зв'язку з дією карантину, згідно пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Закон №2120-IX з 17.03.2022 зупинив дію цих положень, які в подальшому 30.06.2023 втратили юридичну силу в зв'язку із закінченням самого карантину, з цієї дати зупинення строку звернення до суду з цим позовом передбачалося п. 102.1. ст. 102 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Отже, з 17.03.2022 до 01.08.2023 зупинення перебігу строку для звернення з цим позовом передбачалося в зв'язку з дією правового режиму воєнного стану. Але з 01.08.2023 набрав чинність Закон №3219-IX, який скасував п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України, а пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України змінив, фактично визначивши 01.08.2023 останнім днем зупинення строку, в зв'язку з чим з 02.08.2023 перебіг строку відновився.
Узагальнено вищевикладене свідчить, що зупинення строку діяло з 18.03.2020 по 01.08.2023.
У даній справі податкові зобов'язання виникли та нараховані щодо періоду, сумарна тривалість якого після такого зупинення є меншою, ніж 1095 днів.
З приводу покликань позивача, що документів на перевірку контролюючим органом Товариству не надавалося та не було відомо про проведення перевірки.
Суд враховує, що відповідно до п. 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Разом з тим, копії наказу про проведення документальної планової або позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення направлялися ГУ ДПС у Волинській області засобами поштового зв'язку рекомендованими листами на юридичну адресу ПрАТ «Любомльське РТП», однак були повернуті на адресу Головного управління ДПС у Волинській області з відміткою «повертається за закінченням терміну зберігання», що підтверджується копією конверта про надіслання поштового відправлення.
При цьому, позивач належним чином не обґрунтував яким чином не отримання ним відповідних документів мало вплив на суть зазначеного податковим органом допущеного порушення позивачем та відповідного донарахування податкових зобов'язань. Не кожне можливе допущене порушення процедурного питання може мати безумовні наслідки протиправності прийнятого рішення.
У постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №160/17914/21 суд зазначив, що Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов'язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.
Крім того, постановою Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №812/821/17 суд вказав, що у пункті 42.2 статті 42 ПК України закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Враховуючи зазначене, податковим органом було належно повідомлено ПрАТ «Любомльське РТП» про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відповідно до вимог статті 42 Податкового кодексу України, що виключає порушення процедури проведення перевірки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що ГУ ДПС у Волинській області правомірно проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Любомльське РТП», відповідно, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності дій відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
При вирішенні даної справи суд також враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010).
Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Любомльське РТП» (44301, Волинська область, Ковельський район, місто Любомль, вулиця Дружби, 93, код ЄДРПОУ 03569284)
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 44106679)
Суддя В.В. Дмитрук