308/1698/25
05.03.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., при секретарі судового засідання Боті О.І., за участю представника особи, яка притягається до адміністратиіної відповідальності адвоката Пекареніна А.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця Харківської обл., мешканця за адресою АДРЕСА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП,
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №327424 від 27.01.2025 з'ясовано, що 27.01.2025 о 12 год. 55 хв. ОСОБА_1 на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на відстані 5000 метрів до державного кордон на напрямку 309 прикордонного знаку за спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску в складі групи осіб. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП за порушення вимог ст.ст. 9, 12 ЗУ «Про Державний кордон України».
Від представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Пекареніна А.А. 19.02.2025 надійшли заперечення, в яких він вказує, що обов'язковою умовою притягнення до відповідальності за ст. 204-1 КУпАП є наявність реального умислу та дій, спрямованих на перетин кордону незаконним способом, бо саме лише перебування особи поблизу кордону (у нашому випадку не менше 5 км) не є достатнім доказом умислу на його незаконний перетин. Відсутність такого умислу у діях ОСОБА_1 підтверджується: 1. Наявністю квитків у зворотному напрямку, що спростовує версію про намагання покинути територію України поза пунктом пропуску. 2. Офіційним підтвердженням мети перебування в Ужгороді (анонс події на сайті Ужгородського національного університету https://www.uzhnu.edu.ua/uk/anounce/2570.htm ). 3. Місцем затримання, яке знаходиться за 5 км від державного кордону та не може свідчити про намір його перетину. 4. Відсутністю будь-яких дій, спрямованих на перетин кордону, а саме: ОСОБА_1 не перебував поблизу контрольної лінії кордону, у нього не було жодних предметів або засобів (що підтверджується протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів), що свідчили б про підготовку до перетину (наприклад, мап, провізії, змінного одягу тощо) та він не намагався ховатися або уникати правоохоронців. Тож, вважає, що у таких діях відсутній об'єктивний склад правопорушення, а висновки прикордонної служби ґрунтуються виключно на припущеннях, просить провадження у справі закрити.
Заслухавши представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Частиною 1 ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок управління, а також безпека особи, суспільства і держави.
Об'єктивну сторону цього правопорушення становлять такі альтернативні діяння: 1) перетинання державного кордону України пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, а також 2) спробу такого перетинання.
Із суб'єктивної сторони дане адміністративне правопорушення вчиняється з прямим умислом - тобто, особа усвідомлює, що незаконно перетинає кордон і бажає вчинити такі протиправні дії.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, окрім протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, додано протокол про адміністративне затримання, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей та документів, рапорт інспектора, схему щодо виникнення обстановки на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
З наданого протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів не видається можливим встановити ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, зокрема вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на спробу незаконного перетину державного кордону, оскільки такого було зупинено на відстані 5000 метрів до державного кордону, що є надто великою відстанню до лінії державного кордону України з Словацькою Республікою, особливо враховуючи місцерозташування м. Ужгорода в безпосередній близькості до кордону; наявність у ОСОБА_1 підтвердженої мети перебування в м. Ужгороді - участь у науковій конференції національних університетів як молодшого наукового співробітника науково-дослідного відділу НПП «Слобожанський» (м. Харків) в період 27-28.01.2025, квитків у зворотному напрямку; відсутність у ОСОБА_1 будь-яких дій, спрямованих на перетин кордону, а саме: ОСОБА_1 не перебував поблизу предметів або засобів, що свідчили б про підготовку до перетину (наприклад мап, провізії, змінного одягу і т.п.) тощо.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Згідно з приписів ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України», «Берктай проти Туреччини», «Леванте проти Латвії» неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Окрім того, суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, а саме, що відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про відсутність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Причетність останнього до інкримінованого не підтверджена відповідними доказами і спростовується поясненнями останнього та доказами. наданими у підтвердження відповідної позиції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження в справі про притягнення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.П. Іванов