Справа № 345/6947/24
Провадження № 22-ц/4808/351/25
Головуючий у 1 інстанції Мигович О. М.
Суддя-доповідач Девляшевський В.А.
06 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (суддя-доповідач) Девляшевського В.А..
суддів: Луганської В.М., Мальцевої Є.Є.,
секретаря Гудяк Х.М.,
за участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» на ухвалу Калуського міськрайонного суду, постановлену головуючим суддею Мигович О.М. 30 грудня 2024 року, у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Ші Енерджі», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Лесик Вікторія Богданівна про визнання недійсними актів приймання-передачі (внесення) вкладу до статутного капіталу,
В грудні 2024 року АТ КБ «Приват банк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 та ТОВ «Техно Ші Енерджі», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Лесик В.Б. про визнання недійсним актів №1 та №3 приймання-передачі (внесення) вкладу до статутного капіталу від 29.03.2024. Обгрунтовуючи вимоги позову, зазначив, що ОСОБА_1 вчинив протиправні дії з відчуження нерухомого майна на підставі оскаржуваних актів до статутного капіталу ТОВ «Техно Ші Енерджі». Проте, за рахунок вказаного могли б бути задоволені вимоги банку як стягувача у виконавчому провадженні про стягнення кредитної заборгованості.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 30 грудня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги з огляду на предмет спору та суб'єктний склад сторін віднесені до юрисдикції господарських судів, що виключає можливість їх розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду з підстав порушення судом норм процесуального права, представник АТ КБ «Приват банк» подав апеляційну скаргу. Просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вказує, що суд не звернув увагу на те, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2024 року у справі №909/1091/24 позивачу було відмовлено у відкритті провадження за його позовом до ОСОБА_1 та ТОВ «Техно Ші Енерджі» про визнання недійсними актів приймання-передачі (внесення) вкладу до статутного капіталу. При цьому господарський суд вказав, що позовні вимоги про визнання недійсними актів приймання-передачі (внесення) вкладу до статутного капіталу у даній справі не стосуються справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, чи справ, у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, а стосуються цивільних правовідносин щодо порушення прав кредитора, а тому підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскаржуваною ухвалою відмовлено у відкритті провадження у справі в зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відтак, суди не можуть дійти згоди щодо підвідомчості справи, що призводить до порушень прав позивача на судовий захист.
Зазначає, що позов обґрунтований тим, що відповідачами вчинені фіктивні правочини, а саме передано майно до статутного капіталу господарського товариства, хоча дійсна мета цих правочинів - убезпечити майно від майбутнього звернення стягнення на нього. При цьому АТ КБ «Приват банк» не є учасником ТОВ «Техно Ші Енерджі» та не має на меті отримати частку, що належала ОСОБА_1 у вказаному товаристві з метою участі в управлінні діяльності цієї юридичної особи. Натомість вимоги банку спрямовані до ОСОБА_1 саме як до боржника у зобов'язальних відносинах і до ТОВ «Техно Ші Енерджі» як до сторони оспорюваного правочину. Відповідно у даній справі у позивача існує цивільний інтерес до майна фізичної особи ОСОБА_1 не як до учасника товариства і не в межах корпоративних правовідносин, а як до боржника у межах виконавчого провадження.
Вважає, що судова практика, застосована судом, не відповідає характеру зазначених правовідносин у даній справі. Натомість посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.09.2019 у справі №927/90/19 в подібних правовідносинах, де зокрема зазначено, що позивач не є учасником господарського товариства та не має на меті отримати частку у товаристві з метою участі в управлінні та діяльності цієї юридичної особи, адже його вимоги спрямовані до відповідача саме як до боржника у зобов'язальних відносинах, а також оскільки заявлений позов не направлений на захист корпоративних прав позивача. До схожих висновків прийшов Верховний Суд у Постанові від 25.10.2024 у справі №904/4459/23.
Правом на подання відзиву інші учасники справи не скористались.
Згідно положень статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що АТ КБ «Приват банк» звернувся з позовом про визнання недійсними Актів № 1, №3 приймання-передачі (внесення) вкладу до статутного капіталу до ТОВ "Техно Ші Енерджі", які укладені 29.03.2024 між ТОВ "Техно Ші Енерджі" та ОСОБА_1 на виробничу будівлю і споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1741878626104, та на земельну ділянку площею 0,52033 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2610400000:02:001:0118, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1406053926104.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник банку вважав, що ОСОБА_1 діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам кредитора, а справжня мета оспорюваних правочинів - вивести нерухоме майно з-під можливого звернення стягнення, ухиляючись при цьому від виконання взятих на себе кредитних зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області у справі №345/1/24 від 28 лютого 2024 року задоволено позов АТ КБ Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення 992 149,40 грн заборгованості по кредитному договору № б/н від 17.06.2017 року.
29.03.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Техно Ші Енерджі» укладено акт № 1 приймання-передачі (внесення) вкладу до статутного капіталу ТОВ «Техно Ші Енерджі», яким засвідчено факт того, що ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Техно Ші Енерджі» прийняв нерухоме майно, а саме: виробничу будівлю і споруди (складові частини об'єкта нерухомого майна: виробнича будівля, Б, загальна площа: 321,2 кв.м, ворота 1, загальна площа 8,8 кв.м., огорожа 2 загальна площа 226.9 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1741878626104.
29.03.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Техно Ші Енерджі» укладено акт № 3 приймання-передачі (внесення) вкладу до статутного капіталу ТОВ «Техно Ші Енерджі», яким засвідчено факт того, що ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Техно Ші Енерджі» прийняв нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,52033 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2610400000:02:001:0118, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1406053926104, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
26.04.2024 Приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачуком Любомиром Михайловичем відкрито виконавче провадження №74874850 щодо примусового виконання виконавчого листа №345/1/24, виданого 12.04.2024 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ ''Приват банк'' 992 149,40 грн заборгованості по кредитному договору № б/н від 17.06.2017 та 11905,79 грн сплаченого судового збору.
26.09.2024 листом за вих. №12846 приватний виконавець повідомив АТ КБ Приватбанк, що при проведенні виконавчих дій у межах виконавчого провадження № 74874850 було встановлено, що боржнику належали на праві власності виробнича будівля і споруди за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, кадастровий номер 2610400000:02:001:0118.
АТ КБ "Приват банк" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідачів: ОСОБА_1 , ТОВ «Техно Ші Енерджі» про визнання недійсним актів приймання-передачі (внесення) вкладу до статутного капіталу. Проте, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2024 року банку відмовлено у відкритті провадження у справі.
При цьому суд зробив висновок, що позовні вимоги про визнання недійсним актів приймання-передачі (внесення) вкладу до статутного капіталу у даній справі не стосуються справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, чи справ у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, а стосуються цивільних правовідносин щодо порушення прав кредитора, а тому підлягають до розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, яка переглядається, суд першої інстанції, вважав, що позовні вимоги про визнання недійсними актів приймання-передачі нерухомого майна в статутний капітал ТОВ "Техно Ші Енерджі", є спором, який виник з правочину, вчиненого учасником товариства - ОСОБА_1 , а тому такий спір за предметним критерієм належить до юрисдикції господарського суду, оскільки виник з корпоративних відносин. Таким чином, частина вище наведених позовних вимог з огляду на предмет спору та суб'єктний склад сторін віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає можливість їх розгляду в порядку цивільного судочинства.
Однак, з правильністю таких висновків суду першої інстанції апеляційний суд погодитися не може з урахуванням такого.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Верховний Суд зазначає, що поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, серед іншого, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб'єктна юрисдикція адміністративних, господарських та цивільних судів.
Так, відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Спори підвідомчі господарським судам України, визначені статтею 20 ГПК України. Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах (пункти 1, 3,4 частини 1 статті 20 ГПК України).
Правильне визначення підвідомчості цієї справи залежить від установлення наявності або відсутності корпоративних відносин між учасниками справи.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду вже розглядала питання предметної та суб'єктної юрисдикції спорів у справі за позовом стягувача у виконавчому провадженні про визнання недійсним договору відчуження/продажу боржником власних корпоративних прав, що був укладений з метою ухилення від виконання судового рішення у справі (постанова від 04.09.2019 у справі № 927/90/19).
Велика Палата Верховного Суду у цій справі виснувала, що спір ґрунтується на правовідносинах, які не мають господарсько-правових ознак. Позов у справі направлений на захист прав позивача, як стягувача у виконавчому провадженні, щодо майна (частки в ТОВ) боржника, яким останній розпорядився, відчуживши його іншій фізичній особі. Тому вирішення цього спору має здійснюватися за нормами Цивільного процесуального кодексу України.
У справі, що переглядається, у позивача існує цивільний інтерес до нерухомого майна ОСОБА_1 , переданого за актом приймання-передачі ТОВ «Техно Ші Енерджі» не в межах корпоративних правовідносин, а як до боржника у межах виконавчого провадження; правовідносини сторін не мають ознак господарсько-правових.
Характер і предмет спору свідчать про те, що інтерес позивача не пов'язаний з корпоративними правами ТОВ «Техно Ші Енерджі» та ОСОБА_1 , як засновником цього товариства, а спрямований на відновлення становища, яке існувало до зловживання відповідачами правами з наміром уникнути відповідальності за грошовими зобов'язаннями перед позивачем.
Спір, стороною у якому є фізична особа і вирішення якого не передбачає прийняття рішення про передачу корпоративних прав, часток, паїв чи акцій позивачу, не належить до спорів, які розглядаються у порядку господарського судочинства, а має розглядатися за правилами цивільного судочинства (висновок постанови ВС від 15 січня 2025 року у cправі № 926/5558/23).
За таких обставин, розгляд цієї справи має відбуватися за правилами цивільного судочинства.
Крім того, як вказує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства», заява №4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі «Станєв проти Болгарії», заява №36760/06, пункт 230).
Колегія суддів вважає, що відмова у відкритті провадження у господарському та у цивільному судочинстві за аналогічними вимогами позивача поставить під загрозу сутність гарантованих Конвенцією прав позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, оскільки непослідовність національних судів створила позивачеві перешкоди у реалізації права на судовий захист. З огляду на наведену аргументацію та пріоритет забезпечення принципу правової визначеності є підстави для висновку, що розгляд цього спору має завершитися за правилами цивільного судочинства.
Таким чином, з огляду на існування юрисдикційного конфлікту, з метою забезпечення права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту колегія вважає, що ця справа має бути розглянута за правилами цивільного судочинства, оскільки позивачу має бути забезпечено доступ до правосуддя.
Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справах №490/9823/16-ц і №761/12676/17, від 27 березня 2019 року у справі №766/10137/17, від 02 лютого 2021 року у справі №906/1308/19, а також у постановах Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №308/11052/18, від 20 січня 2021 року у справі №278/3458/18, від 29 березня 2023 року у справі №638/5047/21, від 24 квітня 2024 у справі №201/7990/23.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу належить скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 374, 376, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк» задовольнити.
Ухвалу Калуського міськрайонного суду від 30 грудня 2024 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: В.М. Луганська
Є.Є. Мальцева
Повний текст постанови виготовлено 11 березня 2025 року