номер провадження справи 7/4/25
04.03.2025 Справа № 908/74/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участю секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №908/74/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремшляхбуд» (70053, с.Дружелюбівка, Запорізька область, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 20488682)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Трейд» (69006, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 18, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 45400500)
про стягнення 42 250,00 грн
за участю представників учасників справи:
від позивача: Безрукова С.О., ордер серія АР №1183426 від 20.12.2024, посвідчення адвоката №ЗП 001429 від 02.10.2017
від відповідача: не з'явився
Процесуальні дії у справі.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі «Електронний суд» 07.01.2025, зареєстрований у канцелярії Господарського суду Запорізької області 07.01.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремшляхбуд» (далі - ТОВ «Ремшляхбуд») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Трейд» (далі - ТОВ «Техноторг-Трейд») про стягнення заборгованості у сумі 42250,00грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 07.01.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/74/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
Ухвалою суду від 09.01.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №908/74/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 06.02.2025 о 12 год. 00 хв.
У судовому засіданні 06.02.2025 брав участь представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвала суду від 09.01.2025 у справі № 908/74/25, яка була надіслана на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача в паперовій формі засобами поштового зв'язку, повернута поштовим відділення на адресу Господарського суду Запорізької області 30.01.2025 з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Ухвалою суду від 06.02.2025 суд відклав судове засідання на 20.02.2025 о 14 год. 00хв.
У судовому засіданні 20.02.2025 брав участь представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання 20.02.2025 не з'явився, про причини неявки свого представника відповідач суд не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.
Ухвала суду від 06.02.2025 у справі № 908/74/25, яка була надіслана на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача у паперовій формі засобами поштового зв'язку, повернута поштовим відділення на адресу Господарського суду Запорізької області 28.02.2025 з відміткою «За закінченням терміну зберігання». До того ж, відповідач був повідомлений про дату, час та місце судового засідання шляхом розміщення ухвали суду від 06.02.2025 на офіційному сайті Господарського суду Запорізької області веб-порталу «Судова влада України».
Ухвалою суду від 20.02.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.03.2025.
У судовому засіданні 04.03.2025 брав участь представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Ухвала суду від 20.02.2025 у справі № 908/74/25, яка була надіслана на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача у паперовій формі засобами поштового зв'язку, станом на день судового засідання 04.03.2025 поштовим відділення на адресу Господарського суду Запорізької області не поверталась. До того ж, відповідач був повідомлений про дату, час та місце судового засідання шляхом розміщення ухвали суду від 06.02.2025 на офіційному сайті Господарського суду Запорізької області веб-порталу «Судова влада України» та направлення на відому суду адресу електронної пошти відповідача.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), здійснювалося фіксування судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні 04.03.2025 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
У судовому засіданні 04.03.2025 справу розглянуто по суті, підписано та проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань.
Суд зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до низки статей ГПК України.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці) реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
При цьому, оскільки станом на час відкриття провадження у справі № 908/74/25 відповідачем не зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України ухвала господарського суду від 09.01.2025 про відкриття провадження у справі № 908/74/25 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Копія ухвали суду від 09.01.2025 про відкриття провадження у справі № 908/74/25 була повернута на адресу суду 30.01.2025 неврученою відповідачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У той же час судом на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань установлено відповідність адреси місцезнаходження відповідача зазначеній на конверті, що повернувся.
Інші дані (поштові адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача, матеріали справи не містять та суду невідомі.
Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (схожі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).
Окрім того, згідно з п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
При цьому судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ураховуючи наведене вище господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі № 908/74/25 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Окрім цього, суд ужив додаткових вичерпних заходів із метою повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань.
Так, ухвала суду від 09.01.2025 про відкриття провадження у справі була також направлена на відому суду адресу електронної пошти ТОВ «Техноторг-Трейд», документ доставлено до електронної скриньки 09.01.2025, що підтверджується довідкою, наявною в матеріалах справи.
Ухвала суду від 06.02.2025 про відкладення розгляду справи направлялась на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, була розміщена на офіційному сайті Господарського суду Запорізької області веб-порталу «Судова влада України».
Ухвала суду від 20.02.2025 направлялась на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, на відому суду адресу електронної пошти відповідача, була розміщена на офіційному сайті Господарського суду Запорізької області веб-порталу «Судова влада України».
Отже, судом було дотримано права відповідача в частині належного повідомлення про дату, час та місце судових засідань. Однак, відповідач, у свою чергу, наданими йому процесуальним законом правами щодо активної участі у судовому розгляді не скористався.
Відтак суд, із метою дотримання балансу інтересів сторін та забезпечення своєчасного вирішення справи, розглянув її за відсутності представника відповідача.
Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.
Позивач ТОВ «Ремшляхбуд» звернувся до Господарського суду Запорізької області з вимогою про стягнення з відповідача ТОВ «Техноторг-Трейд» 42250,00 грн суми попередньої оплати вартості непоставленого товару.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання щодо передачі товару позивачу: косарка роторна у кількості 1 штука на загальну суму 43700,00 грн, у тому числі ПДВ 7283,33грн, яка була сплачена позивачем на підставі отриманого від відповідача рахунку-фактури № 000527 від 15.05.2024, платіжною інструкцією № 918 від 16.05.2024. Зазначає, що 26.06.2024 відповідачем було здійснено часткове повернення сплаченої позивачем за товар суми у розмірі 1450,00 грн. Ураховуючи викладене, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 42250,00грн.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 8, 11, 525, 526, 530, 599, 640, 663, 693, Цивільного кодексу України, ст.ст. 181, 193 Господарського кодексу України.
