25 лютого 2025 року Справа № 915/1097/20(915/11/23)
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М., розглянувши матеріали справи № 915/1097/20(915/11/23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» (вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017; код ЄДРПОУ 42129888),
до Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, код ЄДРПОУ 14313240),
в особі Відокремленого підрозділу “Санаторій - профілакторій “Інгул» (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв України, буд. 6/А, код ЄДРПОУ 23039335)
про стягнення грошових коштів у сумі 40250,61 грн ? заборгованості за спожиту електричну енергію
яка розглядається в межах справи № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (54001, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 38, код ЄДРПОУ 14313240)
розпорядник майна: арбітражний керуючий Шалашний Леонід Олександрович (93000, Луганська обл., м.Рубіжне, вул. Померанчука, 15а)
встановив:
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240) (ДП “Миколаївський суднобудівний завод»).
В межах указаної справи про банкрутство Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» (ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія») пред?явлено позовну заяву про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 40250,61 грн з ДП “Миколаївський суднобудівний завод». Позивач також просить суд про стягнення з ДП “Миколаївський суднобудівний завод» грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами 10.01.2023 суд (суддя Ткаченко О.В.) прийняв позовну заяву до розгляду в межах провадження у справі 915/1097/20 про банкрутство ДП “Миколаївський суднобудівний завод», присвоїв справі номер 915/1097/20(915/11/23), відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи у загальному позовному провадженні та встановив для сторін строки на подання заяв по суті справи, підготовче засідання суд призначив на 07.02.2023.
Ухвалою суду від 07.02.2023 підготовче засідання відкладено на 10.04.2023.
Ухвалою суду від 10.04.2023 продовжено строк проведення підготовчого засідання; підготовче засідання відкладено на 07.06.2023.
Ухвалою суду від 07.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.09.2023.
У подальшому, у зв'язку з відставкою головуючого судді згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №77 від 26.06.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ про банкрутство, які перебували у провадженні судді Ткаченка О.В.
Окрім того, за вказаним розпорядженням всі судові справи в межах судової справи про банкрутство або стороною в яких є боржник у справі про банкрутство мають бути передані головуючим суддям, які будуть визначені автоматизованою системи документообігу для розгляду судових справ про банкрутство.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі № 915/1097/20 визначено суддю Давченко Т.М.
Згідно протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.06.2024 справу № 915/1097/20(915/11/23) передано судді Давченко Т.М.
Ухвалою від 01.07.2024 суддею Давченко Т.М. прийнято указану справу до свого провадження для розгляду в межах справи № 915/1097/20 про банкрутство ДП “Миколаївський суднобудівний завод», ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження у справі, підготовче засідання призначено на 23.09.2024, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Вказану ухвалу судом було надіслано позивачу та відповідачу-1 до електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», розпоряднику майна ухвала скерована на електронну пошту.
Ухвала суду від 01.07.2024, надіслана на юридичну адресу відокремленого підрозділу відповідача - 54025, м. Миколаїв, пр. Героїв України, буд. 6/А, повернута поштовим відділенням за зворотною адресою з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0600276855430).
Згідно із ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин, враховуючі приписи п.2) так 4) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Ухвалою суду від 09.10.2024, повідомлено учасників справи, про те , що підготовче засідання 23.09.2024 не відбулося у зв'язку з відпусткою головуючого судді. Наступне підготовче засідання призначено на 12.11.2024.
Ухвалою суду від 12.11.2024 підготовче засідання відкладено на 16.12.2024.
Ухвалою суду від 16.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.01.2025.
Ухвалою від 27.01.2025, занесеною до протоколу судового засідання, судове (розгляд справи по суті) засідання відкладено на 25.02.2025.
Зазначену ухвалу, як і всі попередні процесуальні документи, було надіслано сторонам у справі, а також відповідно до Закону України “Про доступ до судових рішень» опубліковано у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Усі процесуальні документи у даній справі були оприлюднені на офіційному вебпорталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Таким чином, сторони не були позбавлені можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Миколаївської області та визначеними у них датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво їх інтересів в судових засіданнях.
Позивачем неодноразово подавалися клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Відповідачі явку повноважних представників у судове засідання 25.02.2025 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Господарським судом також враховано, що участь представників сторін у судовому засіданні не визнавалась судом обов'язковою.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.
Відповідачі не скористалися наданим їм правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростували.
Станом на час розгляду справи будь-яких інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.
У судовому засіданні 25.02.2025 судом підписано скорочене рішення (вступна та резолютивна частини) без його проголошення.
Суд здійснив розгляд справи у розумний строк, тривалість якого обумовлюється триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану, а також необхідністю вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та розгляд судом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до п.13 розділу XVII “Прикінцеві та перехідні» положень Закону України “Про ринок електричної енергії» з 01.01.2019 позивач є електропостачальником, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії згідно постанови НКРЕКП №429 від 14.06.2018.
Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідно до п. 2 постанови № 312 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Судом встановлено, що 01.06.2019 відповідачем була підписана заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії позивачем, як постачальником електричної енергії, на умовах договору про постачання електричної енергії №44/5633 від 01.12.2018 (далі - Договір).
Згідно указаної заяви споживачем указано ДП “Миколаївський суднобудівний завод» “Санаторій- профілакторій “Інгул» (код ЄДРПОУ 14313240), ЕІС-код 62Х5681300052939.
Відповідно до п.8 такої постанови НКРЕКП, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Згідно п.1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.
Відповідно до п.3.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладання. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах на сайті Регулятора.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії та товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов договору.
Згідно ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.
Пунктом 2.1 Типового Договору передбачено, що за цим договором позивач, як постачальник, продає електричну енергію відповідачу, як споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно пп.1 п.7.2 Договору, постачальник зобов'язався забезпечувати належну якість надання послуг з постачання електричної енергії відповідно до вимог чинного законодавства та договору.
Відповідно до п.13.1 Договору, такий договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.
Пунктом 8 комерційної пропозиції до Договору передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг набирає чинності з дати оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання споживачем заяви - приєднання до умов договору і укладається на строк до 31.12.2020, а в частині розрахунків договір діє до повного їх завершення.
Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Доказів звернення із заявою про припинення дії Договору ДП “Миколаївський суднобудівний завод» суду не надано, а тому такий договір щоразу продовжувався та діє на даний час.
Відповідно до п. 2 комерційної пропозиції до Договору Споживач (Відповідач) протягом розрахункового періоду здійснює планові платежі па рахунок Постачальника через банківську установу або іншим способом, незабороненим чинним законодавством:
до 2 числа поточного місяця здійснює попередню оплату на наступний розрахунковий період в розмірі 60% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (Позивача).
до 10 числа поточного місяця здійснює попередню оплату на наступний розрахунковий період в розмірі 40% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (Позивача).
Згідно п.3 комерційної пропозиції до Договору, постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. Cпоживач має можливість самостійно формувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг: elektropostach.mk.ua (далі - Сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов'язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, “акт прийняття-передавання товарної продукції» та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку споживача без зауважень.
Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня формування/отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.
Якщо фактичне споживання та вартість електричної енергії виявиться меншим ніж очікуване, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів.
Відповідно до п.4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Згідно з пунктом 4.13 Правил для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Пунктом 4.14 Правил передбачено, що Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв'язком, поштовим зв'язком, кур'єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов вищенаведеного договору, ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія», як постачальником, було передано споживачу, а останнім спожито електричну енергію в таких обсягах:
- в квітні 2022 року Боржник спожив електричну енергію в обсягах 7260кВт*год на суму 23820,26 грн, що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції від 30.04.2022 та рахунком №44/5633/4/1 від 06.05.2022, сформованих у відповідності до вимог пункту 3 Комерційної пропозиції;
- в травні 2022 року Боржник спожив електричну енергію в обсягах 830 кВт*год на суму 2715,73 грн, що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції від 31.05.2022 та рахунком №44/5633/5/1 від 05.06.2022, сформованих у відповідності до вимог пункту 3 Комерційної пропозиції;
- в червні 2022 року Боржник спожив електричну енергію в обсягах 809кВт*год на суму 2658,06 грн, що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції від 30.06.2022 та рахунком №44/5633/6/1 від 05.07.2022, сформованих у відповідності до вимог пункту 3 Комерційної пропозиції;
- в липні 2022 року Боржник спожив електричну енергію в обсягах 1034 кВт*год на суму 3 776,03 грн, що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції від 31.07.2022 та рахунком №44/5633/7/1 від 05.08.2022. сформованих у відповідності до вимог пункту 3 Комерційної пропозиції;
- в серпні 2022 року Боржник спожив електричну енергію в обсягах 894 кВт*год на суму 3629,22 грн., що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції від 31.08.2022 та рахунком №44/5633/8/1 від 06.09.2022, сформованих у відповідності до вимог пункту 3 Комерційної пропозиції;
- в вересні 2022 року Боржник спожив електричну енергію в обсягах 803кВт*год на суму 3651,31 грн, що підтверджується актом прийняття-передавання товарної продукції від 30.09.2022 та рахунком №44/5633/9/1 від 06.10.2022, сформованих у відповідності до вимог пункту 3 Комерційної пропозиції.
Загалом за період квітень-вересень 2022 року спожито електроенергію у обсязі 11630 кВт на 40 250,61 грн.
Положеннями п.5.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів та на всі види забезпечення виконання зобов'язань споживачем щодо оплати договірних обсягів споживання електричної енергії у формі і видах, передбачених законодавством України.
Станом на час розгляду даної справи відповідач не спростував вимоги позивача та не надав суду відповідні докази, які свідчать про погашення суми заборгованості за спожиту електроенергію.
Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань у Споживача утворилась заборгованість за спожиту електроенергію.
Дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Разом з тим, відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. ЦК України передбачає, що юридична особа може мати свої відокремлені підрозділи. Так, відповідно до положень ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Згідно з ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу, а саме: юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у господарському процесі.
Частинами 3, 5 статті 29 ГПК України передбачено, що позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Оскільки спір між сторонами виник з діяльності відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Інгул» ДП «Миколаївський суднобудівний завод», який є споживачем електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії споживачу №44/5633, заявник правомірно звернувся з позовом до ДП «Миколаївський суднобудівний завод», що є Відповідачем по справі.
Зважаючи на наведене, ДП «Миколаївський суднобудівний завод» є належним відповідачем у даній справі.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених норм та обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем правових підстав для покладення на ДП “Миколаївський суднобудівний завод» обов'язку оплати спожитої за період з квітень-вересень 2022 року по договору №44/5633 від 01.12.2018 активної електроенергії, а тому задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 40250,61 грн у повному обсязі.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241, 248, 252 ГПК України
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, код ЄДРПОУ 14313240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» (вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017; код ЄДРПОУ 42129888) 40250,61 грн основного боргу за спожиту активну електроенергію у квітні-вересні 2022 року за договором №44/5633 від 01.12.2018 та 2481,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У зв'язку з тривалими повітряними тривогами по місту Миколаєву повне рішення складено та підписано 10.03.2025.
Суддя Т.М.Давченко