Справа № 712/9064/23
Провадження № 2/712/140/25
11 лютого 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого судді - ТОКОВОЇ С.Є.
при секретарі - БІЛИК О.Ю.
за участю представника позивача Драченка В.В.
представника відповідача Блізнєцова М.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
29 серпня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Драченко В.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки матеріальну шкоду в розмірі 2433,88 грн. та моральну шкоду 15000 грн., спричинені в результаті дорожньо - транспортної пригоди. Також просив стягнути судові витрати.
В обґрунтування позову зазначав, що 24.05.2023 року біля будинків 105,107 по вул. Смілянській в м. Черкаси відбулася джорожньо-транспортна пригода за участю пішохода ОСОБА_1 та електросамоката під керуванням ОСОБА_2 . При даній дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_1 було задано тілесних ушкоджень.
Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 08.08.2023 року ОСОБА_2 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На наступний день після ДТП, позивач відчула погіршення самопочуття, у зв"язку з чим звернулась до лікаря центру Сімейної медицини "Лікар Здоров"я" та їй було поставлено діагноз: забій м"яких тканин грудної клітки справа. Забій м"яких тканин правого передпліччя. Осаднена рана правового передпліччя. Забій тканин правої гомілки. Осаднена рана правої гомілки.
Того ж дня були зроблені дослідження рентгену та отримано відповідний висновок.
Вартість виписаних ліків та наданих послуг за обстеження 25.05.2023 року у центрі Сімейної медицини " Лікар здоров"я" становить 2 212,35 грн.
26.05.2023 року позивач була оглянута в травматолоігчному пункті Третьої Черкаської міської лікарні ШМД, де їй діагностували забій попереково-крижового відділу хребта. Проведений огляд, рентгент обстеження, туалет рани , а у відділенні нейрохірургії діагностовано забій поперекового відділу хребта, дисторзія зв"язок поперекового відділу хребта.
26.05.2023 року комунальною установою" Черкаське обласне бюро судово- медичної експертизи" виготовлено висновок спеціаліста № 02-01/546, яким підтверджено у ОСОБА_1 рани правого передпліччя , рани та садна правої гомілки . Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу ДТП та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. За проведене дослідження позивачем сплачено 221,53 грн. Таким чином, загальна сума матеріальної шкоди склала 2433, 88 грн.
Такі дії та поведінка відповідача негативно вплинули і на моральний стан позивачки, оскільки вона перенесла фізичні страждання та емоційний стрес, які супроводжувались почуттям тривоги, страху за своє життя. Наслідки отриманих тілесних ушкоджень призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін : порушення сну, швидкою втомлюваності, пасивності, поганого настрою, пригніченості, чутливості та дратівливості, що підтверджується діагнозом лікаря від 25.05.2023 року - нейроциркуляторна дистонія по кардинальному типу, стан після психо-емоційного стресу. Завдані моральні страждання спричинили негативні зміни у житті позивача, негативні переживання та спогади, насторогу, тривогу, емоційні реакції при згадуванні; тимчасову втрата можливості виконувати повсякденні обов"язки, відірваність від активного соціального життя, допоки загоювались рани.
На момент даної ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, учасники не змогли досягти згоди щодо розміру необхідного відшкодування збитків, у зв"язку з чим позивач звертається до суду.
14.11.2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з участю сторін.
20.12.23 року представник відповідача Блізнєцов М.Є. подав до суду відзив, відповідно до якого, позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Позовні вимоги вважає необґрунтованими, а наведені позивачем обставини такими, що не відповідають дійсності. При цьому зазначив, що належним відповідачем у справі має бути Моторне (транспорте) страхове бюро України, яке є єдиним об"єднанням страховиків, які здійснюють обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Оскільки електросамокат є транспортим засобом, матеріальні витрати, на які вказує позивач та які пов"язані із її лікуванням, має нести саме страхувальник.
