Справа № 240/11378/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
10 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України від 22 квітня 2022 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі встановлення часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання одноразової грошової допомоги у осіб звільнених з військової служби не виникає. Оскільки позивача звільнено з військової служби 7 листопада 2019 року, а ступінь втрати працездатності встановлено 3 березня 2020 року, тобто понад тримісячний період після звільнення з військової служби, то заявник не має права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із захворюванням, яке призвело до часткової втрати працездатності. Крім того відповідач вказав, що зобов'язання Міноборони призначити в виплатити одноразову грошову допомогу є формою втручання в дискреційні повноваження Міноборони та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2021 ОСОБА_1 було звільнено з військової служби за станом здоров'я.
Згідно довідки МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №051202, виданою Обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 (м. Житомир), ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 у відсотках первинно одноразово становить 25 відсотків на дату встановлення страхового випадку - 06 серпня 2021 року, захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини. Дата огляду - 01 лютого 2022 року.
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22 квітня 2022 № 58 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки його звільнено з військової служби 30 вересня 2021 року, а 01 лютого 2022 року встановлена ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.
ІНФОРМАЦІЯ_1 листом повідомив позивача про відмову в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги.
Не погодившись з відмовою в призначенні одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, що оформлено відповідним протоколом, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (Закон №2232-ХІІ).
Статтею 41 Закону № 2232-ХІІ(в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ (Закон № 2011-ХІ).
Пунктом 7 частини 2статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Відповідно до пункту 6статті 16-3 Закону № 2011-ХІодноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Пунктом 9 цієї статті встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).
Відповідно до п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Тобто, виходячи з приписів наведених норм, у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 750/5074/17 та у справі № 820/1835/18, від 12 лютого 2019 року у справі № 816/1458/18 та від 10 липня 2019 року у справі № 2040/7881/18.
Так, згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 051202, ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 у відсотках первинно одноразово становить 25 відсотків на дату встановлення страхового випадку - 06 серпня 2021 року, захворювання, так, пов'язане із захистом Батьківщини. Дата огляду - 01 лютого 2022 року.
Тобто, довідкою огляду МСЕК позивачу встановлено втрату працездатності внаслідок захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, з 06 серпня 2021 року.
Оскільки позивач звільнений з військової служби 30 вересня 2021 року, суд вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Таким чином, рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, що оформлено відповідним протоколом, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Така позиція суду ґрунтується на правовій позиції верховного суду викладеній у постановах від 07 листопада 2023 року у справі № 200/10819/20-а, та від 28 березня 2024 року у справі № 200/5699/2.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.