Справа №737/92/23 Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/633/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст.537, 539КК України
Іменем України
05 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадженняза апеляційною скаргою засудженого на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 21.11.2024 року стосовно ОСОБА_7 ,-
Вищевказаною ухвалою задоволено клопотання засудженого ОСОБА_7 про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку. Звільнити ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 березня 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України, за епізодами: крадіжки майна ОСОБА_8 (епізод від 29.11.2022), крадіжки майна ОСОБА_9 (епізод від 03.12.2022), у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 березня 2023 року в частині призначеного покарання за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України у виді 5 років 8 місяців позбавлення волі залишити без змін. Вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 16.05.2023 в частині призначеного покарання за ч. 4 ст.185, ч. 2 ст. 289 КК України залишити без змін. Ухвала в частині звільнення засудженого ОСОБА_7 від призначеного покарання підлягає негайному виконанню.
В апеляційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу. Пом'якшити призначене покарання за вироком від 01.03.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України, за епізодом крадіжки майн ОСОБА_8 (епізод від 29.11.2022) - пом'якшити покарання на 3 місяці, за епізодом крадіжки майна ОСОБА_9 (епізод від 03.12.2022) - пом'якшити покарання на 2 місяці. Загалом пом'якшити покарання на 5 місяців.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дотримався в повній мірі таких вимог закону при ухваленні рішення.
З матеріалів провадження вбачається, що суду першої інстанції надійшло клопотання засудженого ОСОБА_7 , який відбуває покарання у ДУ "ПВК (№17)" про вирішення питання щодо приведення вироків від 16.05.2023, 19.01.2023 та від 01.03.2023 у відповідність до вимог Закону України №3886-IX від 18.07.2024 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів"
Судом встановлено, що вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.01.2023 ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Вирок набрав законної сили 21.02.2023. Сума завданої матеріальної шкоди за цим вироком за епізодом від 21.05.2022 становить 3925,00 грн., за епізодом від 05.06.2022 становить 3400,00 грн.
Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01.03.2023 ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст.70 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання, призначене вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 січня 2023 року і остаточно призначено до відбуття покарання у виді 5 років 8 місяців позбавлення волі.
Вирок набрав законної сили 03.04.2023. Сума завданої матеріальної шкоди за цим вироком за епізодом від 24.11.2022 становить 23700,72 грн., за епізодом від 29.11.2022 становить 2190,30 грн., за епізодом від 01.12.2022 становить 4225,25 грн., за епізодом від 03.12.2022 становить 6340,70 грн., за епізодом від 03.12.2022 становить 300,00 грн., за епізодом від 12.12.2022 становить 3250,00 грн., за епізодом від 12.12.2022 становить 8634,94 грн.
Вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 16.05.2023 ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України та призначено покарання за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 6 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років 10 місяців позбавлення волі..
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до покарання у виді 6 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та невідбутого покарання за попереднім вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01.03.2023, за сукупністю кримінальних правопорушень, остаточно до покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі.
Вирок набрав законної сили 15.06.2023. Сума завданої матеріальної шкоди за цим вироком за ч. 4 ст. 185 КК України становить 36096,98 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вартість викраденого 29.11.2022 та 03.12.2022 майна становило 2190,30 грн., 300 грн., тобто сума завданої шкоди була меншою за розмір з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме у 2022 році 2481,00 грн, то суд вважає, що вчинене обвинуваченим 29.11.2022 та 03.12.2022 діяння не підпадає під кримінально каране, передбачене Особливою частиною КК України.
Так, Верховна Рада України 18 липня 2024 року прийняла Закон №3886-ІХ, який набрав чинності 09 серпня 2024 року.
З набранням чинності Законом №3886-IX зазнали змін положення ст. 51 КУпАП.
Порівняно з попередньою редакцією цієї статті зазначені зміни передбачають, зокрема збільшення мінімального порогу відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення або розтрати з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа №278/1566/21) зміна в ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта неоподатковуваного мінімуму для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів.
Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст. 185 КК України настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) в тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.
Отже, діяння, вчинене як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караним, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.
Беручи до уваги викладене, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян грошова сума розміром у 17 грн., встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
Отже, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного року.
Зі змісту вироку від 19.01.2023 вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 вчинив за епізодом від 21.05.2022, чим завдав збитки на суму 3925,00 грн., за епізодом від 05.06.2022, чим завдав збитки на суму 3400,00 грн.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481,00 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1240,50 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2481,00 грн (1240,50*2=2481,00).
Як убачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, за вироком від 19.01.2023 діями ОСОБА_7 було заподіяно матеріальну шкоду за епізодом від 21.05.2022 на суму 3925,00 грн., за епізодом від 05.06.2022 на суму 3400,00 грн., що перевищує розмір 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2022 рік, а тому вказані діяння не можуть бути визнано дрібною крадіжкою, а є кримінально караним.
Зі змісту вироку від 01.03.2023 вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 вчинив за епізодом від 24.11.2022, чим завдав збитки на суму 23700,72 грн., за епізодом від 29.11.2022, чим завдав збитки на суму 2190,30 грн., за епізодом від 01.12.2022, чим завдав збитки на суму 4225,25 грн., за епізодом від 03.12.2022, чим завдав збитки на суму 6340,70 грн., за епізодом від 03.12.2022 - 300 грн., за епізодом від 12.12.2022, чим завдав збитки на суму 3250,00 грн., за епізодом від 12.12.2022, чим завдав збитки на суму 8634,94 грн.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481,00 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1240,50 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2481,00 грн (1240,50*2=2481,00).
Як убачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, за вироком від 01.03.2023 діями ОСОБА_7 було заподіяно матеріальну шкоду за епізодом від 29.11.2022 на суму 2190,30 грн., за епізодом від 03.12.2022 - 300 грн., що не перевищує розмір 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2022 рік; за епізодом від 24.11.2022, чим завдав збитки на суму 23700,72 грн., за епізодом від 01.12.2022, чим завдав збитки на суму 4225,25 грн., за епізодом від 03.12.2022, чим завдав збитки на суму 6340,70 грн., за епізодом від 12.12.2022, чим завдав збитки на суму 3250,00 грн., за епізодом від 12.12.2022, чим завдав збитки на суму 8634,94 грн., що перевищує розмір 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2022 рік, а тому вказані діяння не можуть бути визнано дрібною крадіжкою, а є кримінально караним.
Зі змісту вироку від 16.05.2023 вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 вчинив 04.12.2022, чим завдав збитки на суму 36096,98 грн.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481,00 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1240,50 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2481,00 грн (1240,50*2=2481,00).
Як убачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, за вироком від 16.05.2023 діями ОСОБА_7 було заподіяно матеріальну шкоду 04.12.2022 на суму 36096,98 грн., що перевищує розмір 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2022 рік, а тому вказане діяння не може бути визнано дрібною крадіжкою, а є кримінально караним.
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи те, що вартість викраденого майна 29.11.2022 та 03.12.2022 майна становило 2190,30 грн., 300 грн., тобто сума завданої шкоди була меншою за розмір з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме у 2022 році 2481,00 грн, то суд вважає, що вчинене обвинуваченим 29.11.2022 та 03.12.2022 діяння не підпадає під кримінально каране, передбачене Особливою частиною КК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що вчинені обвинуваченим діяння не підпадають під кримінально карані, передбачені Особливою частиною КК України.
Разом з цим, що стосується прохання засудженого про пом'якшення призначеного йому остаточного покарання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Зміна обсягу обвинувачення у даному випадку не впливає на призначене судом першої інстанції остаточне покарання, враховуючи обставини скоєних ОСОБА_7 кримінальних правопорушень та особу засудженого, який раніше неодноразово судимий, зокрема за вчинення злочинів, які під дію Закону №3886-IX не підпадають та за вчинення яких йому і було призначено реальне покарання у виді позбавлення волі.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції, розглядаючи клопотання засудженого про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, повно з'ясував обставини, які мають значення для прийняття законного і обґрунтованого рішення, а тому ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 22.11.2024 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ч. 6 ст. 9, ст. 7, 392, 393, 404, 405, п.4 ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426, 537-539 КПК України, ст. 81 КК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 21.11.2024 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді