Справа № 183/10329/24
№ 2/183/1597/25
05 березня 2025 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря судових засідань Аніськової А.В.,
розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності, -
Стислий виклад позиції позивача.
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просив визнати за ним право власності на 1/4 квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що він шляхом приватизації набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про право власності на житло квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної сласності: 1/4 - ОСОБА_1 ; 1/4 - ОСОБА_2 (дружині); 1/4 - ОСОБА_3 (доньці); 1/4 - ОСОБА_4 (сину).
Згідно Будинкової книги в вищевказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Згідно технічного паспорта, що є невід'ємною частиною свідоцтва про право власності на житло, вищевказана квартира складається з трьох кімнат, житловою площею 36,6 кв.м., загальна площа квартири 60,0 кв.м.
З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну позивач, рятуючи своє життя, змушений був залишити Луганську область та виїхати на більш безпечну підконтрольну територію України, а саме в м. Черкаси, де став на облік як внутрішньо переміщена особа.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту управління справами та юридичним забезпеченням Черкаської міської ради від 28 серпня 2024 року відмовлено у проведенні реєстраційних дій, оскільки 21.08.2024 року було направлено запит до державного реєстратора Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області щодо можливості підтвердження відомостей про зареєстроване право власності на паперових носіях та відповіддю повідомлено, що інформація щодо об'єктів нерухомого майна по Сєвєродонецькій міській територіальній громаді зберігалась в архіві комунального підприємства Сєвєродонецьке БТІ на паперових носіях, архівні документи на підконтрольну територію України ввезені не були, а територія Сєвєродонецької міської територіальної громади на сьогоднішній день є окупованою.
Враховуючи відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення невизнаного права власності на квартиру, позивач звертається до суду з цим позовом.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровського району від 10 жовтня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с. 48).
Ухвалою суду від 19 листопада 2024 року призначено розгляд справи по суті (а.с. 52).
Позиція сторін в судовому засіданні.
Позивач у призначене судове засідання не з'явився, представник позивача звернулась до суду із заявою про розгляд справи без участі позивача та представника позивача за наявними матеріалами, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. (а.с.49).
Представник відповідача Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання повторно не з'явився, був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.
Треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з'явились, були належним чином повідомлені про місце, дату і час розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
На підставі ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Фактичні обставини справи встановлені судом.
Судом встановлено, 10.09.1984 Виконкомом Сєвєродонецької міської ради, гр. ОСОБА_1 з родиною, яка складається із чотирьох осіб, видано Ордер № 2884 на право заняття житлової площі в будинку АДРЕСА_2 (а.с.24).
На підставі розпорядження № 1616 Сєвєродонецької міської ради народних депутатів виконавчого комітету фонду комунального майна від 24.01.1994, заява наймача ОСОБА_1 на приватизацію квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка використовується ним та членами його сім'ї на умовах найму, була задоволена і вказана квартира передана в приватну спільну сумісну власність (а.с. 14).
Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 28.01.1994 Фондом комунального майна м. Сєвєродонецьк квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної сумісної власності гр. ОСОБА_1 та його сім'ї ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . Квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Загальна площа квартири становить 60,0 кв.м.(а.с.8)
Судом встановлено, що згідно реєстраційного напису квартира АДРЕСА_3 зареєстрована Сєвєродонецьким БТІ на праві приватної власності за гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про що зроблено запис в реєстрову книгу за реєстровим № 281 12.05.1994 року (а.с.7)
Згідно технічного паспорту вказана квартира складається з трьох житлових кімнат площею 16,90 кв.м., 11,90 кв.м., 7,80 кв.м., кухні 8,20 кв.м., ванної кімнати 2,60 кв.м.. вбиральні 1,00 кв.м., коридору 7,60 кв.м., вбудованої шафи 1,90 кв.м. Житлова площа квартири 36,60 кв.м., загальна площа квартири 60,00 кв.м. (а.с. 15-17).
Суд переконався, що в вищевказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , копія будинкової книги та довідка про склад сім'ї додається (а.с.18-23).
До матеріалів справи позивачем долучено копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з відміткою про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 25-29).
Також позивачем до матеріалів справи долучено копії паспортів громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою про реєстрацією за вищевказаною адресою (а.с.33-40).
Суд переконався, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, даний факт підтверджений Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.10.2022 за № 7102-5002283011, де зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 (а.с.12).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також є внутрішньо переміщеною особою, згідно Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.10.2022 за № 7102-5002282964, де зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 (а.с.11).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , також є внутрішньо переміщеною особою, згідно Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.04.2022 за № 7101-5000972716, де зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 (а.с.10).
19.08.2024 року позивач звернувся з заявою до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Атамась І.І., Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Черкаської області, для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
21.08.2024 року державним реєстратором було направлено запит до державного реєстратора Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області щодо можливості підтвердження відомостей про зареєстроване право власності на паперових носіях інформації.
26.08.2024 року у відповідь на запит було повідомлено, що інформація щодо об'єктів нерухомого майна по Сєвєродонецькій міській територіальній громаді зберігалась в архіві комунального підприємства Сєвєродонецьке БТІ на паперових носіях. Оскільки архівні документи БТІ на підконтрольну Україні територію ввезені не були, а територія Сєвєродонецької міської територіальної громади на сьогоднішній день є окупованою Російською Федерацією, БТІ не може виконувати свої функції, в тому числі надавати інформацію на запити про наявні в архівних справах зареєстровані права власності до 01.01.2013
Рішенням державного реєстратора № 74789843 від 28.08.2024 року було відмовлено в проведенні реєстраційних дій, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (а.с.6).
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.
Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Згідно з ч. 1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1ст. 317 ЦК України).
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно до ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
У відповідності із ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частинами 3, 4 ст.334 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Стаття 355 ЦК України передбачає, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частиною 1 ст. 357 ЦК України визначено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 року № 5 «про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації, відповідно до Закону та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин.
Право власності позивача на квартиру набуте до 01 січня 2004 року, тому до таких правовідносин суд вважає за необхідне застосувати норми Цивільного кодексу УРСР,1963 року, Закону України від 07.02.1991 року «Про власність».
У відповідності до ст. 12 Закону України «Про власність» громадяни набувають право власності у разі укладання угод, які не заборонені Законом.
За змістом ст.ст.128,153 Цивільного Кодексу УРСР, 1963 року, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібний у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однією зі сторін повинно бути досягнуто згоди.
В свою чергу, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї із таких умов:
1) Реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) На момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації.
Між тим, державна реєстрація таких прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, одним з яких є документ, яких підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно (оригінал та копія), в якості якого є укладений у встановленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.
Як встановлено судом, позивач набув право власності на квартиру шляхом її приватизації.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Враховуючи обставини справи, а також те, що позивач на теперішній час позбавлений можливості отримати документ, що підтверджує державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,76-81,89,263,265,280 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/4 частину квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідач: Сєвєродонецька міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, ЄДРПОУ 44083662, місцезнаходження: бульвар Дружби Народів, буд. 32, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400.
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .
Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .
Суддя Сорока О.В.