05 березня 2025 р.Справа № 440/9020/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2023, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, м. Полтава, по справі № 440/9020/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі по тексту також - відповідачі), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ України в Хмельницькій області від 15.06.2023 №163950024062 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати ГУПФ України в Полтавській області зарахувати до загального страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах періоди роботи ОСОБА_1 на підставі трудової книжки серія НОМЕР_1 з 16.07.1984 по 12.10.1984 (Комсомольське спеціалізоване управління 40 тресту Харківстальконструкція м. Комсомольськ), з 15.01.1985 по 29.04.1985 (Кременчуцьке спеціалізоване ремонтно-монтажне управління тресту "Укрнафтохімрембуд"), з 28.07.1987 по 20.05.1993 (Кременчуцька фабрика трикотажного полотна), з 06.09.1993 по 22.10.1993 (РСУ "Техуглерод"), з 23.10.1993 по 26.02.1999 (Повне товариство Будівельно-монтажна фірма Скор), з 01.03.1999 по 30.11.2008 (Товариство з обмеженою відповідальністю Бікор), з 01.12.2008 по 30.11.2012 (Приватне підприємство "Сервіс-Благоустрій"), з 03.12.2012 по 11.01.2016 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстер-Сіті"), з 09.02.2016 по 04.07.2016 (Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості), з 01.07.2017 по 06.10.2017 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Профмонтаж К"), з 01.11.2021 по 31.03.2023 (Приватне акціонерне товариство "Паритет");
- зобов'язати ГУПФ України в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 16.07.1984 по 12.10.1984 (Комсомольське спеціалізоване управління 40 тресту Харківстальконструкція м. Комсомольськ), з 20.11.1987 по 20.05.1993 (Кременчуцька фабрика трикотажного полотна), з 23.10.1993 по 26.02.1999 (Повне товариство Будівельно-монтажна фірма Скор), з 01.03.1999 по 30.11.2008 (Товариство з обмеженою відповідальністю Бікор), які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та п.2 ч.2 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- зобов'язати ГУПФ України в Полтавській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та п.2 ч.2 ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 07.06.2023 (дня подання заяви про призначення пенсії).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.06.2023 №163950024062 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що таке рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог скарги посилається, що він, як позивач, просив суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу періоди роботи, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах п.2 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та призначити позивачу, ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах з 07.06.2023 року (дня подання заяви про призначення пенсії). Саме така вимога повністю задовольняє інтереси позивача, відновлює право на пенсію, що і було метою звернення до суду задля захисту прав позивача. Направлення заяви позивача на повторний розгляд породжує новий спір. Тим більше, варто враховувати, що рішенням Полтавського окружного адміністратисвного суду від 21.11.2023 встановлено незаконність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №163950024062 від 15.06.2023 року про відмову в призначенні пенсії за віком, і наступним кроком для відновлення права після визнання рішення яким порушено це право варто зобов'язати вчинити дії по призначенню пенсії.
За результатами апеляційного розгляду, позивач просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 року у справі № 440/9020/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Відповідачі не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивача, передбаченим ст.304 КАС України.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення у цій частині ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням обставин справи.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що трудова книжка від 16.07.1987 серія НОМЕР_2 не оформлена в установленому порядку, відтак для зарахування до страхового стажу зазначених у ній періодів позивачу необхідно надати уточнюючі довідки про роботу, видані на підставі первинних документів та відповідні довідки про реорганізацію. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що пільговий стаж зараховується на підставі уточнюючих довідок про пільговий стаж згідно з додатком 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, із зазначенням періодів роботи, що зараховуються до пільгового стажу, професії або посади, характер виконуваної роботи, а також надати відповідні накази про результати атестації робочих місць за умовами праці та переліки атестованих посад до них. Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції, щодо визнання протиправними та скасування рішення рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.06.2023 №163950024062 про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, є помилковим та необґрунтованим.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.
На підставі положень п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 /а.с. 12-14/.
Позивачу ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилось 55 років.
07.06.2023 позивач звернувся до пенсійного органу за місцем проживання із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (список №2) /а.с. 40-41/.
