ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.03.2025Справа № 910/2527/25
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентто"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудконсалт"
про стягнення 157 322 грн 99 коп.
22.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентто" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудконсалт" про стягнення заборгованості та пені в розмірі 157 322 грн 99 коп. за договорами підряду від 12.06.2023 № 13/06-23-1 та від 12.06.2023 № 12/06-23.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви і доданих до неї документів на підставі пунктів 1 та 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що в позовній заяві порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу) та позовну заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Як вбачається з позовної заяви, остання підписана представником позивача - адвокатом Солохіною Владиславою Валеріївною, який діє на підставі ордера серії АХ № 1243163.
Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.
Суд зазначає, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено конкретну назву суду, в якому надається правова допомога.
Як встановлено судом, на підтвердження повноважень адвоката на представництво в суді до позовної заяви додана копія ордеру серії АХ № 1243163 від 03.03.2025, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги 24/02 від 24.02.2025 з зазначенням в ордері у графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" - "У Господарському суді Харківської області, Східному апеляційному господарському суді, Касаційному господарському суді у складі верховного суду".
Водночас, ордер не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентто" у Господарському суді міста Києва, що не відповідає вимогам пункту 15.4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18 сформульовано висновок про те, що з огляду на підпункт 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
У іншій постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду справі № 9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.
Отже, на сьогодні існує дві постанови, в яких Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18).
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі №910/10156/17, від 17.08.2020 у справі № 911/2636/19.
Таким чином, суд приходить до висновку, що адвокат Солохіна Владислава Валеріївна не надала належного ордера на підтвердження своїх повноважень, як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентто" на підписання позовної заяви, а саме: всупереч вимогам законодавства не подав до суду ордер, у якому зазначено конкретну назву суду, в якому надається правова допомога (Господарський суд міста Києва).
Окрім того, відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З урахуванням вищевказаного, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як вбачається з обставин позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості та пені в розмірі 157 322 грн 99 коп. за договорами підряду від 12.06.2023 № 13/06-23-1 та від 12.06.2023 № 12/06-23.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Судом встановлено, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог в одній позовній заяві, оскільки вимоги, пов'язані з не виконанням відповідачем зобов'язань за договорами підряду від 12.06.2023 № 13/06-23-1 та від 12.06.2023 № 12/06-23 не пов'язані підставою їх виникнення (різні тимчасові договори), поданими доказами та не є похідними одна від одної, оскільки умовами вказаних договорів не передбачено залежність виконання одного від виконання іншого, а тому не можуть вважатися однорідними, а відтак норми статті 173 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку не можуть бути застосовані.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Крім того, суд зазначає, що навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Отже, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог документи є окремими доказами по кожному з договорів.
Суд звертає увагу, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентто" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудконсалт" про стягнення заборгованості та пені в розмірі 157 322 грн 99 коп. за договорами підряду від 12.06.2023 № 13/06-23-1 та від 12.06.2023 № 12/06-23 підлягає поверненню заявнику.
При цьому, суд повідомляє, що відповідно до частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентто" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудконсалт" про стягнення заборгованості та пені в розмірі 157 322 грн 99 коп. за договорами підряду від 12.06.2023 № 13/06-23-1 та від 12.06.2023 № 12/06-23 та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду(частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька