Справа № 932/12460/24
Провадження № 2-з/752/43/25
07.03.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
з участю секретаря Пастух З.Ф.,
розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі № 932/12460/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики
06.12.2024 до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
06.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та складається з:
- частки квартири (загальна площа 69, 6 м2, житлова площа 37, 7 м2), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартира, об'єкт житлової нерухомості (загальна площа 118, 8 м2, житлова площа 73, 4 м2), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалами Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.12.2024 цивільна справа № 932/12460/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та заява позивача про забезпечення позову у вказаній цивільній справі були передані за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2025 та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.02.2025 для розгляду цивільної справи № 932/12460/24 та заяви про забезпечення позову визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.02.2025 суддя Чекулаєв Сергій Олександрович прийняв до свого провадження цивільну справу № 932/12460/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики; визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.04.2025.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.02.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на (одну четверту) частки квартири (загальна площа 69, 6 м2, житлова площа 37,7 м2), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
05.03.2025 до Голосіївського районного суду міста Києва, через систему «Електронний суд», надійшла заява представника позивача, адвоката Слободинської Валентини Ігорівни, про забезпечення позову (передано судді 06.03.2025) в якій представник позивача просить суд накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та складається з квартири, об'єкта житлової нерухомості (загальна площа 118,8 м2, житлова площа 73,4 м2), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . В обґрунтування поданої заяви представник позивача знову вказує на: наявність спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо стягнення боргу за договором позики у розмірі 100 000,00 доларів США; подання позивачем заяви від 05.03.2025 про збільшення розміру позовних вимог на 48 759,81 доларів США та висловлює припущення про те, що квартира, за адресою: АДРЕСА_2 , яка була придбана 13.08.2021 була придбана саме за кошти отримані в позику 09.04.2021.
Представник позивача у поданій заяві про забезпечення позову висловлює думку, що відповідач у разі задоволення позовних вимог позивача матиме змогу ухилитись від виконання рішення розпорядившись майном та коштами, передавши або подарувавши їх третім особам, що унеможливить виконання рішення суду, внаслідок чого будуть істотно порушені законні права та інтереси позивача.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Тобто забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України, відповідно до змісту якої суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає зазначеним вище вимогам Європейського суду.
У відповідності до положень пункту 1 частини першої статті 150 Цивільного процесуального кодексу України видами забезпечення позову є, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Системний аналіз положень статей 149 та 150 Цивільного процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Суд наголошує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 вказала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Суд вже розглядав та вирішив аналогічну заяву про забезпечення позову.
Згідно ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 10.02.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на (одну четверту) частки квартири (загальна площа 69, 6 м2, житлова площа 37,7 м2), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Водночас суд відмовив у накладені арешту на квартиру АДРЕСА_3 , оскільки на вказану квартиру, згідно відомостей з державного реєстру речових прав (інформаційна довідка: 402391281 від 05.11.2024) вже зареєстроване обтяження приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корсак А.Ю. на підставі договору іпотеки, серія та номер: 2045, виданий 13.08.2021; рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 59826356 від 13.08.2021; строк виконання основного зобов'язання: 12.08.2035; розмір основного зобов'язання 3 250 000,00 гривень; правочин в якому встановлено основне зобов'язання: кредитний договір, серія та номер: іро26172, виданий 13.08.2021.
Таким чином, у зв'язку із зареєстрованим обтяженням квартири АДРЕСА_4 , суд не вбачав ризику відчуження ОСОБА_2 вказаного об'єкта нерухомого майна, а тому підстави для накладення додаткового арешту на це нерухоме майно, на переконання суду, були відсутні.
Єдиною новою підставою, вказаною у заяві про забезпечення позову від 05.03.2025, є збільшення позовних вимог на 48 759,81 доларів США.
Суд звертає увагу, що заява про збільшення позовних вимог подана до суду через систему «Електронний суд» лише 05.03.2025 та буде вирішена у підготовчому судовому засіданні, яке призначено на 10.04.2025.
Таким чином, вказання у заяві про забезпечення позову такої підстави, як збільшення позовних вимог є передчасним.
Окрім того, представником позивача не надано до суду доказів того, що накладене обтяження на квартиру АДРЕСА_4 , на підставі договору іпотеки, серія та номер: 2045, виданого 13.08.2021, було припинене, у зв'язку з чим виникли нові обставини, які вказують на можливість відчуження ОСОБА_2 вказаного об'єкта нерухомості.
Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Згідно частини сьомої статті 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи передчасність посилання у заяві про забезпечення позову на збільшення позовних вимог, як на підставу накладення арешту на нерухоме майно, а також відсутність доказів припинення накладеного раніше обтяження на квартиру АДРЕСА_4 , суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд
відмовити в задоволенні заяви представника позивача, адвоката Слободинської Валентини Ігорівни, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , та складається з квартири, об'єкта житлової нерухомості (загальна площа 118,8 м2, житлова площа 73,4 м2), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 10.03.2025
Суддя С.О. Чекулаєв