Єдиний унікальний №333/6737/24 Головуючий в 1 інст. Наумова І.Й.
Провадження №33/807/334/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
7 лютого 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Присяжнюка О.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 28 листопада 2024 р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що 22 липня 2024 року о 02.31 год. в м.Запоріжжя, Комунарський район, вул. Оріхівське шосе, 14-а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки PEUGEOT PARTNER WL 2048 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив положення п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною та такою, що винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки суд підійшов формально до вивчення і дослідження обставин справи, не сприяв повному, об'єктивному, неупередженому розгляду справи та з'ясуванню всіх фактичних обставин справи, що потягло за собою прийняття необґрунтованого рішення про накладення на нього адміністративного стягнення.
В обґрунтування своїх доводів зазначив, що вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнає, оскільки під час зупинки транспортного засобу співробітниками поліції він знаходився в тверезому стані, був стомлений, алкогольні напої вживає рідко.
Наголошує, що оскільки він є військовослужбовцем його огляд на стан сп'яніння мав бути проведений виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління ВСП у ЗСУ або командиром ВЧ, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, органом правоохоронного органу спеціального призначення, а не інспектором поліції.
Таким чином вважає, що його огляд було проведено з порушеннями чинного законодавства, а надані суду докази є недопустимими та зібраними неналежним суб'єктом владних повноважень.
Стосовно ознак сп'яніння вказаних в протоколі зазначив, що оголошена працівником поліції ознака «перегар», «запах» не передбачена інструкцією, як і не передбачена вимога поліцейського щодо примушення водія робити подих ротом, а такі ознаки повинні виявлятися виходячи з поведінки водія. Разом із цим, з відеозапису події вбачається, що він поводив себе виховано, стримано.
Щодо ознаки тремтіння пальців рук зазначив, що дана ознака є наслідком проходження ним військової служби, в ході якої він неодноразово отримував поранення, контузії.
Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення оформлений працівником поліції без його участі. Додав, що в ході спілкування з поліцейським та усвідомлення настання наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, він почав наполягати та заявляти клопотання про його доставлення до медичного закладу для проходження огляду. Однак, співробітник поліції відмовив йому посилаючись на те, що він надав відмову від проходження огляду на місці, що не підтверджується відеозаписом події.
Окрім звернення до суду з апеляційною скарго, ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2024 року.
В обґрунтування своїх доводів зазначив, що є військовослужбовцем, приймає участь у бойових діях, тому не міг бути присутнім під час розгляду справи. Копію оскаржуваної постанови не отримував, ознайомився з її змістом після ознайомленням з матеріалами справи. Разом із цим, 27 грудня 2024 року його захисником скеровано до суду апеляційну скаргу в даній справі з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка постановою судді Запорізького апеляційного суду від 15 січня 2024 року, повернута захиснику через недотриманням вимог ст. 271 КУпАП.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2024 року. Постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 294 КУпАП апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Присюжнюк О.В. звертався до апеляційної інстанції в інтересах ОСОБА_1 зі скаргою на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 28 листопада 2024 р. (а.с. 63-67), яка постановою судді Запорізького апеляційного суду від 15 січня 2025 р. повернута апелянту (а.с. 81), з причин відсутності від ОСОБА_1 або від захисника Присяжнюка О.В. від імені ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 28 листопада 2024 року.
У судовому засідання апеляційного суду адвокат Присяжнюк О.В. заявив клопотання про зупинення розгляду справи у зв'язку з проходження військової служби ОСОБА_1 або відкладення судового засідання через неможливість останнього прибуття в судове засідання.
Заслухавши думку адвоката Присяжняка О.В. з приводу заявленого ним клопотання, суддя апеляційного суду приходить до висновку, що клопотання апелянта не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Присяжнюка О.В., який в його інтересах має право подати суду пояснення, клопотання та докази у даній справі та висловити позицію щодо складеного відносно ОСОБА_1 протоколу.
Отже, з урахуванням того факту, що ОСОБА_1 скористався правовою допомогою захисника - адвоката Присяжнюка О.В., який в його інтересах має право подати суду пояснення, клопотання та докази у даній справі під час апеляційного перегляду справи, має можливість висловити позицію сторони захисту щодо суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, а також має інші права, передбачені законами України, суддя апеляційного суду вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження в даній справі.
Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, присутність його захисника - адвоката Присяжнюка О.В, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Вирішуючи питання за доводами апеляційної скарги, суддя апеляційного суду констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 809484 від 22 липня 2024 року та визнаних судом доведеними підтверджується:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовані виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови. Огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія ( а.с. 4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в якому зазначено, що огляд не проводився в зв'язку з відмовою водія (а.с. 5);
- відеозаписом події (а.с. 7).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Працівниками патрульної поліції вказані вимоги закону дотримані.
Із відеозапису події, який міститься в матеріалах справи вбачається, що працівниками поліції на блокпосту був зупинений транспортний засіб марки PEUGEOT PARTNER WL 2048 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час перевірки документів та огляду транспортного засобу поліцейським, у останнього виникли підозри щодо знаходження водія ОСОБА_1 в стані сп'яніння. Слідує візуальний огляд водія. Встановлення ознак алкогольного сп'яніння, їх оголошення. Далі, на пропозицію поліцейського пройти огляд на визначення стану сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі у лікаря нарколога, ОСОБА_1 надає відмову. Повідомлення ОСОБА_1 про відповідальність за відмову від проходження запропонованого огляду, відсторонення його від керування транспортним засобом та складання протоколу за ст. 130 КУпАП.
Відповідна відмова водія є порушенням вимог п.2.5 ПДР та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, суд зауважує, що відео-інформація наявна у достатньому об'ємі задля з'ясування обставин, які є предметом розгляду у даній справі.
Доводи апеляційної скарги про порушення процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки останній є військовослужбовцем, а отже його огляд повинен був проводити співробітник ВСП у ЗСУ або командир ВЧ є необґрунтованими.
Аналіз положень ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень. Отже, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції.
Крім того, слід зазначити про відповідно до вимог частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Отже, на переконання судді апеляційного суду, працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, ЗУ «Про національну поліцію».
Твердження апелянта про оголошення поліцейським ознак, які не передбачені Інструкцією спростовується відеозаписом події, яким зафіксовано оголошення поліцейським ознак алкогольного сп'яніння у вигляді: різкого запаху алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови. Виявлені ознаки сп'яніння поліцейським відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року відноситься до ознак алкогольного сп'яніння, про що і було оголошено поліцейським ОСОБА_1 .
Посилання в апеляційній скарзі на наявність згоди водія на проходження огляду на стан сп'яніння, після надання ним попередньої відмови від такого огляду та складання протоколу за його відсутністю судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються відеозаписом події.
Так, зміст відеозапис засвідчує, що ОСОБА_1 надав чітку відмову від запропонованих оглядів як на місці зупинки автомобіля так і в закладі охорони здоров'я. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення був оголошений ОСОБА_1 , після чого останній підписав протокол, від надання пояснень відмовився, копію протоколу отримав.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 333/6737/24