Справа № 308/10676/24
1-кс/308/1283/25
06 березня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
у складі учасників справи:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
кримінальне провадження 1-кс/308/1283/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Ужгороді клопотання заступник начальника слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12024071030001282, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Ужгород, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, раніше не судимого,-
встановив:
05 березня 2025 року заступник начальника слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12024071030001282, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що 22 червня 2024 року, о 22 год. 25 хв., ОСОБА_9 , керуючи технічно-справним транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Mercedes», моделі «S350», державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Ужгород по вул. Собранецькій, зі сторони вул. Митної, в напрямку вул. Закарпатської, та на перехресті з провулками Університетський-Єгерський, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, грубо порушуючи вимоги п. 12.2, 12.4, 12.9 (б) «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, які вступили в дію з 01 січня 2002 року, наближаючись до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг, зі швидкістю 110-119 км. на год., при максимально допустимій швидкості у населеному пункті 50 км. на год., будучи самовпевненим, розраховуючи на свій водійський досвід та навички керування транспортним засобом, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, маючи можливість завчасно оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах, з моменту виявлення перешкоди для руху, не своєчасно вжив заходів для зменшення швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди,в результаті чого передньою частиною керованого автомобіля допустив зіткнення з лівою бічною частиною автомобіля «Renault Zoe», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який здійснював виїзд на головну дорогу - вул. Собранецьку, з другорядної - з провулку Університетський. Внаслідок зіткнення автомобіль «Renault Zoe», реєстраційний номер НОМЕР_2 відкинуло на тротуар, що прилягає до ТЦ «Дастор», де в той час знаходились пішоходи: 1) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2) ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які в результаті наїзду автомобіля отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
В результаті дорожньо-транспортної події, водій автомобіля «Renault Zoe», реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, внутрішлуночкову гематому справа, перелом дужки 1-го шийного хребця та 2-го шийного хребця справа, які були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цією ознакою, згідно п.2.1.3 (г,е) Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р.н., відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Тілесні ушкодження: закритий перелом бічної маси крижової кістки зліва з незначним зміщенням, закритий перелом лобкової кістки зліва з незначним зміщенням, закритий перелом переднього краю кульшової западини справа з незначним зміщенням, потягли за собою розлад здоров'я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно п. 2.2.2 "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В результаті дорожньо-транспортної події, пішохід ОСОБА_10 , отримала тілесні ушкодження у вигляді «ЗТТГК: Перелому 6,7 - го ребра зліва, відкритого субкапітального перелому 5 плюсневої кістки правої стопи зі зміщенням», які тягнуть за собою розлад здоров'я тривалістю більше 21-го дня, так як для зрощення перелому потрібен строк більше 21-го дня і за цією ознакою згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В результаті дорожньо-транспортної події, пішохід ОСОБА_11 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: «забійної рани, підшкірної гематоми верхньої губи» та дані тілесні ушкодження мають незначні скороминущі наслідки і за цією ознакою кваліфікують як легкі тілесні ушкодження.
У такий спосіб водій автомобіля марки «Mercedes», моделі «S350», державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_9 порушив наступні пункти «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306:
-п. 12.2 - у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;
-п. 12.4 - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
-п. 12.9 - водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;
Із технічної точки зору, водій автомобіля марки «Mercedes», моделі «S350», державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_9 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Renault Zoe», реєстраційний номер НОМЕР_2 , при умові дотримання ним швидкісного режиму. Саме не дотримання ним вимог пункту 12.4 ПДР України з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку із подією дорожньо-транспортної пригоди.
У такий спосіб встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, тобто - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження.
У березні 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, які долучаються до клопотання, а саме:
-Протоколом огляду місця події від 22.06.2024;
-Протоколом огляду оптичного диску від 28.06.2024;
-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 ;
-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 ;
-Висновками судово-медичних експертиз потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_10 ;
-Висновком фото-технічної експертизи;
-Висновками автотехнічних експертиз Закарпатського НДЕКЦ ;
-Іншими матеріалами кримінального провадження.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого свідків у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, сторона обвинувачення вважає, що до ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити його з наведених у ньому підстав.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 відносно задоволення клопотання заперечив, зазначив, що запобігти заявленим прокурором ризикам може і більш м"який запобіжний захід, а саме особисте зобов"язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтрима пощицію свого захисника зазначив, що він працює, зокремаі охоронцем у нічну зміну.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшла до наступних висновків.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризиків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені першою ст.177 КПК.
04 березня 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий стосується питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У Рішенні Нечипорук і Йонкало проти України(п. 175) ЄСПЛ вкотре повторив, що термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України.
-Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, а саме:
-Протоколом огляду місця події від 22.06.2024;
-Протоколом огляду оптичного диску від 28.06.2024;
-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 ;
-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 ;
-Висновками судово-медичних експертиз потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_10 ;
-Висновком фото-технічної експертизи;
-Висновками автотехнічних експертиз Закарпатського НДЕКЦ ;
-Іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запропонований запобіжний захід (домашній арешт) пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що домашній арешт вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 104). Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Основними ризикам, на які посилається сторона обвинувачення у даному клопотанні є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, слідчий суддя врахував наявність ризиків, передбачених пунктами п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК, а саме переховуватися від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вагомість наявних доказів, а також тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 в тому числі сімейний стан, наявність постійного місця проживання.
Щодо посилання підозрюваного на те, що домашній арешт у нічний час, позбавить можливості його працювати, суд зауважує, що на підтверження вказаного суду не надано жодного доказу, щодо працевлаштування ОСОБА_14 .
На підставі наведеного, зважаючи на необхідність дотримання цілей та загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до переконання, що клопотання слідчого, про обрання запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту слід задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 22 год. 00 хв. вечора до 06 год. 00 хв. ранку наступного дня в межах строку досудового розслідування, а саме до 04 травня 2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суду;
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду в період часу з 22 год. 00 хв. вечора до 06 год. 00 хв. ранку наступного дня ;
- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_15 , що в разі невиконання вищезазначених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_15 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8 .
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали було проголошено 10 березня 2025 року о 13 год. 30 хв..
Слідчий суддя ОСОБА_1