Дата документу 11.03.2025
Справа № 334/1896/25
Провадження № 2-з/334/4/25
11 березня 2025 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Баруліна Т.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, особа до якої вживаються заходи забезпечення позову ОСОБА_2 ,
10 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, особа до якої вживаються заходи забезпечення позову ОСОБА_2 , а саме просить накласти арешт на нерухоме майно: квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1545460123101, номер запису права власності 30931105, власник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Свою заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , від якого сторони мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заявник, з метою придбання житла, уклав Договір позики б/н від 25.03.2019 року із ОСОБА_4 , відповідно до умов якого заявник отримав грошові кошти у розмірі 25000,00 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 674000,00 грн.
Так, 29.03.2019 року ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , Договір купівлі-продажу квартири б/н, посвідченого Якіб'юк Юлією Арсенівною приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстраційним №1240, предметом якого є житлова квартира загальною площею 71,3 кв.м., житловою площею 50,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість Квартири на момент укладання спірного Договору складала 621 000,00 грн.
Розрахунки за Договором купівлі-продажу квартири здійснював безпосередньо заявник своїми особистими коштами, отриманими у позику. Квартира була оформлена на ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 перед укладанням зазначеного правочину загубив свій паспорт.
Після придбання вищезазначеного житлового приміщення, заявник разом із ОСОБА_2 , її сином від попереднього шлюбу, та їхньою спільною донькою ОСОБА_1 почали проживати у зазначеній квартирі до березня 2022 року. Після початку війни в березні 2022 року ОСОБА_2 , виїхала разом із дітьми за кордон, а заявник залишився проживати у зазначеній квартирі.
Згодом ОСОБА_2 повернулася із закордону в м. Запоріжжя та несподівано для заявника пред'явила вимоги щодо звільнення квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . так, як вона є її особистою приватною власністю і заявник немає на неї жодних прав, а вона має намір її терміново продати третім особам та виїхати за кордон.
На даний час готується позовна заява до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіки та жінки без реєстрації шлюбу, поділ майна набутого під час проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з січня 2017 року по березень 2022 року, визнання права власності на нього та стягнення грошової компенсації серед якого є нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_2 .
Вивчивши заяву заявника про забезпечення позову, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії тощо.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогам
Відповідно до вимог статті 151 ЦПК України, передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна, крім іншого, містити обґрунтування необхідності застосування заходу забезпечення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов'язана з необхідністю збереження об'єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.
При цьому вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч. ч. 5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №16151329, квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-проваджу квартири №1240 від 29.03.2019 року.
Як зазначає заявник наразі він планує звернутись до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіки та жінки без реєстрації шлюбу, поділ майна набутого під час проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з січня 2017 року по березень 2022 року, визнання права власності на нього та стягнення грошової компенсації серед якого є нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_2 .
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши додані до заяви докази, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі відчуження відповідачем майна та вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення заборони відчуження квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1545460123101, номер запису право власності 30931105, власник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Застосування саме такого заходу забезпечення позову належним чином запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Крім цього, даний вид забезпечення позову, на думку суду, є співмірним заявленим позовним вимогам.
Накладення судом заборони відчуження майна, що перебуває у власності ОСОБА_2 , в повній мірі може забезпечити виконання рішення суду та не призведе до порушення прав та інтересів інших осіб.
Отже, застосування таких заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
При цьому забезпечення позову у вказаний спосіб не завдасть шкоди відповідачці, оскільки арешт майна та заборона відчуження майна тимчасово перешкоджає вчиняти дії щодо його відчуження. При цьому майно залишається у повному віданні та користуванні власника і на нього може бути звернено стягнення.
Окрім того, суд наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 10 ст.153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258-261, 247, 353-355 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, особа до якої вживаються заходи забезпечення позову ОСОБА_2 - задовольнити.
Вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони відчуження квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1545460123101, номер запису право власності 30931105, власник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Роз'яснити заявнику,що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви, повернення позовної заяви; відмови у відкритті провадження у справі.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Баруліна Т. Є.