про залишення касаційної скарги без руху
10 березня 2025 року
м. Київ
справа №400/7965/24
адміністративне провадження №К/990/6642/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року
у справі №400/7965/24
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2
про зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просила:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо ненарахування і невиплати в повному обсязі одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини її чоловіка та батька неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 , які призвели до порушення прав дружини ОСОБА_1 та неповнолітнього сина ОСОБА_3 на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити дружині - ОСОБА_1 та неповнолітньому сину ОСОБА_4 загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану, залишок одноразової грошової допомоги, що залишилась нерозподіленою, а саме в розмірі 2/4 частини від 15000000 грн, в сумі 7500000 грн у рівних частинах кожному;
- зобов'язати Міністерство оборони України як головного розпорядника бюджетних коштів здійснити виділення ІНФОРМАЦІЯ_1 для виплати дружині - ОСОБА_1 та неповнолітньому сину ОСОБА_3 загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану, залишок одноразової грошової допомоги, що залишилась нерозподіленою, а саме в розмірі 2/4 частини від 15000000 грн., в сумі 7500000 грн. у рівних частинах кожному;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 після надходження коштів від головного розпорядника Міністерства оборони України здійснити виплату дружині - ОСОБА_1 та неповнолітньому сину - ОСОБА_3 загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану, залишок одноразової грошової допомоги, що залишилась нерозподіленою, а саме в розмірі 2/4 частини від 15000000 грн, в сумі 7500000 грн у рівних частинах кожному.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року позов задоволено.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року повернуто особі, яка її подала.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_4 07 лютого 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.
При розгляді та вирішенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору суд враховує наступне.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Водночас відповідач у клопотанні зазначає, що необхідність звернення з даним клопотанням виникла у зв'язку з відсутністю коштів у ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідних для сплати судового збору.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Проте, на підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні, заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан ІНФОРМАЦІЯ_1 перешкоджає сплаті ним судового збору за подання касаційної скарги у даній справі у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення обставин, зазначених у клопотанні про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків Суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - серпень 2024 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становив 3028,00 грн.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) за подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, судовий збір, який ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 3028,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку неусунення недоліків, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
Враховуючи наведені обставини, а також категорію, характер спірних правовідносин та складність справи, Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 169, 328, 330, 331, 332 КАС України, Суд
1. Відмовити ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №400/7965/24.
2. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі №400/7965/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
3. Встановити скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді О.П. Стародуб
В.М. Шарапа