Дата документу 11.03.2025Справа № 554/2189/25
Провадження № 1-кс/554/3708/2025
11 березня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 22024170000000076 від 03.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.436-2 КК України,
До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про арешт майна, обґрунтоване тим, що Полтавською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024170000000076 від 03.04.2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України.
Встановлено, що в соціальній мережі «Одноклассники» розміщено особисту сторінку під персональними даними « ОСОБА_5 » за електронним посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_1 », власник якої поширює матеріали, у яких можливо містяться виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату в 2014 році.
Відповідно до висновку експерта №442 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 28.11.2024 року в матеріалах поширених ОСОБА_4 містяться висловлювання з лінгвістичними ознаками виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, заперечення цієї агресії шляхом представлення її як внутрішнього громадянського конфлікту.
В ході виконання доручення в порядку ст.ст.39-41 КПК України оперативним підрозділом отримано інформацію, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
06.03.2025 року у період часу 14:00-14:40 на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 20.02.2025 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено: облікову картку на 1 арк.; тимчасове посвідчення військовозобов'язаного на 1 арк.; алфавітна картка на 1 арк.; обліково-послужна картка на 1 арк.; аркуш паперу зеленого кольору із зазначенням кількості друкованої продукції.
Вищевказані документи визнано речовим доказом, оскільки вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, з метою забезпечення проведення необхідних слідчих та інших процесуальних дій та в подальшому збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на вищевказане майно.
У судове засідання начальник відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Полтавської обласної прок уратури ОСОБА_3 не з'явився. Прокурор ОСОБА_6 , яка входить до складу групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні, надіслала заяву про розгляд клопотання без участі прокурора. Клопотання про арешт майна просила задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій розгляд клопотання просив проводити без його участі. Проти задоволення клопотання не заперечував.
Зважаючи на неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть у ньому участь, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді на підставі ч.4 ст.107 КПК України не здійснюється.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом скоєння кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За правилами ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовим доказом у розумінні положень ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.1, 2, 5 і 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як слідує зі змісту клопотання, метою накладення арешту на вилучене 06.03.2025 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 майно є забезпечення збереження речових доказів, що узгоджується із вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України
Встановлено, що постановою слідчої від 06.03.2025 року вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Прокурором доведено, що вилучене 06.03.2025 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 майно є доказом злочину, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту надасть можливість провести із вказаним майном необхідні для органу досудового розслідування слідчі та процесуальні дії, експертні дослідження. Висновки, сформульовані за результатами виконання таких процесуальних дій слугуватимуть доказами у справі.
Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у зазначеному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170 - 173, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме облікову картку на 1 арк.; тимчасове посвідчення військовозобов'язаного на 1 арк.; алфавітна картка на 1 арк.; обліково-послужна картка на 1 арк.; аркуш паперу зеленого кольору з зазначенням кількості друкованої продукції - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1