СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1624/25
пр. № 2-о/759/190/25
26 лютого 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лештакова Інна Євгенівна про встановлення факту родинних відносин,
І. Позиції учасників справи
Аргументи заявниці
15 січня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана адвокатом Косьміним Денисом Володимировичем, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лештакова Інна Євгенівна про встановлення факту родинних відносин.
Заява обґрунтована тим, що:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- заявниця звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лештакової Інни Євгенівни задля дарування належного їй майна на користь батька;
- під час підготовки до нотаріального посвідчення договору дарування приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лештакова Інна Євгенівна повідомила про неможливість застосування нульової ставки оподаткування при оформленні договору між заявницею та її батьком з огляду на розбіжності в написанні по батькові, що не дозволяє однозначно ідентифікувати ОСОБА_1 як родича першого ступеня споріднення з ОСОБА_2 .
З огляду на викладене просила:
- установити факт, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 ;
- установити факт, що ОСОБА_1 (як зазначено в паспорті громадянина України), ОСОБА_3 (як зазначено в свідоцтві про народження) і ОСОБА_1 (як зазначено в свідоцтві про укладення шлюбу) є однією і тією ж особою.
У судове засідання заявниця та її представник не з'явилися. 26 лютого 2025 року, до початку розгляду справи по суті, представник заявниці, адвокат Косьмін Д.В., подав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі та участі заявниці.
Позиція заінтересованих осіб
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. 26 лютого 2025 року, до початку розгляду справи по суті, подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення заяви не заперечив.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лештакова Інна Євгенівна у судове засідання не з'явилася. 24 лютого 2025 року, на електронну пошту суду подала заяву про розгляд справи без її участі.
ІІ. Процесуальні дії суду
28 січня 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій призначив судове засідання на 26 лютого 2025 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Обставини, які встановив суд
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Гостомельської селищної Ради депутаті трудящих Київської області 17.06.1976, актовий запис № 112, батьками (російською мовою) « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , є (російською мовою) « ОСОБА_2 » та (російською мовою) « ОСОБА_5 » (а.с. 8).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Радянської районної державної адміністрації м. Києва 14.09.1996, актовий запис № 329 шлюб зареєстрований між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; після укладення шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_3 » (а.с. 9).
Паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області 02.10.1996 (а.с. 6-7).
Паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області 29.12.1995 (а.с. 10).
Згідно з висновком, складеним Українським бюро лінгвістичних експертиз НАН України 18.11.2024 за № 056/1858-m імена по батькові « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_8 », а також російською « ОСОБА_8 » попри розбіжності в орфографічній фіксації у документах, наданих для експертизи, а також інших документах зазначеної особи, є ідентичними. Розбіжності виникли внаслідок відхилення від правописних норм української мови і зумовлені впливом російської орфографії в ситуації контактного білінгвізму (а.с. 11).
Відповідно до листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лештакової Інни Євгенівни від 20.08.2024 № 73/01-16 розбіжності в написанні імені по батькові у свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 14.10.1996 (« ОСОБА_8 ») та в паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 (« ОСОБА_8 ») не дозволяє однозначно ідентифікувати ОСОБА_1 як родича першого ступеня споріднення з ОСОБА_2 (а.с. 12).
ІV. Мотиви суду
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (пункт перший частини першої статті 315 ЦПК України).
Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 560/17953/21 від 18 січня 2024 року дійшла висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Відповідно до положень підпункту 168.4.5. пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв).
Об'єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини (пункт пункту 174.6 статті 174 ПК України).
За змістом приписів пункту 174. статті 174 ПК України об'єктами спадщини серед іншого є об'єкти нерухомості, неподільні об'єкти незавершеного будівництва/майбутні об'єкти нерухомості, подільні об'єкти незавершеного будівництва.
Згідно з підпунктом 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
У разі спадкування спадкоємцями, не зазначеними у підпункті 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 ПК України ставка податку на доходи фізичних осіб визначається відповідно до пункту 167.2 статті 167 ПК України і становить 5 відсотків від вартості об'єкта спадщини.
Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки (підпункт 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
При цьому для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки та врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності
V. Оцінка і висновки суду
У справі, що розглядається, ОСОБА_1 просила суд установити такі факти:
- що вона є дочкою ОСОБА_2 ;
- що особа, зазначена в паспорті громадянина України, виданого на її ім'я, свідоцтві про народження та свідоцтві про укладення шлюбу, є однією і тією ж самою особою - ОСОБА_1 .
Установлення цих фактів необхідне заявниці для оподаткування операції з дарування нерухомості за нульовою ставкою.
У наявних в матеріалах справи письмових доказах ім'я по батькові заявниці зафіксоване по-різному: « ОСОБА_8 » (у паспорті громадянина України), « ОСОБА_8 » (у свідоцтві про укладення шлюбу) та російською « ОСОБА_8 » (у свідоцтві про народження).
Суд погоджується з аргументами заявниці про те, що вказані розбіжності виникли внаслідок відхилення від правописних норм української мови і зумовлені впливом російської орфографії, який, на жаль, було поширене за часів відновлення незалежності України. Також суд ураховує, що свідоцтво про народження заявниці було видане за часів існування срср, коли документи органів реєстрації актів цивільного стану складалися здебільшого російською мовою.
Надані заявницею докази, з урахуванням принципу розумності, беззаперечно підтверджують, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За таких обставин, вимогу про встановлення факту родинних відносин суд задовольняє.
Водночас суд зауважує, що встановлення факту, що ОСОБА_1 , є дочкою ОСОБА_2 , є достатнім для оподаткування дарування чи спадщини за нульовою ставкою відповідно до положень розділу ІV ПК України.
Тож, у задоволенні вимоги про встановлення факту, що ОСОБА_1 (як зазначено в паспорті громадянина України), ОСОБА_3 (як зазначено в свідоцтві про народження) і ОСОБА_1 (як зазначено в свідоцтві про укладення шлюбу) є однією і тією ж особою, суд відмовляє, адже мету його встановлення заявниця не визначила.
З огляду на викладене, суд задовольняє заяву частково.
VІ. Судові витрати
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Заявниця при поданні заяви сплатила судовий збір у сумі 1211,20 гривень, що підтверджується квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» № 3343-3528-1718-9793 від 15.01.2025 (а.с. 15).
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.
За таких обставин, судовий збір відшкодуванню на користь заявниці не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293, 315, ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лештакова Інна Євгенівна про встановлення факту родинних відносин, задовольнити частково.
Установити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
В іншій частині заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
Заявниця: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).
Заінтересована особа: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ).
Заінтересована особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лештакова Інна Євгенівна (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Оноре Бальзака де, будинок 60, 2-й поверх, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий).
Повне рішення суду складене 06 березня 2025 року.
Суддя Ю.В. Кравченко