Відповідач правами, наданими процесуальним законом, зокрема, ст.ст. 42, 165, 169 ГПК України, не скористався, відзив на позов, жодних доказів суду не надав, позицію щодо предмету спору не висловив, участі у судових засіданнях не брав.
Керуючись положеннями ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.
Відповідачем ТОВ «Техноторг-Трейд» 15.05.2024 виготовлено та надіслано на адресу електронної пошти позивача ТОВ «Ремшляхбуд» рахунок на оплату постачальника №000527 за товар косарка роторна в кількості 1 штуки на суму 43700,00 грн, в тому числі ПДВ 7283,33 грн.
Позивачем платіжною інструкцією № 918 від 16.05.2024 перераховано на рахунок відповідача 43700,00 грн з призначенням платежу: «за косарку роторну згідно рахунку №000527 від 15.05.2024р. ПДВ 20% - 7283,33 грн».
Платіжною індукцією № 00000/da661783-0b61-4f6d-8e48-af2565d4b55 від 26.06.2024 ТОВ «Техноторг-Трейд» повернуто ТОВ «Ремшляхбуд» частину сплачених коштів у сумі 1450,00 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 241,67 грн.
Однак, зобов'язання з поставки товару, косарки роторної, відповідач не виконав.
У зв'язку з цим, ТОВ «Ремшляхбуд» 14.10.2024 засобами поштового зв'язку (цінним листом з описом вкладення) на зареєстровану адресу ТОВ «Техноторг-Трейд» направлено вимогу № 341 від 14.10.2024 про повернення протягом 7 банківських днів суми попередньої оплати, здійсненої 16.05.2024, вартості неотриманого товару у розмірі 42250,00 грн, відповідно до платіжної інструкції № 918.
Із роздруківки з сайту «Укрпошта», долученої до позовної заяви, встановлено, що конверт із зазначеною вимогою не був отриманий відповідачем та повернувся на адресу позивач 02.11.2024 у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
Відповідь на вимогу в матеріалах справи відсутня.
Станом на дату звернення позивача до суду відповідачем зобов'язання щодо поставки товару не виконані, сума попередньої оплати товару, за вирахуванням 1450,00 грн, повернутих платіжною інструкцією від 26.06.2024, на рахунок позивача не перерахована.
Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
Спірні правовідносини сторін є господарськими.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За приписами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За визначенням ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, на підставі договорів та інших правочинів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
У силу ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2 ст. 642 ЦК України).
Отже, з урахуванням наведених норм законодавства та встановлених обставин суд дійшов висновку, що між ТОВ «Ремшляхбуд» та ТОВ «Техноторг-Трейд» виникли зобов'язання на підставі укладеного у спрощений спосіб договору, який за своєю правовою природою фактично є договором поставки товару: косарки роторної у кількості 1 штука, вартістю 43700,00 грн. Сторони набули взаємних прав та обов'язків з поставки товару а саме: обов'язок позивача на підставі виставленого відповідачем рахунку оплатити товар, обов'язок відповідача - передати товар позивачеві.
Статтями 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України внормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму
Стаття 662 ЦК України покладає на продавця обов'язок передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 691 ЦК України встановлено обов'язок покупця оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Позивач виконав зобов'язання в частині оплати товару, здійснивши повну попередню оплату.
За приписами ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві в строк, установлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України, щодо строку (терміну) виконання зобов'язання визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач товар позивачу не передав, у зв'язку з чим позивач направив на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача вимогу про повернення попередньої оплати протягом 7 банківських днів з дня отримання зазначеної вимоги.
Суд уважає, що неотримання відповідачем направленої на його офіційну адресу місцезнаходження вимоги, не звільняє останнього від обов'язку повернути кошти, попередньо сплачені за товар, який не був поставлений із вини відповідача.
Статтею 13 ЦК України закріплені основоположні принципи цивільних правовідносин, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У даному випадку, відповідач, ухилившись від виконання обов'язку поставити оплачений товар та не повертаючи сплачені позивачем кошти, діє явно недобросовісно.
Станом на час ухвалення рішення відповідач товар позивачу не поставив, кошти не повернув. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи, що відповідачем не наведено жодних аргументів та не надано доказів на підтвердження існування між сторонами інших договірних відносин чи спростування викладених вище обставин, правовідносини сторін, що склались на підставі рахунку на оплату № 000527 від 15.05.2024, платіжної інструкції № 918 від 16.05.2024 та листа-вимоги вих. № 341 від 14.10.2024 визнаються судом встановленими з огляду на більшу вірогідність наданих позивачем доказів.
На підставі фактично встановлених обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено наявність правових підстав для звернення до суду з вимогами до відповідача щодо повернення попередньо сплачених коштів у розмірі 42250,00 грн за непоставлений товар.
Відтак, позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору.
Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету України суми зайво сплаченого судового збору.
Із матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Ремшляхбуд» сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн (платіжна інструкція № 2622 від 24.12.2024).
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Беручи до уваги викладене, враховуючи, що заявлено вимоги майнового характеру, у розумінні Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).
Із наведеного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено законом. Сума зайво сплаченого судового збору складає 605,60 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, сума зайво сплаченого ТОВ «Ремшляхбуд» судового збору в розмірі 605,60 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України за наявності відповідного клопотання.
Позиція суду щодо необхідності розрахунку судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких позивачем попередньо визначено в сумі 15000,00 грн, суд зазначає таке.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем жодних доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не надано, заяву про надання таких доказів не зроблено.
Відтак, у суду відсутні підстави для розподілу таких витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Трейд» (69006, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 18, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 45400500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремшляхбуд» (70053, Запорізька область, село Дружелюбівка, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 20488682) 42 250 (сорок дві тисячі двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок суми попередньої оплати за товар, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено та підписано 10.03.2025.
Суддя І.Є. Лєскіна