Єдиний унікальний номер 615/259/24
Номер провадження 22-ц/818/254/25
10 березня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 26 червня 2024 року в складі судді Левченка А.М. у справі № 615/259/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Позов мотивовано тим, що на виконанні Валківського відділу державної виконавчої служби у Богодухівському районі Харківської області Східного Міжрегіонального управління юстиції (далі - Валківський ВДВС Богодухівському районі МУЮ) перебуває виконавчий лист № 615/1673/16-ц, виданий 28 лютого 2017 року Валківським районним судом Харківської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на її користь на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 25% його заробітку (доходу), але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
З 01 січня 2022 року відповідач аліменти на утримання дитини не сплачував у зв'язку з чим станом на 01 лютого 2024 року його заборгованість з аліментів складає 68 525,00 грн.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь пеню за несвоєчасну сплату аліментів за період з січня 2022 року по січень 2024 року у розмірі 62 603,00 грн.
13 травня 2024 року ОСОБА_1 подав відзив, в якому просив позовні вимоги залишити без задоволення.
Відзив мотивовано тим що з січня 2022 року він фактично не отримував заробітну плату, оскільки працював інспектором з авіаційної безпеки та у зв'язку з закриттям повітряного простору на території України внаслідок військової агресії росії проти України не виконував трудові обов'язки.
Вказував про відсутність вини у прострочені виконання аліментних зобов'язань, оскільки з 23 червня 2022 року ТОВ «Нью Системс АМ» призупинило дію трудового договору з ним, що унеможливило сплату аліментів.
3 січня 2024 року дію трудового договору було відновлено та отримавши перші виплати він відразу почав сплачувати аліменти на утримання дитини.
Крім того зазначав, що його дружина не дає можливості спілкуватися з сином.
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 26 червня 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з січня 2022 року по січень 2024 року в розмірі 62 603,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач належним чином не виконує рішення про стягнення з нього аліментів, що призвело до утворення заборгованості, а тому наявні підстави для застосування до нього штрафних санкцій та стягнення пені, розмір якої дорівнює розміру заборгованості. Також суд першої інстанції вважав, що відповідачем у добровільному порядку не вживалися заходи щодо сплати аліментів у визначеному судом розмірі, а отже, зазначена заборгованість по аліментам виникла з вини відповідача, який не мав об'єктивних перешкод для своєчасної їх сплати, а тому підстави для звільнення від відповідальності відсутні.
23 липня 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 на вказане судове рішення подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов залишити без задоволення.
Апеляційна скарга мотивована відсутністю вини у виникненні заборгованості, оскільки ним не вчинялись дії, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з аліментів, він не відмовлявся від виконання рішення суду, не приховував заробіток (дохід), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, не змінював місце роботи чи місце проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо.
Заборгованість по сплаті аліментів утворилася з незалежних від нього причин. Вказував, що відсутність у нього альтернативних джерел заробітку (доходу) у період з січня 2022 року по січень 2024 року не є ухиленням від сплати аліментів. Ним було вжито всіх можливих заходів щодо належного виконання зобов'язання зі сплати аліментів та за першої ж можливості він офіційно працевлаштувався по сумісництву в ТОВ «АЛЬТАЇР ЮА» і продовжив сплату аліментів.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 26 червня 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Судом встановлено, що 28 лютого 2017 року Валківським районним судом Харківської області було видано виконавчий лист № 615/1673/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 25 відсотків його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду - 15 грудня 2016 року до моменту досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 62).
Постановою старшого державного виконавця Валківського РДВС ГТУЮ у Харківській області від 16 березня 2017 року відкрито виконавчого провадження № 53571375 з виконання вказаного виконавчого листа № 615/1673/16-ц (а. с. 64).
25 квітня 2017 року ОСОБА_1 до Валківського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області подано заяву щодо направлення до бухгалтерії за місцем роботи International airport Kharkiv ТОВ «Нью Системс» виконавчого листа про стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_4 (а. с. 78).
Відповідно до довідки, складеної 27 квітня 2017 року ТОВ «Нью Системс», ОСОБА_6 працює в вказаному товаристві з 11 березня 2013 року на посаді інспектора контролю на безпеку сл. АБ. Дохід за період з 01 грудня 2016 року по 31 березня 2017 року становить 16533,16 грн (а. с. 79)
Постановою старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Валківському та Коломацькому районах ГТУЮ у Харківській області від 06 липня 2017 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 84).
Наказом ТОВ «Нью Системс АМ» № 28 від 23 червня 2022 року про призупинення дії трудових договорів з працівниками товариства з 01 липня 2022 року та до відновлення можливості надання та виконання роботи, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану на території України, в передбаченому законом порядку призупинено дію трудового договору (а.с. 24).
Також, відповідно до довідки Пенсійного фонду України за формою ОК-5 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування «Індивідуальні відомості про застраховану особу» щодо ОСОБА_1 (відомості за 2022, 2023 звітні роки - відсутні) та інформацію з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) за період з 3 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року (відомості відсутні) (а. с. 29, 30).
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 01 лютого 2024 року, складеного старшим державним виконавцем Валківського ВДВС у Богодухівському районі Харківської області СМУ МЮ Омельченко В.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 615/1673/16-ц, станом на 31 січня 2024 року виходячи із розміру середньої заробітної плати по району, з урахуванням наданих квитанцій, за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 68 525,00 грн за період з січня 2022 року по січень 2024 року (а. с. 14) .
Відповідно до довідки ТОВ «АЛЬТАЇР ЮА», складеної 13 травня 2024 року, ОСОБА_1 з 30 січня 2024 року працює у вказаному товаристві на посаді інспектора. Дохід за період з 30 січня 2024 року по 01 квітня 2024 року складає 18417,70 грн (а.с. 31).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01 червня 2024 року, складеного старшим державним виконавцем Валківського ВДВС у Богодухівському районі Харківської області СМУ МЮ станом на 31 травня 2024 року за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 62811,72 грн за період з січня 2022 року по травень 2024 року включно. ОСОБА_1 сплачено аліменти у березні 2024 року - 6100,40 грн, квітні 2024 року 2700,00 грн, травні - 2700,00 грн (а. с. 138).
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині 1 та 2 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із частиною 4 статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина 3 статті 181 СК України).
Частинами 1 та 2 статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) зазначено, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини 1 статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто відповідач зобов'язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим 1 першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не спростовано презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 196 СК України, а отже, позивачка має право на стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, розмір якої не спростовано відповідачем.
Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності його вини у виникненні заборгованості з аліментів є необґрунтованими. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він мав об'єктивні перешкод для своєчасної сплати аліментів та вжив усі можливі заходи щодо сплати аліментів у визначеному судом розмірі.
Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 перебував у пошуку роботи, проте йому було відмовлено у працевлаштуванні. Зважаючи на тривалість часу прострочення сплати аліментів, судова колегія не вважає доводи щодо призупинення трудових відносин поважною та непереборною обставиною, яка унеможливлювала виконання аліментних зобов'язань майже 2 роки.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Валківського районного суду Харківської області від 26 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 10 березня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова