10 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/3986/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.(головуючої), Ємця А. А. та Колос І. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія Банкрутства" (далі - Товариство)
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" (далі - Компанія)
до Товариства
про визнання недійсним договору,
Товариство 07.02.2025 (через систему "Електронний суд") подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2025, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2024 (про повернення позовної заяви та застосування до позивача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у зв'язку зі зловживанням процесуальними правами) залишити в силі.
Верховний Суд у складі колегії суддів: Булгакової І. В. (головуючої), ОСОБА_1. та Колос І. Б. ухвалою від 17.02.2025, зокрема: відмовив відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2025, ухвалену за результатами перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2024 в частині застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у цій справі;
касаційну скаргу Товариства на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2025, ухвалену за результатами перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2024 в частині про повернення позовної заяви зі справи № 904/3986/24 залишив без руху, у зв'язку з тим, що до скарги не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку із зазначенням обов'язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дати прийняття оскаржуваного судового рішення), а також скарга не містила належних обґрунтувань підстав подання касаційної скарги, визначених відповідним абзацом частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) з огляду на предмет касаційного оскарження; надано скаржнику строк для усунення недоліків.
Товариство 21.02.2025 (через систему "Електронний суд") на виконання вимог вказаної ухвали від 17.02.2025 подало до Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статей 162, 164, 174 ГПК України, що підпадає під дію абзацу другого частини другої статті 287 названого Кодексу.
У зв'язку з Рішенням Вищої ради правосуддя від 25.02.2025 про відставку судді ОСОБА_1 , розпорядженням заступника керівника Апарату - керівником секретаріату Касаційного господарського суду від 04.03.2025 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 касаційну скаргу зі справи № 924/866/21 передано колегії суддів у складі: Булгакова І.В.- головуючий суддя, судді Ємець А.А. та Колос І.Б.
Однак Товариство, звертаючись із заявою про усунення недоліків, не додало до неї належних доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку з урахуванням вимог ухвали суду.
При цьому скаржник у поданій заяві зазначає про те, що останній при подачі касаційної скарги скористався можливістю сплати судового збору за допомогою сервісу підсистеми "Електронний суд", в якій розмір судового збору розраховується автоматично, а можливість змінити або зазначити такі реквізити як призначення платежу на цьому кроці підсистеми взагалі відсутня, з огляду на що останній зазначає про неможливість змінити або подати інші докази сплати судового збору.
Так, Верховний Суд в ухвалі від 17.02.2025 визнав додану скаржником квитанцію від 07.02.2025 №3117-3920-0775-3280 неналежним доказом сплати судового збору, оскільки остання не містила інформації про номер судової справи, у межах якої подається відповідна скарга, а також дати прийняття судового акта (постанови), що оскаржується в касаційному порядку, з огляду на що з останнього не вбачається, яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором.
Як було також зазначено в ухвалі від 17.02.2025 про залишення скарги Товариства без руху, сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа.
Правління Національного банку України постановою від 29.07.2022 № 163 затвердило Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.
За нормами вказаної Інструкції встановлено вимоги щодо заповнення розрахункових документів, зокрема, у пункті 37 визначено, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу".
Тобто реквізит "Призначення платежу" заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу і який має містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Слід зауважити, що на офіційному вебсайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.
Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а у цьому випадку касаційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна касаційна скарга, а також дата судового рішення апеляційного господарського суду, яке оскаржується.
Однак додана скаржником до касаційної скарги квитанція не містить реквізитів, за якими можна встановити, що судовий збір у розмірі 2 422,40 грн був сплачений Товариством за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2025 і саме у справі № 904/3986/24.
Крім того, суд зауважує, що вибір способу оплати судового збору залежить виключно від скаржника.
Отже, розглянувши наведені доводи скаржника щодо неможливості сплати судового збору із зазначенням необхідних реквізитів у призначенні платежу, Суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки вибір способу оплати судового збору залежить саме від скаржника (платника), а тому невчинення скаржником дій для оформлення та надання належних доказів сплати судового збору свідчить лише про невиконання останнім вимог ухвали суду про залишення його скарги без руху.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Частиною п'ятою статті 292 ГПК України визначено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З урахуванням викладеного Суд дійшов висновку, що скаржник не усунув недоліки касаційної скарги, зокрема в частині надання належних доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку із зазначенням обов'язкових реквізитів щодо інформації про номер справи, у межах якої подається касаційна скарга, з огляду на що касаційна скарга вважається неподаною та підлягає поверненню.
При цьому Суд звертає увагу скаржника, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зокрема: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії встановлена Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 292 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія Банкрутства" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.01.2025, ухвалену за результатами перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2024 в частині повернення позовної заяви зі справи № 904/3986/24, повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя А. Ємець
Суддя І. Колос