Крім того, вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів заподіяння їй як матеріальної, так і моральної шкоди. Звертає увагу суду, що консультації лікаря ОСОБА_4 від 25.05.2023 року та лікаря ОСОБА_5 від 24.05.2023 року не підтверджують заподіяння позивачці травм саме в результаті ДТП, оскільки записи лікарів зроблені зі слів ОСОБА_1 . Також вважає що позивач придбавала ліки за рахунок страхових коштів, про що свідчить відповідна заява та відмітки в чеку. Не співпадають і суми коштів, які фактично були сплачені позивачкою за проведення обстежень, оскільки їх вартість була порахована з 20 відсотковою знижкою. Натомість, позивач просить стягнути з відповідача повну вартість обстеження. Критично просить оцінити довідку травматологічного пункту КНП " Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги", оскільки в ній невірно зазначено час такої ДТП( у постанові Соснівського районного суду м. Черкаси про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності вказано 24.05.2023 року о 17 год. 30 хв., а у довідці 24.05.2023 року о 18 год. 30 хв.). Також вважає таким , що є неналежним доказом у справі висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи № 02-01/546 від 23 червня 2023 року в силу вимог ст. 106 ЦПК України.
20.12.2023 року представник позивача адвокат Драченко В.В. подав до суду відповідь на відзив, відповідно до якої заперечує щодо неналежного відповідача у справі, оскільки потерпіла сторона вправі звертатись до страховика лише у разі наявності чинного полісу обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Відтак, право потерпілого звертатись до завдавача шкоди, цивільно-правова відповідальність якого не була застрахована , є абсолютним та не суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Питання щодо допустмості висновку спеціаліста з посиланням на те, що останній не був попереджений про кримінальну відповідальність вирішуєтиься шляхом його допиту в судовому засіданні та приведенням його до присяги, що прямо визначено у Постанові Касаційного цивільного суду від 11.10.2023 року у справі № 466/7707/19.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник Драченко В.В. позов підтримала з обставин, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача Блізнєцов М.Є. в судовому засіданні позов не визнав з підстав наведених у відзиві.
Заслухавши позивача та її представника, представника відповідачки та спеціаліста в галузі судово- медичної експертизи П. Грицюка, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (аналогічні норми містить ст. 81 ЦПК України).
З наданих позивачем письмових доказів, судом встановлено, що 08.08.2023 року постановою Соснівського районного суду міста Черкаси ОСОБА_2 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. Зазначеною постановою у справі про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_2 , 24.05.2023 року о 17 год. 30 хв. в м. Черкаси по тротуару по вул. Смілянській, 105-107, керуючи електросамокатом "InNotion"д.н.з.б/н ( власник ОСОБА_2 ), допустила падіння транспортного засобу, після чого некерований електросамокат здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , внаслідок чого завдано матеріальних збитків, чим порушила п. 2.3б, 1.5,1.7 ПДР України.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За таких підстав, суд вважає доведеним, що зазначена дорожньо - транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 внаслідок порушення нею вимоги п.п.2.3 б,1.5, 1.7 Правил дорожнього руху.
При цьому, доводи позивачки про отримання тілесних ушкоджень внаслідок зазначеної ДТП з вини відповідача підтверджуються наступними доказами.
Відповідно до консультації лікаря Центру сімейної медицини " Лікар здоров"я" ОСОБА_1 звернулась зі скаргою на біль у правому плечовому суглобі , правому ліктьовому суглобі, грудній клітці справа, правій гомілці в н/з, амнез хвороби вказано зі слів пацієнтки травма 24.05.2023 року в побуті при ДТП в якості пішохода при зіткненні з самокатом. За результатами обстежеження встановлено діагноз : забій м"яких тканин грудної клітки справа. Забій м"яких тканин правого плечового суглоба. Забій м"яких тканин правої гомілки, осаднена рана правої гомілки та складено план лікування, в якому вказані лікувальні засоби та перелік необхідних досліджень та процедур.
Згідно довідки травматологічного пункту КНП " Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги" від 26.05.2023 року ОСОБА_1 зверталась до травматологічного пункту та повідомила, що за обставин ДТП, яка мала місце 24.05.2023 р. 0 18 год. 30 хв.отримала тілесні ушкодження. Під час проведення обстеження було проведено огляд, рентген обстеження , туалет рани, асептичну пов"язку.
Згідно з довідкою лікаря нейрохірурга від 26.05.2023 року ОСОБА_1 встановлений діагноз забі попепрекового відділу хребта, дифузія зв"язок поперекового відділу хребта та рекомендовано медичні препарати , а також проведення МРТ поперекового відділу хребта.
Відповідно до висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 23.06.2023 року № 02-01/546 ОСОБА_6 у ОСОБА_1 мали місце ушкодження : рана правого передпліччя, рана та садна правовї гомілки. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному оглянутою та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень . Виставлений нейрохірургом діагноз" забій поперекового відділу хребта, дисторзія зв"язок поперекового відділу хребта " не підтверджений клінічною картиною травми та інструментальними методами дослідженні, і тому, згідно п.4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу МОЗ України від 17.01.1995 року № 6 "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України", вказаний діагноз при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, до уваги не приймається.
За таких підстав, суд вважає доведеним, що внаслідок зазначеної ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 отримала травми, проходила обстеження та лікування.
Суд відхиляє твердження представника відповідача про недопустимість висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи, з посиланням на недотримання вимог ст. 106 ЦПК України.
Допитаний в судовому засіданні спеціаліст в галузі судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , був приведений судом до присяги та попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384,385 КК України, підтвердив свій висновок від 23 червня 2023 року складений відносно ОСОБА_1 .
В свою чергу, представник відповідача на спростування зазначеного висновку в частині встановлення наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 , належних та допустимих доказів суду не надав, клопотання про призначення у справі відповідної експертизи не заявляв.
Отже, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про відшкодування завданого матеріального збитку в сумі 2433, 88 грн., підлягають до задоволення, оскільки в матеріалах справи наявні докази про проходження позивачкою обстежень та придбання лікарських засобів, а також докази на підтвердження вартості придбаних ліків та інших медичних засобів.
Зокрема, відповідно до акту наданих послуг від 25.05.2023 року Центром сімейної медицини "Лікар здоров"я" ОСОБА_1 надані такі послуги: консультація травматолога-ортопеда, рентгенографія одного суглоба у двох проекціях, рентгенографія оглядова плечового суглобу водній проекції та консультація сімейного лікаря. Загальна вартість наданих послуг склала 1020 грн.
Крім цього, відповідно до заявки № 7000626876 на доставку та видачу документів від 25.05.2023 року ОСОБА_1 придбано лікарські засоби на загальну суму 1302,52 грн. , а відповідно до заявки № 700626882 - на суму 109, 83 грн.
Суд відхиляє заперечення представника відповідача проти позову з посиланням на те, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у справі, оскільки електричний самокат, яким вона керувала є транспортним засобом, а тому відповідальність за ДТП має нести страхова компанія, в даному випадку Моторно- транспортне страхове бюро України.
Між тим, доказів щодо укладення ОСОБА_8 договору страхування цивільно-правової відповідальності та наявності відповідного полісу страхування суду не надано, що дає підстави суду зробити висновок про те, що цивільно- правова відповідальність не була застрахована.
Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, та суд вважає за необхідне зазначити про наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 - 2, 5 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 - 5 ст. 23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до абз 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні (аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22) та у постанові від 05.12.2022 року у справі № 214/7462/20).
Аналізуючи встановлені по справі обставини, наведені норми чинного законодавства, роз'яснення та судову практику в аналогічних справах, суд вважає доведеним наявність моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_2 , як особи, яка визнана винною у ДТП та є володільцем джерела підвищеної небезпеки, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням та вини останньої в її заподіянні.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, тяжкість отриманих ОСОБА_1 тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, глибину фізичних та душевних страждань позивачки, ступінь вини відповідачки, її поведінку після ДТП, та враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд визнає обґрунтованим розмір грошового відшкодування моральної шкоди, заявлений позивачкою, та відповідно задовольняє частково позовні вимоги в розмірі 5000 грн.
Отже, позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК україни з відповідача на корристь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 858,88 грн. .
Керуючись ст. ст. 4 - 13, 18, 76 -83, 89, 263-265, 273, 352 - 355, ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 матеріальну шкоду в розмірі 2433,88 грн., моральну шкоду - 5000 грн. та сплачений судовий збір в сумі 858,88 грн., а всього стягнути 8292,76 грн.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .