Справа № 286/653/25
1-кп/279/461/25
про призначення судового розгляду
07 березня 2025 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю дистанційно прокурора ОСОБА_3 , дистанційно обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , дистанційно потерпілого ОСОБА_6 , у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Коростень по кримінальному провадженню №12025060500000022 від 10.01.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 надійшов до суду 05.03.2025, ухвалою від 05.03.2025 було призначено підготовче судове засідання.
Крім цього, одночасно з обвинувальним актом надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в якому зазначив, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів, так як ризики, передбачені ст.177 КПК України встановлені раніше судом при обранні йому запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати, в зв'язку з чим до обвинуваченого неможливо застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав і просив задовольнити.
Потерпілий підтримав позицію прокурора.
Обвинувачений просив відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, зазначив, що належних, допустимих доказів на існування будь яких ризиків, які виправдовують тримання під вартою прокурором не надано, просив замінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового процесу, суд приходить до наступного.
Обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого закінчується 11.03.2025.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст.131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.176 КПК України суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
За практикою Європейського Суду з прав людини, визначати, чи розумно й надалі залишати обвинуваченого під вартою, необхідно на підставі особливостей кожної конкретної справи. Продовження строку тримання під вартою в певній справі може бути виправданим тоді, коли наявні конкретні ознаки того, що вимога захисту публічних інтересів важить більше попри презумпцію невинуватості, ніж правило поваги до особистої свободи.
Разом з тим, на думку суду, прокурором не доведено існування ризиків. Зокрема, не доведено та не надано обґрунтованих доказів про те, що обвинувачений ОСОБА_4 незаконно впливає на потерпілого, свідків. Ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, також не доведений.
Згідно з ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п.1-2 ч.1 ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 та 6 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
У своєму рішенні ЄСПЛ у справі "Авраімов проти України" від 25 березня 2021 року констатував порушення п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де зазначив, що існування обґрунтованої підозри, що ув'язнений вчинив злочин, є умовою sine qua non для законності тривалого тримання його чи її під вартою. Але коли національні судові органи вперше "негайно" після затримання розглядають питання про необхідність застосування до затриманого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, цієї підозри вже буде недостатньо, й органи державної влади повинні також навести інші відповідні та достатні підстави для обґрунтування тримання під вартою. Цими іншими підставами можуть бути ризик переховування, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину або спричинення порушення громадського порядку та пов'язана з цим необхідність захисту затриманого. Ці ризики мають бути належним чином обґрунтовані, і міркування органів державної влади з цих питань не можуть бути абстрактними, загальними або стереотипними (п.57). Обрання судом заявнику запобіжного заходу у виді тримання під вартою, незважаючи на встановлення недоведеності слідчим того, що інші запобіжні заходи були б неналежними, свідчить, що вирішальним для суду стало посилання органу державної влади на положення про неможливість застосування інших запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, який суд повторив (п.66). Зазначений підхід застосовується ЄСПЛ, у тому числі, й при вирішенні питання щодо законності продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, тощо.
Враховуючи наявність, встановлених судом ризиків, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, його особу, майновий та сімейний стан, наявність місця проживання, обставини самого злочину, суд вважає, що має місце виняткова ситуація, передбачена ч.3 ст.377 КПК України, у зв'язку з якою обґрунтованим та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 буде застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово.
Крім того, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
На даний час по кримінальному провадженню всі докази зібрані, доказів того, що обвинувачений може чинити незаконний вплив на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжитикримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується, не надано суду, тобто судом не встановлено, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Враховуючи, що на час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 не встановлено існування ризиків, передбачених п.3, п.5 ст.177 КПК України, відсутність можливості застосування альтернативних запобіжних заходів не доведено, превалювання суспільного інтересу над принципом поваги до свободи особистості, з метою недопущення порушення права на свободу, гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, є підстави для зміни обраного запобіжного заходу на більш м'який у виді цілодобового домашнього арешту, яким може бути забезпечена належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 .
По справі проведено підготовче судове засідання, підстави для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, не встановлені, підготовка до судового розгляду проведена. Клопотань учасниками кримінального провадження не заявлено.
Кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Керуючись ст.176-178, 194, 196, 314, 315, 316 КПК України,
Судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України призначити 13.03.2025 року 14:00 годині у відкритому судовому засіданні в залі суду Коростенського міськрайонного суду Житомирської області в одноособовому складі суду за участю учасників судового провадження.
У задоволенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , відмовити.
Застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою змінити на запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці до 07 травня 2025 року.
Заборонити ОСОБА_4 залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , цілодобово.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
- не відлучатися за межі населеного пункту де проживає без дозволу суду;
- прибувати за викликом суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання:
- утриматись від спілкування будь-якими засобами з потерпілим та свідками.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- носити електронний засіб контролю.
Зобов'язати Відділення ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області негайно поставити на облік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосувати до обвинуваченого електронний засіб контолю, про що повідомити суд.
Попередити обвинуваченого, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Ухвала в частині запобіжного заходу діє до 07 травня 2025 року.
Копію ухвали направити для вручення обвинуваченому, прокурору, направити до ВП №1 Коростенського РУП ГУНП України в Житомирській області.
Копію ухвали направити до СІЗО УВП №8 м.Житомир для негайного виконання вимог ч.5 ст. 202 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_7
копія згідно з оригіналом