Справа №629/3718/24 Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/391/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.308, ч.2 ст.307 КК України
Іменем України
03 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова в режимі відеоконференції кримінальне провадження заапеляційною скаргою прокурора на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.09.2024 року стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,-
Вказаним вироком:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Лозова Харківської області, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
засуджений за:
- ч. 1 ст. 308 КК України до 5 років позбавлення волі;
- ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років 4 місяці позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 4 місяці з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Харків, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючий, вдівець, малолітніх та неповнолітніх дітей не маючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий,
засуджений за:
- ч. 1 ст. 308 КК України до 5 років позбавлення волі;
- ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років 2 місяці позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 2 місяці з конфіскацією всього належного йому майна.
Крім того, цим же рішенням суду вирішена доля речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно вироку, ОСОБА_9 з 19.10.2022, перебуваючи на програмі замісної підтримувальної терапії для хворих з наркотичною залежністю, що здійснювалось ТОВ «Міський центр Психіатричної допомоги», відділення якого знаходиться за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, 60, прим. 62, та отримуючи у її рамках наркотичні засоби - метадон, 18.01.2023, точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, перебуваючи у приміщенні ТОВ «Аксіома Медикал», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Грушевського, 50, шляхом обману, що виразився в укритті факту перебування на програмі замісної підтримуючої терапії для хворих з наркотичною залежністю в ТОВ «Міський центр Психіатричної допомоги», та отримання у її рамках наркотичного засобу - метадону, з метою подальшого незаконного отримання наркотичних засобів, став на клінічне спостереження в ТОВ «Аксіома Медикал», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Грушевського, 50.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, цього ж дня, та 28.01.2023, 12.02.2023, 26.02.2023, 12.03.2023, 26.03.2023, 09.04.2023, 02.05.2023, 26.05.2023, 08.06.2023, 18.06.2023, 09.07.2023, 02.09.2023, 24.09.2023, 05.10.2023, 21.11.2023, 01.12.2023, 14.12.2023, 24.12.2023, 06.01.2024, 16.01.2024, 30.01.2024, 09.02.2024, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, перебуваючи в ТОВ «Аксіома Медикал», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Грушевського, 50, шляхом шахрайства, отримав наркотичний засіб - метадон, загальною кількістю 920 таблеток.
ОСОБА_10 , з 30.12.2022, перебуваючи на програмі замісної підтримувальної терапії для хворих з наркотичною залежністю, що здійснювалось ТОВ «Аксіма Медикал», відділення якого знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Грушевсського, 50, отримуючи у її рамках наркотичні засоби - метадон, 14.07.2023, точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, перебуваючи у приміщенні ТОВ «Медичний Центр «Гармонія», що розташоване за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, 37, шляхом обману, що виразився в укритті факту перебування на програмі замісної підтримуючої терапії для хворих з наркотичною залежністю в ТОВ «Аксіома Медикал», та отримання у її рамках наркотичного засобу - метадону, з метою подальшого незаконного отримання наркотичних засобів, став на клінічне спостереження в ТОВ «Медичний Центр «Гармонія», що розташоване за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, 37.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, цього ж дня та 03.08.2023,16.08.2023, 27.08.2023, 08.09.2023, 23.09.2023, 07.10.2023, 19.10.2023, 06.11.2023, 18.11.2023, 14.12.2023, 24.12.2023, 04.01.2023, 14.01.2023, 24.01.2023, 31.01.2023, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, перебуваючи в ТОВ «Медичний Центр «Гармонія», що розташоване за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, 37, шляхом шахрайства, отримав наркотичний засіб - метадон, загальною кількістю 620 таблеток.
Крім цього, ОСОБА_9 , будучі особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 308 КК України, у невстановлений судовим розглядом час, але не пізніше 09.02.2024, у невстановленому судовим розглядом місці, незаконно придбав наркотичний засіб - метадон, обіг якого обмежено, з метою його подальшого збуту іншим особам. 09.02.2024, в період часу з 14:10 до 14:15, ОСОБА_9 перебував поряд з будинком № 2 - А на мікрорайоні 9 в місті Лозова Харківської області та незаконно зберігав при собі вказаний наркотичний засіб, маючи прямий умисел на його незаконний збут де зустрівся із ОСОБА_11 , який здійснював оперативну закупку вказаного наркотичного засобу. В подальшому ОСОБА_9 , отримав від ОСОБА_11 200 гривень та передав йому фрагмент блістера з двома таблетками наркотичного засобу метадон, тобто незаконно збув, наркотичний засіб - метадон, масою, в перерахунку на масу таблеток - 0,0494 грам.
Також, у лютому 2024 року, точної дати та часу в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, але не пізніше 13.02.2024, ОСОБА_9 , будучі особою, яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ст. 307, 308 КК України, та ОСОБА_10 , будучі особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 308 КК України, перебуваючи у м. Лозова Харківської області, вирішили реалізувати злочинний план щодо вчинення злочинів, пов'язаних іззбутом наркотичного засобу - «метадон» та діючи із зазначеною метою вступили у злочинну змову між собою.
Реалізуючи спільний злочинний умисел групи, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у невстановлений судовим розглядом час, але не пізніше 13.02.2024, у невстановленому судовим розглядом місці, незаконно придбали наркотичний засіб - метадон, з метою його подальшого збуту іншим особам.
13.02.2024 о 14:23, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , перебував у себе вдома, за адресою: АДРЕСА_3 , де зустрівся з ОСОБА_12 , яка здійснювала оперативну закупку наркотичного засобу та отримав від неї грошові кошти в сумі 200 гривень, як плату за вказаний наркотичний засіб.
В подальшому, реалізуючи спільний злочинний умисел групи, направлений на незаконний збут наркотичного засобу - метадону, 13.02.2024 ОСОБА_10 разом з ОСОБА_12 пішли до будинку АДРЕСА_4 , біля якого 13.02.2024 в період часу з 14:44 до 14:47 перебував ОСОБА_9 та незаконно зберігав вказаний наркотичний засіб, маючи прямий умисел на його незаконний збут. 13.02.2024 о 14:44 ОСОБА_10 разом з ОСОБА_12 , яка здійснювала оперативну закупку наркотичного засобу, зустрілися з ОСОБА_9 .
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву та з метою наживи, перебуваючи у вищевказаному місці, передав ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 200 гривень, отримані від ОСОБА_12 як плату за наркотичний засіб. Після чого ОСОБА_9 передав ОСОБА_10 , а ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_9 фрагмент блістера з двома таблетками наркотичного засобу - метадону, які в подальшому ОСОБА_10 передав ОСОБА_12 .
Таким чином, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб, за 200 гривень продали ОСОБА_12 тобто незаконно збули, наркотичний засіб - метадон, масою, в перерахунку на масу представленої речовини - 0,0492 грам.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати змінити у зв'язку з неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосуванням судом закону, який підлягає застосуванню ст. 69-1 КК України. Призначити ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст. 308 КК України у виді позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 років 4 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 6 років 4 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Призначити ОСОБА_10 покарання за ч. 1 ст. 308 КК України у виді 4 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 6 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, з'ясувавши думку обвинувачених та їх захисників, які просили задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляцію слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у скоєнні кримінальних злочинів, передбачених ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 307 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в ній доказами, які судом досліджувались в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Ці обставини ніким не оспорюються, а тому вони не є предметом апеляційного розгляду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України.
Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_9 вчинив кримінальні злочини, передбачені за ч. 1 ст. 308 КК України, а саме заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, та за ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 308 КК України, за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ст. 307, 308 КК України.
Також обвинувачений ОСОБА_10 вчинив кримінальні злочини, передбачені за ч. 1 ст. 308 КК України, а саме заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, та за ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 308 КК України.
Колегія суддів знаходить слушними доводи апеляційної скарги прокурора в частині застосування до обвинуваченого ст. 69-1 КК України.
Так, відповідно до вироку судом встановлено, як пом'якшуючу обставину обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щире каяття, а також відсутність обтяжуючих обставин.
Відповідно до ст. 69-1 КК України за наявності обставин, які пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої ст. 66 КК України, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні підсудним своєї вини строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті.
Згідно п. 6-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» рішення про призначення покарання із застосуванням ст. 69-1 КК України у вироку має бути вмотивоване, а таке покарання не повинно перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статі (санкцією частини статті) Особливої частини КК. Однак визначення покарання з дотриманням правил цієї норми закону можливе лише за наявності обставин, передбачених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України, а також при визнанні підсудним своєї вини та відсутності обставин, що обтяжують покарання. Висновки суду з цих питань мають бути у вироку вмотивовані. Водночас добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди не враховується тоді, коли збитки або шкоду не заподіяно.
Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 14.04.2016 щодо застосування ст. 69-1 КК України, неможливість застосування положень ст. 69-1 КК України до осіб, які вчинили злочини за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, коли збитки або шкоду злочином заподіяно не було, порушує принцип справедливості, обмежує принципи рівності та індивідуалізації юридичної відповідальності, оскільки ступінь суспільної небезпечності злочинів без заподіяння збитків або шкоди значно нижчий, ніж злочинів, якими такі збитки або шкоду було заподіяно.
Виходячи з вищевикладеного колегія суддів вважає, що необхідно обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 призначити покарання за ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69-1 КК України,
При вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, апеляційний суд враховує тяжкість вчинених злочинів, який є тяжкими злочинами, дані про особу винного, який раніше не судимий, не працює, не одружений, дітей не має, не є особою з інвалідністю, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання опіоїдів зі шкідливими наслідками, в поєднані зі зловживанням алкоголем зі шкідливими наслідками, хворіє на гепатит С, проживає за постійним місцем проживання, де характеризується посередньо. Наявність пом'якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин покарання, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому остаточне покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
При вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_10 покарання, апеляційний суд враховує тяжкість вчинених злочинів, який є тяжкими злочинами, дані про особу винного, який раніше не судимий, не працює, вдівець, дітей не має, не є особою з інвалідністю, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдром залежності від наркотиків (канабіноїдів, опіоїдів), хворіє на гепатит С., гіпертонію, проживає за постійним місцем проживання, де характеризується негативно. Наявність пом'якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин покарання, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому остаточне покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 408 КПК України, підлягає зміні.
Керуючись ст. 405, 407, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу задовільнити.
Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.09.2024 року стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 змінити.
Призначити ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст. 308 КК України - 4 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України - 6 років 4 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання - 6 років 4 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Призначити ОСОБА_10 покарання за ч. 1 ст. 308 КК України - 4 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України - 6 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання - 6 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий
Судді