Справа №: 953/9074/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-сс/818/331/25 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: застосування запобіжного заходу
04 березня2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме самого підозрюваного ОСОБА_7 , належним чином повідомленого про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 14.02.2025 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого, погоджене прокурором, застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 58 днів, тобто до 12 квітня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Зобов'язано старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління національної поліції в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_9 або прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_7 про взяття під варту останнього.
Зобов'язано медичну частину Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» провести медичний огляд підозрюваного ОСОБА_7 .
Вимоги апеляційної скарги, з узагальненими доводами особи, яка її подала.
На вищевказану ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, яка містить прохання про скасування ухвали і постановлення нової, якою вона просить обрати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, а у випадку, якщо суд дійде до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою, просить визначити мінімальний розмір застави.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що підозрюваний вважає клопотання слідчого таким, що не відповідає вимогам ст.177 КПК України, є необґрунтованим, безпідставним, а тому ухвала, якою було задоволено вказане клопотання, підлягає скасуванню.
Зазначає, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Захисник вважає, що в ухвалі слідчого судді не було зазначено якими саме доказами обумовлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і не вказано чому більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Наголошує на тому, що стороною обвинувачення не було надано жодних належних та допустимих доказів, які давали б підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Просить звернути увагу на те, що ОСОБА_7 має місце реєстрації та проживання у м.Харкові, має родину.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні за допомогою відеоконференції брала участь захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 , яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 також був присутній під час судового засідання. Він заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Підозрюваний про дату та час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Від підозрюваного жодних заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, не надходило. На особистій участі він також не наполягав.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.405, ч.2 ст.422 КПК України, а також те, що захисник та прокурор не заперечували проти розгляду апеляційної скарги без участі підозрюваного, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності вказаної особи.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи захисника, думку прокурора, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до положень ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що рішення слідчого судді є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, відділом розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області здійснюються досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024220000000188 від 05.02.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.4 ст.321 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що у травні 2024 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи з метою отримання доходу від незаконного збуту наркотичного засобу метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол, створили та очолили організовану злочинну групу, до складу якої залучили ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 та ОСОБА_16 .
У період з вересня 2024 по лютий 2025 задокументовано вчинення членами організованої групи 28 кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних та сильнодіючих лікарських засобів, деталі вчинення яких викладено в ухвалі слідчого судді.
12.02.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.4 ст.321 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту, а також збут наркотичних та сильнодіючих лікарських засобів, вчинені організованою групою, в тому числі повторно.
Враховуючи це, до Київського районного суду м.Харкова надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління національної поліції в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , зпосиланням на тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється останній та наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
В обґрунтування підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий послалася на зібрані під час досудового розслідування матеріали, як окремо, так і всі у сукупності, а саме:
- результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.260 КПК України, тобто аудіо-відеоконтроль особи ОСОБА_11 , що містяться у протоколах №3108нт/55/119/02-2024 від 06.05.2024, №4376нт/55/119/02-2024 від 28.06.2024, №8648нт/55/119/02-2024 від 06.11.2024, та протоколах огляду інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 11.06.2024 та від 17.07.2024, згідно з якими зафіксовані розмови ОСОБА_11 та ОСОБА_10 щодо придбання та пересилання наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол до м.Харкова в крупних та особливо крупних розмірах для подальшого збуту, а також розмови з ОСОБА_7 щодо збуту зазначених заборонених речовин третім особам;
- результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.264 КПК України, тобто зняття інформації з електронних інформаційних систем з мобільного пристрою ОСОБА_11 , що містяться у протоколі №70нт/5/3/-6844 від 21.10.2024, згідно з якими зафіксовані розмови та текстові файли ОСОБА_11 та ОСОБА_10 щодо придбання та пересилання наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол до м.Харкова в крупних та особливо крупних розмірах для подальшого збуту, пересилання грошових коштів, отриманих в результаті злочинної діяльності;
- результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.269 КПК України, тобто візуальне спостереження за особою ОСОБА_15 , що містяться у протоколах №4413нт/55/119/02-2024 від 05.07.2024, №8650нт/55/119/02-2024 від 06.11.2024 та протоколах огляду інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 17.07.2024 та від 04.12.2024, згідно з якими зафіксовані факти отримання та перевезення ОСОБА_15 з відділення «Нова пошта» та до адреси її мешкання наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол в крупних та особливо крупних розмірах для подальшого збуту;
- результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.269 КПК України, тобто візуальне спостереження за особою ОСОБА_11 , що містяться у протоколі №8653нт/55/119/02-2024 від 06.11.2024, та протоколі огляду інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 04.12.2024, згідно з якими зафіксовані факти перевезення ОСОБА_11 з відділення «Нова пошта» та до адреси його мешкання наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол в крупних та особливо крупних розмірах для подальшого збуту;
- результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.269 КПК України, тобто візуальне спостереження за місцем - квартирою АДРЕСА_1 , що містяться у протоколах №4375нт/55/119/02-2024 від 28.06.2024, №6174нт/55/119/02-2024 від 28.08.2024, №7936нт/55/119/02-2024 від 17.10.2024, №9975нт/55/119/02-2024 від 17.12.2024 та протоколах огляду інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 16.07.2024, від 19.09.2024 та від 02.12.2024, згідно з якими зафіксовані перевезення ОСОБА_11 та ОСОБА_15 до вказаної адреси наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол після отримання їх у відділенні ТОВ «Нова Пошта» в крупних та особливо крупних розмірах для подальшого збуту, а також збут цих заборонених речовин третім особам у під'їзді біля зазначеної квартири;
- результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.260 КПК України, тобто аудіо-відеоконтроль особи ОСОБА_7 , що містяться у протоколах №6619нт/55/119/02-2024 від 10.09.2024; №6948нт/55/119/02-2024 від 19.09.2024, №7934нт/55/119/02-2024 від 17.10.2024 та протоколах огляду інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 19.09.2024; від 01.10.2024 та від 02.12.2024, згідно з якими зафіксовані факти збуту ОСОБА_7 наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол ОСОБА_17 , що мали місце 06.09.2024, 17.09.2024 та 08.10.2024;
- результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.260 КПК України, тобто аудіо-відеоконтроль особи ОСОБА_16 , що містяться у протоколах №7522нт/55/119/02-2024 від 08.10.2024; та №1272нт/55/119/02-2024 від 24.10.2024 та протоколах огляду інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 02.12.2024 та від 10.12.2024, згідно з якими зафіксовані факти збуту ОСОБА_16 наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол ОСОБА_18 , що мали місце 02.10.2024 та 22.10.2024;
- результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.263 КПК України, тобто зняття інформації з електронних комунікаційних систем відносно ОСОБА_16 , що містяться у протоколі №70/5/3-6976 від 28.10.2024, згідно з якими зафіксовані розмови ОСОБА_16 із ОСОБА_18 під час вчинення збуту наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол що мали місце 02.10.2024 та 22.10.2024;
- результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.269 КПК України, тобто візуальне спостереження за особою ОСОБА_16 , що містяться у протоколі №8654нт/55/119/02-2024 від 06.11.2024 та №10145нт/55/119/02-2024 від 20.12.2024, та протоколі огляду інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 04.12.2024, згідно з якими зафіксовані факти збуту ОСОБА_16 наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол ОСОБА_18 , що мали місце 02.10.2024 та 22.10.2024;
- результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.269 КПК України, тобто візуальне спостереження за місцем - квартирою АДРЕСА_2 , що містяться у протоколі №9436нт/55/119/02-2024 від 29.11.2024, згідно з якими зафіксовані факти збуту ОСОБА_7 наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол ОСОБА_17 , що мали місце 06.09.2024, 17.09.2024 та 08.10.2024;
- результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.ст.261, 262 КПК України, тобто огляд та виїмка кореспонденції, які містяться у протоколах 70/5/3-3131нт від 21.05.2024, 70/5/3-6170 від 20.09.24, 70/5/3-6405 від 01.10.24 , 70/5/3-6826 від 21.10.24, 70/5/3-6702 від 16.10.24, 70/5/3-7000 від 29.10.24 відповідно до яких зафіксовані факти пересилання ОСОБА_12 через перевізника ТОВ «Нова Пошта» наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол до м.Харкова в крупних та особливо крупних розмірах для подальшого збуту, що мали місце 04.09.2024; 15.09.2024, 28.09.2024, 15.10.2024, 29.10.2024, з яких відібрані зразки речовини, що пересилалася;
- результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.271 КПК України, тобто контроль над вчиненням злочину у формі оперативної закупки, які містяться у протоколах 70/5/3-5879 від 06.09.24, 70/5/3-6083 від 01.10.24, 70/5/3-6554 від 08.10.24 відповідно до яких зафіксовані факти збуту ОСОБА_7 наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол ОСОБА_17 , що мали місце 06.09.2024, 17.09.2024 та 08.10.2024;
- результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.271 КПК України, тобто контроль над вчиненням злочину у формі оперативної закупки, які містяться у протоколах 70/5/3-6083 від 02.10.24 та 70/5/3-6860 від 22.10.24, відповідно до яких зафіксовані факти збуту ОСОБА_16 наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол ОСОБА_18 , що мали місце 02.10.2024 та 22.10.2024;
- висновки експертиз матеріалів речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» СЕ-19/121-24/28348-НЗПРАП від 02.10.2024, СЕ-19/121-24/29702-НЗПРАП від 10.10.2024, СЕ-19/121-24/32234 -НЗПРАП від 29.10.2024, згідно з якими зразки речовини, які відібрані з поштових відправлень що надходили від ОСОБА_12 до ОСОБА_19 містить у своєму складі наркотичний засобів - метадон та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол);
- висновки експертиз матеріалів речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» СЕ-19/121-24/28349 від 01.10.2024, СЕ-19/121-24/28342 від 01.10.2024, СЕ-19/121-24/304428 від 01.10.2024, згідно з якими речовина, збута ОСОБА_7 . ОСОБА_20 містить у своєму складі наркотичний засобів - метадон та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол);
- висновки експертиз матеріалів речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» СЕ-19/121-24/29723 від 18.10.2024 та СЕ-19/121-24/32233 від 29.10.2024, згідно з якими речовина, збута ОСОБА_16 . ОСОБА_18 містить у своєму складі наркотичний засобів - метадон та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол);
- покази свідка ОСОБА_17 , що містяться в протоколах допиту від 28.10.2024, який пояснив обставини збуту йому наркотичного засобу - метадон та сильнодіючого лікарського засобу - димедрол ОСОБА_7 ;
- покази свідків ОСОБА_21 (протокол допиту від 01.11.2024), ОСОБА_22 (протокол допиту від 01.11.2024), ОСОБА_23 (протокол допиту від 15.11.2024), ОСОБА_24 (протокол допиту від 15.11.2024), ОСОБА_25 (протокол допиту від 31.10.2024), ОСОБА_26 (протокол допиту від 24.10.2024), ОСОБА_27 (протокол допиту від 18.11.2024), ОСОБА_28 (протокол допиту від 22.11.2024), ОСОБА_29 (протокол допиту від 30.10.2024), ОСОБА_30 (протокол допиту від 28.10.2024), які були залучені в якості понятих під час вручення грошових коштів для придбання наркотичних засобі ОСОБА_20 та ОСОБА_18 та подальшої добровільної видачі зазначеними особами набутої речовини.
Задовольняючи клопотання слідчого та обираючи підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважав обґрунтованою підозру, повідомлену ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, яка підтверджена зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду та доведеними наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Разом з цим слідчий суддя зазначив про необґрунтованість та безпідставність ризиків, передбачених п.4 ч.1 ст.177 КПК України, за наявності тих доводів, які вказані у клопотанні.
Колегія суддів, з урахуванням стадії досудового розслідування, погоджується з такими висновками слідчого судді, зокрема щодо обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Так, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Враховуючи вищенаведені відомості, у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, якими слідчий обґрунтовує в суді першої інстанції необхідність застосування такого запобіжного заходу як тримання підозрюваного під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги вказані ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, а відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Виходячи з відомостей щодо особи підозрюваного, який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, непрацевлаштований, підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, передбачених ч.3 ст.307, ч.4 ст.321 КК України, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років та на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна відповідно, не виключена можливість переховування останнього від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинене.
Разом з цим ОСОБА_7 у зв'язку з тяжкістю вчинених кримінальних правопорушень, розуміючи складність проведення досудового розслідування, зокрема в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи, що на даний час не всі ділянки державного кордону України перебувають під контролем української влади, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, протягом тривалого часу своєї злочинної діяльності, яка складала близько півроку, ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, не відмовився від злочинних намірів та продовжував отримувати протиправний дохід від незаконного обігу заборонених речовин до моменту затримання правоохоронними органами. Під час злочинної діяльності, не бажаючи бути викритим, застосовував заходи конспірації, такі як недопустимість спілкування відкритими каналами зв'язку. Відтак ОСОБА_7 безперешкодно може вчинити дії, направлені на переховування від правоохоронних органів поза межами України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Вказані обставини свідчать про завзятість злочинних намірів ОСОБА_7 , його схильність до переховування від правоохоронних органів та об'єктивно обґрунтовують наявність ризиків, передбачених п.п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду, можливість і бажання вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу заборонених речовин.
Враховуючи, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань та дослідження їх судом, а ОСОБА_7 має реальну можливість впливати на вказаних осіб у даному кримінальному провадженні, в тому числі на тих, яким відомо про вчинення кримінального правопорушення, не можна виключати можливість такого впливу підозрюваного на останніх з метою зміни їх свідчень на свою користь.
Крім того, слідчим суддею вивчалась можливість застосування стосовно ОСОБА_7
більш м'якого запобіжного заходу, але, враховуючи вищевикладене, було зроблено вмотивований висновок про те, що обґрунтованість підозри у вчиненні злочинів на даному етапі розслідування не дозволяє застосувати до підозрюваного інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Відповідно до п.5 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З таким висновком погоджується і апеляційний суд.
У зв'язку з викладеним застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є цілком обґрунтованим та відповідає вимогам, визначеним ст.ст.177, 178 КПК України, оскільки більш м'який запобіжний захід не здатний запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно зі сформованою практикою Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин цього кримінального провадження та характеру дій, які інкримінуються підозрюваному, а саме того, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.4 ст.321 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту, а також збут наркотичних та сильнодіючих лікарських засобів, вчинені організованою групою, в тому числі повторно,в сфері обігу наркотичних засобів, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого та особи, яка його вчинила, колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
Доводи, на які посилається в апеляційній скарзі захисник підозрюваного стосовно недоведення ризиків, заявлених в клопотанні слідчого, спростовуються відомостями, що є наявними в кримінальному провадженні, що свідчить про постановлення слідчим суддею обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст.370 КПК України.
Твердження захисника підозрюваного про те, що ОСОБА_7 має місце реєстрації та проживання у м.Харкові, має родину, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки, виходячи з матеріалів справи, ці обставини існували на час подій, які йому інкримінуються і вони не стали стримуючим фактором для підозрюваного при вчиненні протиправних діянь.
Тим більше, самі по собі ці обставини не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, запобігти яким в даному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
Крім того, вказані обставини були враховані слідчим суддею при постановленні ухвали, що спростовує доводи апелянта в цій частині.
Тобто, на переконання колегії суддів, з огляду на обставини кримінального правопорушення, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та запобігти встановленим ризикам.
Враховуючи викладене, на думку колегії суддів, в апеляційній скарзі не наведено беззаперечних та достатніх доводів, які б спростовували висновки слідчого судді щодо необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та не вбачається підстав для зміни раніше обраного останньому запобіжного заходу на більш м'який, а саме домашній арешт чи визначення розміру застави.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання стосовно ОСОБА_7 та відсутності підстав для зміни чи скасування рішення за доводами поданої апеляційної скарги.
З огляду на значимі для цього провадження обставини, на переконання колегії суддів, слідчий суддя постановив рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких постановив відповідне рішення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 під час апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст.370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її зміни чи скасування на цьому етапі досудового розслідування, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст.ст. 176-206, ст.ст. 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 14.02.2025 року про задоволення клопотання слідчого, погодженого прокурором та про застосування до підозрюваного за ч.3 ст.307, ч.4 ст.321 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до12 квітня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування., - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст. 424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді
____________ _____________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4