Єдиний унікальний №336/9931/24 Головуючий в 1 інст. Дмитрюк О.В.
Провадження №33/807/248/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
7 лютого 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Шевченко А.В., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 2 грудня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що 18 вересня 2024 року о 23 год. 14 хв., ОСОБА_1 біля будинку №4 по вул. Спартака Маковського в м. Запоріжжі керував транспортним засобом «ЗАЗ-DAEWOO Т13110», д.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій зобов'язаний на вимогу робітника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що під час розгляду справи суд не дотримався вимог, передбачених ст.ст. 242, 280 КУпАП, оскільки обставини, що мають значення для правильного вирішення справи не з'ясував та не перевірив правильність складання матеріалів адміністративної справи відносно нього, допустив неповноту та однобічність розгляду справи.
Зазначає, що на першу пропозицію поліцейського щодо проходження огляду на визначення стану сп'яніння надав відмову саме через оголошення повітряної тривоги, а о 24-00 годині розпочиналася комендантська година. Під час складання протоколу за ч. 1 ст. 126 КУпАП, він відмовився пройти огляд, однак пояснивши поліцейському свою відмову наголосив, що згоден пройти огляд. Проте, на зазначену згоду поліцейський не відреагував та почав складати протокол за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Зазначені відомості підтверджуються відеозаписом події. Отже, вважає, що відмови за фактом якої складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, він не надавав.
У зв'язку із наведеним, ОСОБА_1 просить постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 2 грудня 2024 року скасувати, провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні, адвокат Шевченко А.В. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Зазначила, що з відеозапису події вбачається прохання ОСОБА_1 , яке мало місце о 23 годині 43 хвилини до поліцейських щодо проходження ним огляду в закладі охорони здоров'я.
ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Зазначив, що за іншими обставинами, двічі доставлявся працівниками поліції до закладу охорони здоров'я для проходження огляду, та в обох випадках не встановлено його перебування в стані сп'яніння.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шевченко А.В., перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовується матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №132156 від 18 вересня 2024 року підтверджується:
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18 вересня 2024 р., в якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія пройти огляд у медичному закладі (а.с. 3);
- відеозаписом події (обкладинка справи).
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, вимогами п. 2.5 ПДР на водія покладено обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. п. 2, 3, 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння - порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови.
Згідно з п.12 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Працівниками поліції вказані вимоги закону дотримані.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 надав згоду на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння апеляційний суд проаналізувавши зібрані по справі докази, вважає непереконливими.
Так, відеозаписом події, долученим до справи, зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Вимога поліцейського надати документи водія та реєстрацію на ТЗ. ОСОБА_1 демонструє паспорт громадянина України, та на неодноразові вимоги співробітника поліції надати запитувані документи, вимогу останнього не виконує. Під час спілкування із ОСОБА_1 , поліцейський виявляє у нього ознаки наркотичного сп'яніння та оголошує їх. Слідує пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Між тим, ОСОБА_1 протягом тривалого часу сперечається та ухиляється від відповіді на пропозицію пройти відповідний огляд. Зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляну на визначення стану наркотичного сп'яніння. Попередження водія про відповідальність. передбачену ст. 130 КУпАП, складання та підписання протоколу.
Отже, на переконання судді апеляційного суду, працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, визначену ст. 266 КУпАП.
Проте, ОСОБА_1 відмовився від такого огляду, за що настає адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Жодних об'єктивних, вагомих причин, які б можна було розцінити як поважні задля відмови від проходження відповідного огляду, суд не вбачає.
Доводи апеляції стосовно того, що ОСОБА_1 двічі проходив медичний огляд 8 жовтня 2024 року та 15 жовтня 2024 року, за результатами яких він не перебував в стані сп'яніння суддею апеляційного суду до уваги не приймаються, оскільки не відносяться до обставин викладених у протоколі та не є предметом розгляду даної справи.
На посилання апелянта про те, що він надав відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння через оголошення повітряної тривоги слід зазначити, що матеріалами справи не підтверджується факт того, що ОСОБА_1 зазначав поліцейським про намір пройти до укриття під час дії повітряної тривоги, як і не зазначав про факт надання відмови через дію повітряної тривоги та те, що він готовий пройти огляд після закінчення її дії.
Доводи апеляційної скарги про надання згоди ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для відповідного огляду, після наданої ним попередньої незгоди не заслуговують на увагу, оскільки після виявлення ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 поліцейські запропонували йому пройти огляд у медичному закладі, на що він тривалий час сперечався та ухилявся від надання відповіді. Подальше висловлення згоди, яка мала місце після початку складання протоколу та інших документів, вказує на тривалість позиції водія щодо небажання проходити відповідний огляд та вказує на мінливість позиції, що також може розцінюватися як фактична відмова.
Слід відмітити, що в даному випадку вирішується питання саме щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння і поважних причин такої відмови за матеріалами справи не вбачається.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справу переглянуту в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 2 грудня 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 336/9931/24