543/1123/24
2-а/543/2/25
11.03.2025 селище Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області у складі: головуючого - судді Попадюка С.С., за участю секретаря судового засідання Щерби А.В., представника позивача адвоката Верпети В.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області, третя особа - поліцейський сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Полтавській області сержант поліції Карповський Дмитро Юрійович, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи,
До Оржицького районного суду Полтавської області 11.11.2024 звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського сектору поліцейської діяльності № 1 ( смт Оржиця) відділення поліції № 2 (м. Хорол) Лубенського районного відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Полтавській області сержанта поліції Карповського Дмитра Юрійовича серія ЕНА №3303798 від 20.10.2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. за адміністративні правопорушення передбачені ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч. 1 ст. 122 КУпАП, ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що 20.10.2024 року поліцейським сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Оржиця) відділення поліції № 2(м. Хорол) Лубенського районного відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Полтавській області сержантом поліції Карповським Дмитром Юрійовичем була винесена постанова серія ЕНА №3303798 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі.
Згідно постанови вина позивача полягала в тому, що він 20.10.2024 року в 12:24:49 годин, в с. Савинці, вулиця Нова 4 керував транспортним засобом мотоциклом Альфа д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив п.п.2.1.а ПДР України та при цьому під час руху не користувався мотошоломом чим порушив ч. 5 ст. 121 КУпАП та п.п.2.3.г., не мав при собі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу чим порушив ч. 1 ст. 126 КУпАП і чим порушив п.2.1.а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування транспортним засобом Стаття, частина статті КУпАП: ст. 126 ч. 2. По зазначених інкримінованих йому статтях КУПАП він був підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. Саму постанову після її винесення 20.10.2024 року позивач на руки не отримував.
Зазначає, що законних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 1 та ч. 2 ст. 126 КУпАП, немає. Вважає, постанову незаконною, адже він не керував мотоциклом Альфа д.н.з. НОМЕР_1 , тобто не виконував функції водія, о 12:24:49 годин 20.10.2024 року, як записано у постанові поліцейського. Наявний відеозапис з нагрудної боді-камери не містять фіксації, що у зазначений у постанові час (12:24:49) саме позивач керував мотоциклом. Інші дані ввдеозапису, зафіксовані в інший часовий проміжок( 12:43:39 і далі), тобто вже після винесення постанови ( 12:35:39), як це вбачається зі змісту самої постанови, тим більше без доказів його ідентифікації, тощо, не мають відношення до нього та до винесеної щодо позивача постанови, і не можуть слугувати доказом його вини. Прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУПАП, позивачу перед початком оформлення постанови, належним чином не роз'яснювалося. Він був позбавлений можливості скористатися правовою допомогою адвоката, робити заяви, заявляти клопотання, фіксувати та надавати зі свого боку докази, тощо. Поліцейський не називав своє прізвище, спеціальне звання, не пред'являв службового посвідчення, що є недотриманням вимог ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про національну поліцію», і теж є самостійною підставою для скасування винесеної постанови (постанова Верховного Суду від 11.12.2019 року, справа № 545/2432/16-а). Поліцейський не запропонував позивачу та не пред'явив доказів керування ним мотоциклом. Відповідно у позивача не було обов'язку користуватися мотошоломом, мати при собі водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а тому йому не може вмінятися у вину невиконання вимог перелічених у постанові пунктів Правил дорожнього руху, і відповідно він не може нести відповідальність за інкримінованими йому статтями КУпАП.
Ухвалою судді Оржицького районного суду Полтавської області Попадюка С.С. від 14.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Протокольною ухвалою суду від 25.11.2025 задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 10.12.2024 о 16.00 год.
У зв'язку із зайнятістю головуючого в іншому судовому засіданні та неприбуттям в судове засідання 10.12.2024 учасників справи судове засідання було призначене на 15.30хв. 26.12.2024.
26.12.2024 справу позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області, третя особа - поліцейський сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Полтавській області сержант поліції Карповський Дмитро Юрійович, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи було знято з розгляду у зв'язку з тим, що головуючий у цій справі, відповідно до наказу «22/В/С від 23.12.2024, перебував 26.12.2024 у відпустці, що підтверджується довідкою, складеною секретарем судового засідання. Яка міститься у матеріалах справи.
Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 14.01.2025 у даній справі задоволено заяву представника відповідача Пуніної Л.В, в якій просила суд надіслати на поштову адресу ГУНП в Полтавській області копію позовної заяви з метою надання обґрунтованого відзиву на позовну заяву. Зазначеною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 14.00 год. 11 лютого 2025 року.
В судове засідання 11.02.2025 прибули позивач та його представник адвокат Верпета В.О., третя особа - сержант поліції Карповський Дмитро Юрійович. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.
В судовому засіданні 11.02.2025 позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Представником позивача також заявлено клопотання про долучення доказів - копій постанов Оржицького районного суду Полтавської області від 16.12.2024. Неможливість надання таких доказів разом із позовною заявою обґрунтовував тим. Зазначені судові рішення з'явилися у розпорядженні позивача після подачі ним позову до суду. Заслухавши думки учасників, суд ухвалив долучити до матеріалів справи зазначені у клопотанні докази. Третя особа - поліцейський сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Полтавській області сержант поліції Карповський Дмитро Юрійович надав пояснення, у яких заперечив проти задоволення позову. Вважає оскаржувану постанову законною, винесеною з дотриманням норм законодавства.
Під час з'ясування фактичних обставин справи та перевірки їх доказами в судовому засіданні виникли технічні труднощі у дослідженні відеоматеріалів, через пошкодження носія - DVD диска.
Протокольною ухвалою суду від 11.02.2025 розгляд справи відкладено на 24.02.2025 на 14.00 год. з метою отримання від третьої особи копії відеозапису.
В судове засідання 24.02.2025 прибули позивач та його представник. Третя - особа - сержант поліції Карповський Дмитро Юрійович, та представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подали. Водночас до засідання третьою особою - сержантом поліції Карповським Дмитром Юрійовичем надано через канцелярію суду в якості доказу на підтвердження фактичних обставин справи, флеш накопичувач з відеоматеріалами, які з технічних причин не бути досліджені в судовому засіданні 11.02.2025.
Після дослідження відеоматеріалів суд ухвалив відкласти розгляд справи на 11.03.2025 на 15.00 год. з метою повторного виклику третьої особи для надання пояснень.
В судове засідання 11.03.2025 прибув представник позивача Верпета В.О.
Представник відповідача та третя особа - сержант поліції Карповський Дмитро Юрійович в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подали.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 3303798 від 20.10.2024, ОСОБА_1 20.10.2024 о 12 год. 24 хв. в с. Савинці, вул. Нова, 4, керував транспортним засобом мотоциклом Альфа д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортними засобами, чим порушив п.п. 2.1.а ПДР України та при цьому під час руху не користувався мотошоломом, чим порушив ч. 5 ст. 121 КУпАП та п.п. 2.3.г, та не мав при собі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив ч. 1 ст. 126 КУпАП, п. 2.1.а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ, ч. 2 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн (а.с.11).
Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв'язку з незгодою позивача з рішенням суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем Правил дорожнього руху та накладення, у зв'язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію"(далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
Відповідно до п.п.2.1.а. ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п.п.2.3.г., для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 126 КУпАП, адміністративним правопорушенням є: керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до ч.2 ст.126 КУпАП адміністративним правопорушенням є: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 121 КУпАП, адміністративним правопорушенням є порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Аналіз вказаних норм ПДР дає підстави дійти висновку, що до адміністративної відповідальності за вчинені правопорушення, передбачені ч.1 та ч.2 ст.126 КУпАП може бути притягнута лише особа, яка керує транспортним засобом, а за ч.5 ст. 121 КУпАП якщо водій під час руху також не перебуває в мотошоломі.
Слід зазначити, що положенням п. (а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.
Обвинувачення повинно бути конкретним, обвинувачена особа реалізує своє право на захист від пред'явленого їй конкретного обвинувачення (відомості про час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Згідно зі ст. 31 Закону № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису.
Приписами ст. 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Приписами ст. 251 КУпАП, встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 258 КУпАП встановлено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Стаття 280 КУпАП передбачає обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме: орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз положень зазначених статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
При цьому, суд зазначає, що відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис підлягають зазначенню у постанові про адміністративне правопорушення не лише у випадку фіксації правопорушення здійсненої у автоматичному режимі, а й у інших випадках, оскільки ч. 3 ст. 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Вимоги ж до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режими, визначені частиною четвертою вказаної статті.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 15.11.2018 по справі № 524/5536/17 (адміністративне провадження № К/9901/1403/17), яка враховується судом при вирішенні цих правовідносин.
Судом враховується роз'яснення, викладені у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно з якими зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
В оскаржуваній постанові від 20.10.2024р. зазначено, що до постанови додається відеозапис зі службової боді-камери KammPro K9A.
З відеозапису з зі службової боді-камери KammPro K9A вбачається, що відеозапис здійснений 20.10.2024 у проміжок часу з 12 год 06 хв. 31 с. по. 12 год. 38 хв. 40 с. При цьому на відеозапису не зафіксовані факти керування позивачем мотоциклом та зупинки транспортного засобу, яким керував позивач.
Відповідно до ч. 4. ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ч.6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Постановою судді Оржицького районного суду Полтавської області Гришка О.Я. від 16.12.2024 у справі 543/1035/24 (пров. 3/543/408/24) провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (а.с.73-75). Вказана постанова набрала законної сили 27.12.2024.
Відповідно до змісту постанови у справі 543/1035/24 (пров. 3/543/408/24), суддя Гришко О.Я, дослідивши докази у справі, прийшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 керував мотоциклом за вказаних у протоколі обставин (перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення). Не підтверджується факт керування ОСОБА_1 мотоциклом до складання протоколу про адміністративне правопорушення і змістом відеозапису, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення. Відео розпочинається з того, що працівник поліції підійшов до мотоцикла, що не рухався. В подальшому цей мотоцикл не переміщається і стоїть на тому ж самому місці до кінця відеозйомки. Доданий працівниками поліції відеозапис, на якому зафіксовано керування ОСОБА_1 мотоциклом після складання і підписання спірного протоколу про адміністративне правопорушення не є належним доказом у справі, що розглядається, оскільки не стосується обставин, що передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 296106, в якому вказано, що правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП сталося 20.10.2024 о 12 год. 25 хв., а сам протокол складено 20.10.2024 о 12 год. 30 хв. В той же час відеозапис, на якому зафіксовано керування ОСОБА_1 мотоциклом, розпочинається 20.10.2024 о 12 год. 43 хв. і в іншому місці, ніж те, на якому відбувалося складання протоколу про адміністративне правопорушення, що розглядається. Відомостей про те, чи складався інший протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП 20.10.2024 після складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 296106, судді не надано. Пояснення ОСОБА_1 щодо того, що він не керував мотоциклом 20.10.2024 до складання протоколу про адміністративне правопорушення узгоджуються і з показаннями свідка ОСОБА_2 , допитаного в судовому засіданні 16.12.2024, який показав, що 19.10.2024 ОСОБА_1 передав йому на ремонт свій мотоцикл. 20.10.2024, після того як свідок полагодив мотоцикл, вони з ОСОБА_1 домовилися, що свідок приїде на мотоциклі до кафе «Смак» в с. Савинці Лубенського району Полтавської області. Вони домовилися зустрітися орієнтовно о 12 год. 00 хв., але зустрілися на декілька хвилин пізніше. За словами свідка, під час зустрічі він передав мотоцикл ОСОБА_1 , в цей час він залишив мотоцикл біля вказаного вище кафе. Таким чином суддя Гришко О.Я. прийшов до висновку, що у справі, що розглядається, не доведено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом за вказаних у протоколі обставин, тобто не доведено наявність події та складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Верпета В.О. надали пояснення ідентичні за змістом щодо обставин, які встановлювалися під час розгляду справи про адміністративне правопорушення 543/1035/24 (пров. 3/543/408/24).
Також в судовому засіданні 11.03.2025 представник позивача адвокат Верпета В.О. додатково пояснив, що вже після винесення оскаржуваної постанови серії ЕНА №3303798 від 20.10.2024 поліцейські самі запропонували ОСОБА_1 почати рух на мотоциклі та під час руху супроводити його додому. Висловив припущення, що такі дії поліцейських могли бути спрямовані на отримання відеодоказів, які б зафіксували вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, оскільки такі відеодокази були відсутні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови серії ЕНА №3303798. Також просив суд врахувати, що в прохальній частині позовної заяви допущену описку в частині посилання на відповідні статті КУпАП, зазначені в оскаржуваній постанові, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності, а саме: просить вважати вірним зазначення ч.1 ст. 126 та ч.2 ст. 126 КУпАП, що відповідає змісту обґрунтування позовних вимог, яке міститься у позовній заяві.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що фіксація керування ОСОБА_1 мотоциклом, розпочинається 20.10.2024 о 12 год. 43 хв 39с. При цьому поліцейський починає спілкується з ОСОБА_1 о 12 год. 44 хв. 25с. Зміст розмови суд не міг встановити через відсутність у вказаних вище відеозаписах з службового відеореєстратора працівників поліції звукового супроводу. Окрім того відеозапис, на якому зафіксовано керування ОСОБА_1 мотоциклом, розпочинається 20.10.2024 о 12 год. 43 хв. 39с. і в іншому місці, ніж те, яке зазначене як місце вчинення ОСОБА_1 правопорушень, зазначених у оскаржуваній постанові серії ЕНА №3303798.
Суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові серії ЕНА №3303798 від 20.10.2024 зазначено, що водій ОСОБА_1 керував тз мотоциклом Альфа в 12 год. 24 хв. 49с. При цьому сама постанова винесена поліцейським сектору поліцейської діяльності № 1 ( смт Оржиця) відділення поліції № 2 (м. Хорол) Лубенського районного відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Полтавській області сержантом поліції Карповським Дмитром Юрійовичем о 12 год. 35 хв. 39с.
Доказів керування ОСОБА_1 мотоциклом протягом часу, що передує розгляду сержантом поліції Карповським Дмитром Юрійовичем, як уповноваженою особою, справи про адміністративне правопорушення і винесення оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, тобто до 12 год. 35 хв. 39с. суду не надано.
Як встановлено судом, інших доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.126 КУпАП, ч.5 ст. 121 КУпАП, окрім самої спірної постанови, та відеозапису із службового відеореєстратора відповідачем не надано.
Відтак, в оскаржуваній постанові відсутні докази, що свідчать про вчинення позивачем 20.10.2024 порушення вимог ПДР, відповідно до положень статті 251 КУпАП.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 26.04.2018 у справі № 338/855/17.
Суд зазначає, що відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів наявності факту порушення ОСОБА_1 ПДР, а саме: керування останнім транспортним засобом мотоциклом Альфа д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив п.п.2.1.а ПДР України та при цьому під час руху не користувався мотошоломом чим порушив ч. 5 ст. 121 КУпАП та п.п.2.3.г., не маючи при собі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу чим порушив ч. 1 ст. 126 КУпАП і чим порушив п.2.1.а ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування транспортним засобом. Стаття, частина статті КУпАП: ст. 126 ч. 2.
Таким чином, відповідачем, на якого законом покладений обов'язок щодо збирання доказів правопорушення та на якого покладений обов'язок доказування правомірності свого рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не надано суду докази, які б безпосередньо свідчили про наявність події правопорушення, яка б була підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень.
Враховуючи викладене вище, вчинення ОСОБА_1 оскаржуваних адміністративних правопорушень є недоведеним, а тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності шляхом винесення спірної постанови не може вважатися законним і обґрунтованим.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (ч. 3 ст. 286 КАС України).
За таких обставин, оскільки відповідачем не надано вагомих доказів на підтвердження того, що позивач допустив правопорушення, передбачені ч.5 ст. 121 КУпАП, ч.1 та ч.2 ст.126 КУпАП, а відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд дійшов до таких висновків.
Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 18 березня 2020 року (провадження №11-1287апп18, справа № 543/775/17) відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 березня 2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач, при зверненні до суду, сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.3997360899.1 від 11.11.2024.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 605, 60 грн на користь позивача.
Керуючись ст. 5, 6, 77, 78, 139, 241-250, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи - задовольнити.
Скасувати постанову поліцейського сектору поліцейської діяльності № 1 (смт Оржиця) відділення поліції № 2 (м. Хорол) Лубенського районного відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Полтавській області сержанта поліції Карповського Дмитра Юрійовича серія ЕНА №3303798 від 20.10.2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. за адміністративні правопорушення передбачені ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП, ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП, ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять ) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Полтавській області, ЄДРПОУ 40108630, адреса: вул. Матвійчука Юліана, 83, м. Полтава, 36014.
Третя особа - поліцейський сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Полтавській області сержант поліції Карповський Дмитро Юрійович.
Повний текст рішення складено 11.03.2025 року.
Суддя Попадюк С.С.