Справа № 240/36011/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
10 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови йому у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 10.12.2019 другої групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням другої групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі - Порядок № 850), а Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області» після отримання відповідного рішення МВС на підставі Порядку № 850 - видати наказ про виплату одноразової грошової допомоги.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 позов задоволено частково, ухвалено:
Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 10.12.2019 другої групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням другої групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскільки позивачеві в 2020 році при повторному огляді МСЕК встановлено інвалідність через понад як два роки після встановлення при первинному огляді МСЕК 10% втрати працездатності, то відповідно до пункту 4 Порядку № 850 він не має права на виплату одноразової грошової допомоги. До того ж, з огляду на приписи пунктів 9 та 11 Порядку № 850 Міністерство лише приймає рішення про призначення або відмову в призначенні одноразової допомоги, а її виплата повинна здійснюватись органом внутрішніх справ, в якому працівник проходив/проходить службу. Разом з тим, оскільки надіслані документи не відповідали вимогам законодавства, що унеможливило прийняття МВС рішення за ними, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 листом від 03.08.2023 № 51220/49-14422-2023 було повернуто до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області».
Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 13.02.1981 по 11.09.2002 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.
Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК № 549723 ОСОБА_1 при первинному огляді довічно встановлено 2 групу інвалідності з 10.12.2019 внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
За таких обставин, позивач 21.01.2020 звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Ліквідаційна комісія УМВС України в Житомирській області 30.01.2020 листом за № 308/29 повідомила ОСОБА_1 , що подані ним матеріали не відповідають вимогам п.4 Порядку № 850, оскільки з дати попереднього огляду МСЕК до повторного огляду пройшло більше двох років.
Позивач 14.02.2020 повторно звернувся з письмовою заявою до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області з вимогою надати йому висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, проте отримав відмову, яку оскаржив у судовому порядку.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 у справі 240/12401/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 в складанні та поданні на розгляд до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням з 10.12.2019 другої групи інвалідності та поданих ним документів. Зобов'язано Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області", як правонаступника Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області в частині повноважень, пов'язаних з прийняттям документів про призначення колишнім працівникам міліції одноразової грошової допомоги, скласти та подати на розгляд до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому з 10.12.2019 другої групи інвалідності разом з поданими ним документами.
Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що ані норми статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII, ані положення Порядку № 850 не наділяють Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області повноваженнями на вивчення поданих особою документів на предмет наявності чи відсутності у неї права на отримання одноразової грошової допомоги та, відповідно, не наділяють цю установу правом на прийняття рішення про відсутність підстав для направлення висновку та поданих особою документів про призначення одноразової грошової допомоги на розгляд Міністерства внутрішніх справ України.
Відтак, обґрунтовуючи відсутність підстав для складання та направлення до Міністерства внутрішніх справ України висновку про призначення позивачу одноразової грошової допомоги тим, що з дати його попереднього огляду МСЕК до повторного огляду пройшло більше 2-х років, Ліквідаційна комісія УМВС України в Житомирській області фактично перебрала на себе функції Міністерства та вирішила по суті питання наявності/відсутності у позивача права на отримання спірної одноразової грошової допомоги, що, в свою чергу, не узгоджується з приписами пунктів 7 - 9 Порядку № 850, адже вона мала повноваження лише здійснити перевірку поданих особою документів, що передбачені пунктом 7 Порядку № 850, та скласти і надіслати до МВС висновок з доданими до нього матеріалами.
На виконання зазначеного судового рішення Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" із супровідним листом від 26.06.2023 за №1617/33/26-2023 було надіслано до Міністерства матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
В листі № 51220/49-14422-2023 від 03.08.2023 Міністерство зазначило про відсутність підстав для призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 10.12.2019 другої групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, оскільки встановлення заявникові інвалідності мало місце через понад як два роки від дати встановлення 10 % втрати професійної працездатності. Крім того, МВС вказало, що в заяві ОСОБА_1 про призначення допомоги відсутні підпис і дата її складання, а висновок Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" не відповідає доданим матеріалам в частині зазначення прізвища заявника.
Не погоджуючись з такими діями Міністерства, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова Міністерства у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 10.12.2019 другої групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, викладена у формі листа № 51220/49-14422-2023 від 03.08.2023, є протиправною, у зв'язку із чим його слід зобов'язати повторно розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням другої групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку № 850.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормами частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII (втратив чинність 07.11.2015) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України було затверджено Порядок № 850.
При цьому, 02.07.2015 прийнято Закон України «Про Національну поліцію», пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Отже, з набранням чинності нового Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги за колишніми працівниками міліції, що було визначене Законом України «Про міліцію», збереглося.
Пунктом 2 Порядку № 850 передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
У пункті 7 Порядку № 850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або до уповноваженої установи МВС для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 Порядку № 850).
З наведеного слідує, що для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги та її нарахування/виплати існує певний механізм, який визначає порядок дії задля досягнення виплати, а саме: 1) надходження передбачених Порядком № 850 документів від працівника міліції; 2) подання керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, до МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документів, зазначених в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновку щодо виплати грошової допомоги; 3) прийняття МВС одного з двох рішень - про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
Отже, до компетенції МВС належить прийняття за результатами розгляду висновку і доданих до нього документів саме та виключно рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги або відмову у її призначенні.
Проте, як вже зазначалось в цьому рішенні, розглянувши надіслані на його адресу Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, Міністерство фактично зробило висновок про відсутність підстав для її призначення і виплати у зв'язку із встановленням позивачу інвалідності через понад як два роки від дати встановлення 10 % втрати професійної працездатності, оформивши результати такого розгляду листом № 51220/49-14422-2023 від 03.08.2023, що не узгоджується з приписами пункту 9 Порядку № 850.
З огляду на викладене відмова Міністерства у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 10.12.2019 другої групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, викладена у формі листа № 51220/49-14422-2023 від 03.08.2023, є протиправною, у зв'язку із чим його слід зобов'язати повторно розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням другої групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку № 850.
Позовна вимога про зобов'язання Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області» після отримання відповідного рішення МВС на підставі Порядку № 850 видати наказ про виплату одноразової грошової допомоги є передчасною, адже за результатами поданих ОСОБА_1 документів Міністерство може прийняти рішення як про призначення одноразової грошової допомоги, так і про відмову у її призначенні й, до того ж, стосується обов'язків Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області», яку ОСОБА_1 у позовній заяві не було визначено учасником справи й до суду відповідного клопотання також не подавалось.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.