Справа №: 343/987/23
Провадження №: 1-кп/343/59/25
про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
10 березня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження № 1-кп/343/59/25, справа № 343/987/23, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022091160000257 від 01.12.2022, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
представниці потерпілого - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 ,
у провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
10 березня 2025 року через канцелярію суду від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, яке 07.03.2025 направлено обвинуваченому.
Клопотання прокурор мотивує тим, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. 02 грудня 2023 року він у порядку ст. 208 КПК України затриманий. Цього ж дня йому оголошено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. 25 квітня 2023 року обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_5 направлено до Долинського районного суду Івано-Франківської області. Щодо останнього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжено та закінчується 16 березня 2025 року.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який, згідно зі ст. 12 КК України, є особливо тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжуються і на даний час, оскільки ОСОБА_5 може:
- п. 1 - переховуватись від суду, так як він усвідомлює неминучість призначення покарання, пов'язаного з позбавленням волі, за поставлений йому в провину особливо тяжкий злочин, окрім того ОСОБА_5 раніше судимий за ч. 3 ст. 408 КК України;
- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 ніде офіційно не працевлаштований, в минулому судимий.
У зв'язку з наведеним, застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав, а також у зв'язку з необхідність проведення експертизи.
Потерпілий та його представник підтримали позицію прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, оскільки його винуватість у вчиненні злочину є недоведеною, а всі доводи прокурора грунтуються на припущеннях.
Захисник ОСОБА_9 у судовому засіданні просив змінити запобіжний захід ОСОБА_5 на такий, що не пов'язаний з утриманням під вартою, а саме домашній арешт, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, всі докази, окрім проведення експертизи, на яку його підзахисний не може вплинути, досліджені, а відтак він не може перешкоджати кримінальному провадженню жодним чином.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши письмові докази, вважає, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення проти життя, за який, у разі визнання його винуватим, передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. При цьому суд зважає на те, що обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання "поза розумним сумнівом" щодо вчинення особою кримінального правопорушення, однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Однак у переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій, які можуть зашкодити кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
В судовому засіданні встановлено наявність достатніх підстав вважати, що на даний час ризики, передбачені п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначає прокурор, продовжують існувати
Так, ОСОБА_5 може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, усвідомлює неминучість покарання за нього у разі доведення його винуватості, а відтак існує ризик можливості переховування від суду.
Існує ризик і того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він не має джерел, а відповідно і стабільного доходу, офіційно не працевлаштований, позбавлений батьківських прав відносно сина, таких прав позбавлена і мати хлопчика, з якою він зареєстрував шлюб, перебуваючи під вартою, та з якою проводив час до затримання окремо від дитини та від зареєстрованого місця проживання, а тому недостатні підстави для вказівки про наявність у нього постійного місця проживання чи позитивної характеристики за таким місцем.
Існує також висока вірогідність, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вживаючи заходи з метою його затягування.
Заслуговують на увагу і доводи прокурора про те, що застосувати інші, більш м'які види запобіжних заходів, неможливо, оскільки такі не забезпечать запобіганню вищевказаним ризикам. Натомість сторона захисту не надала суду достатніх даних на підтвердження гарантій запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, які б могли сідчити про можливість їх уникнення шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, а також, що після прийняття рішення про застосування запобіжного заходу виникли нові обставини. Доводи ж обвинуваченого про відсутність підстав щодо продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд уважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурор довів об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше його тримання під вартою, та наявність ризиків, визначених п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого, а також те, що обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно нього спливає, тривалість розгляду кримінального провадження у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення не виходить за межі розумного строку, на даний час судове слідство триває, призначена повторна судово-медична експертиза, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відступу від правил поваги свободи особи, та вважає, що застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу на даний час не може гарантувати його належну поведінку. Обраний запобіжний захід кореспондується з характером суспільного інтересу, а його продовження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, узгоджується з п. 79 рішення у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Жоден із інших альтернативних запобіжних заходів не може забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, уникненню ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та виправдовують його подальше тримання під вартою. Тому суд уважає, що є достатні підстави для того, щоб клопотання прокурора задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 днів.
На підставі викладеного, ст. 177, 196, 197, 199, 205, 376, 395, 532, 534 КПК України та керуючись ст. 331 КПК України, суд
клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, продовжити строком на 60 (шістдесят) днів - до 08 травня 2025 року включно.
Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвалу для виконання направити начальнику ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)", м. Івано-Франківськ.
Контроль за виконанням ухвали в частині продовження строку тримання під вартою покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення через Долинський районний суд Івано-Франківської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3