майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"07" березня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/260/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,
розглядаючи справу за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир (м.Житомир)
до 1. Приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" (м.Житомир)
2. Фізичної особи-підприємця Сардаківського Максима Броніславовича (с.Станіславівка Романівського району Житомирської області)
про стягнення 1114555,37грн,
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Житомир звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" та Фізичної особи-підприємця Сардаківського Максима Броніславовича, у якій просить:
- стягнути з Приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" розмір документально встановлених експертним висновком збитків у сумі 375047,24грн, 412743,71грн пені, 183 690,29грн інфляційних, 33 785,25грн 3% річних, 75 009,45грн штрафу, нарахованого на підставі п.7.7. договору №337 про закупівлю робіт від 04.06.2021, 17 141,43грн витрат за проведення будівельно-технічної експертизи по об'єкту;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Сардаківського Максима Броніславовича 17144,00грн заборгованості, яка виникла на підставі договору №334 у вигляді оплачених, але не виконаних робіт.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на порушення підрядником ПРБФ "Комунальник" (відповідач 1) прийнятих на себе зобов'язань заборгованості за договором №337 про закупівлю робіт від 04.06.2021 в частині виконання обсягу робіт, та якості її виконання, зазначених в актах виконаних робіт та оплачених замовником на суму 375 047,24грн, що стало підставою для нарахування пені, штрафу, інфляційних та 3% річних; а також порушення ФОП Сардаківським М.Б. (відповідач 2) умов договору №334 від 04.06.2021 в частині виконання зобов'язань щодо проведення перевірки відповідності обсягів та якості виконаних будівельних робіт на об'єкті.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під вимогою розуміють матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднані можуть бути вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднаними можуть бути позовні вимоги, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоч і різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. Подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №904/4376/20, від 12.08.2022 у справі №911/2401/21.
Як зазначає сам позивач та вбачається з доданих до позовної заяви доказів, позивач об'єднав позовні вимоги, що ґрунтуються на двох окремих договорах та заявлені до різних відповідачів, тобто підстави виникнення позовних вимог є різними і не пов'язаними між собою.
Господарський суд зазначає, що об'єднані в даній позовній заяві вимоги не є похідними. Вимоги до відповідача 1 ґрунтуються на твердженні позивача про те, що відповідач 1 неякісно та не в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором №337 від 04.06.2021, а вимоги до відповідача 2 мотивовані невиконанням зобов'язань за договором №334 від 04.06.2021 щодо здійснення технічного нагляду за виконанням робіт.
Вказане свідчить про те, що кожен з договорів №334 від 04.06.2021 та №337 про закупівлю робіт від 04.06.2021 створює окремі правовідносини між сторонами, які мають свої умови, обов'язки та наслідки, є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою.
Вимоги про стягнення боргу у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам, оскільки невиконання кожного з договорів буде потребувати дослідження правомірності нарахування заборгованості на підставі різних первинних документів та не є основними, і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Кожен договір передбачає різні предмети договору, умови виконання зобов'язань, строки, а також має свої правові та фактичні особливості, що потребують окремого розгляду. Навіть зі змісту позовної заяви вбачається, що обставини справи за кожним з договорів викладено різними розділами. Спільними між вказаними договорами є лише сторона замовника-Квартирно-експлуатаційний відділ м.Житомира, що недостатньо для об'єднання в одній позовній заяві всіх спірних правовідносин між сторонами.
Стаття 173 ГПК України чітко встановлює, що поєднання вимог можливе лише тоді, коли ці вимоги є взаємопов'язаними або виникають з одного правочину. У даному випадку, договори є окремими і не взаємопов'язаними, що свідчить про різні відокремлені правовідносини за ними.
Сумісний розгляд заявлених у даній справі позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених договорів, встановлювати обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, правильність заявлених до стягнення сум.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.07.2024 по справі №910/2365/24
Позивач всупереч вимогам ст.173 Господарського процесуального кодексу України об'єднав в одній позовній заяві вимоги за двома різними договорами, що свідчить про різну підставу виникнення позовних вимог.
Для вирішення даного спору по суті суд повинен буде дослідити та вивчити кожен із зазначених договорів та правовідносини сторін, що виникли на їх підставі, встановити наявність або відсутність підстав для стягнення заборгованості окремо по кожному з договорів.
Крім того, суд зазначає, що об'єднання позовних вимог є правом, а не обов'язком суду, а тому суд приходить до висновку, що об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки для виконання всіх завдань господарського судочинства, встановлених в ст.2 ГПК України, додержання яких превалює над будь-якими іншими доводами учасників судового процесу, зокрема сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи по суті. Аналогічні доводи висловлені в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 14.08.2018 по справі №910/3569/18.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
В даному випадку судом не встановлена наявність підстав для застосування положень ст.173 ГПК України.
З огляду на вищевикладене, позовна заява підлягає поверненню.
Згідно з ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Поряд з цим, звернення позивача з позовом здійснено позивачем у електронній формі через підсистему "Електронний суд", у зв'язку з чим суд не вважає за доцільне здійснювати позивачу повернення такої заяви поштовим відправленням.
Керуючись п.2 ч.5 ст.174, ст.ст. 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Повернути позовну заяву від 28.02.2025 за вих. №б/н та додані до неї документи Квартирно-експлуатаційному відділу м.Житомир.
Ухвала набрала законної сили 07.03.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Соловей Л.А.
Друк:
1 - у справу
2- позивачу та його представнику через "Електронний суд".