Рішенням ГУПФ України в Хмельницькій області від 15.06.2023 №163950024062 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на відсутність пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку /а.с. 59/. Мотивуючи це рішення пенсійний орган зазначив, що аналіз наданих позивачем документів свідчить про підтвердження загального (трудового) стажу роботи тривалістю 22 роки 08 місяців 10 днів, пільговий стаж - відсутній. При цьому, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 16.07.1984 серії НОМЕР_2 , оскільки на першій сторінці відсутня печатка організації, яка вперше заповнювала документ; до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 16.07.1984 серії НОМЕР_2 , оскільки відсутні довідки, уточнюючі пільговий характер роботи, які підтверджують зайнятість на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що періоди роботи ОСОБА_1 з 16.07.1984 по 12.10.1984 (Комсомольське спеціалізоване управління 40 тресту “Харківстальконструкція» м. Комсомольськ), з 15.01.1985 по 29.04.1985 (Кременчуцьке спеціалізоване ремонтно-монтажне управління тресту "Укрнафтохімрембуд"), з 28.07.1987 по 20.05.1993 (Кременчуцька фабрика трикотажного полотна), з 06.09.1993 по 22.10.1993 (РСУ "Техуглерод"), з 23.10.1993 по 31.12.1998 (Повне товариство "Будівельно-монтажна фірма "Скор"); з 01.03.1999 по 30.04.1999 (Товариство з обмеженою відповідальністю “Бікор») безпідставно не зараховані до страхового стажу роботи позивача на підставі трудової книжки серії НОМЕР_2 , тоді як інші доводи щодо підстав незарахування цим періодів до страхового стажу рішення ГУПФ України в Хмельницькій області від 15.06.2023 №163950024062 не містить.
Також суд першої інстанції посилався на те, що відсутність у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про нарахування та сплату ПрАТ "Паритет" єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із заробітної плати ОСОБА_1 не є підставою для незарахування позивачу до страхового стажу періодів його трудової діяльності з 25.07.2022 по 28.02.2023.
Водночас суд першої інстанції виходив з того, що підстав для зарахування до стажу роботи позивача періоду з 24.02.2022 по 30.06.2022, з 01.03.2023 по 31.03.2023 р. в обсязі наданих ним разом із заявою від 07.06.2023 документів немає, оскільки його трудова книжка не містить записів про прийняття позивача на роботу у цей період до ПрАТ "Паритет", а Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не містить відомостей про нарахування заробітної плати.
Щодо обчислення пільгового стажу роботи, суд виходив з того, що відмова у зарахуванні до стажу роботи позивача за списком №2 періодів його трудової діяльності з 16.07.1984 по 12.10.1984 у Комсомольському спеціалізованому управлінні 40 тресту “Харківстальконструкція» м. Комсомольськ монтажником 4-го розряду по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій, з 20.11.1987 по 20.05.1993 на Кременчуцькій фабриці трикотажного полотна красильщиком 4-го розряду, з 01.03.1999 по 30.11.2008 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Бікор» монтажником 4-го та 5-го розряду по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій є передчасною.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача суд першої інстанції дійшов висновку, що зважаючи на те, що ГУПФ України в Хмельницькій області під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах належним чином не дослідив всю сукупність наданих позивачем документів, то є підстви зобов'язати ГУПФ України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої у цьому рішенні.
Колегія суддів частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
На дату звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку (робота із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2) було одночасно урегульоване підпунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому згадані Закони по різному визначали вимоги до наявності загального страхового стажу у чоловіків, що є достатнім для призначення пенсії.
Зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 встановлював таке право при наявності стажу роботи не менше 25 років, а Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у випадку позивача) - не менше 28 років.
Як наслідок, на час виникнення спірних відносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 дійшла висновку, що оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.
Тож умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах чоловікам є: 1) досягнення віку 55 років; 2) наявність страхового стажу тривалістю не менше 25 років; 3) наявність пільгового стажу роботи за списком №2 тривалістю щонайменше 12 років 6 місяців. У разі відсутності в особи повного стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці (щонайменше 12 років 6 місяців) та за наявності не менше половини такого стажу, пенсії на пільгових умовах чоловікам призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону №1058-IV - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
У цій справі спірним є обчислення як страхового, так і пільгового стажу роботи позивача.
Зокрема, ГУПФ України в Хмельницькій області у рішенні від 15.06.2023 №163950024062 не зарахувало до страхового та пільгового стажу роботи позивача періоди на підставі трудової книжки від 16.07.1984 серії НОМЕР_2 , оскільки на першій сторінці відсутня печатка організації, яка вперше заповнювала документ та відсутні довідки, уточнюючі пільговий характер роботи, які підтверджують зайнятість на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2.
З метою з'ясування періодів трудового стажу позивач які були зараховані та незараховані пенсійним органом при вирішенні питання призначення пенсії ухвалою Другого адміністратвиного апеляійного суду від 31.01.2025 року від ГУПФУ в Хмельницькій області було витребовано письмові поясненняёзгідно з якими колегією суддів встановлені наступні обставини.
Так відповідно до письмиових пояснень ГУПФУ в Хмельницькій області від 26.02.2025 року пенсійний орган зарахував до загального страхового стажу роботи позивача такі періоди:
навчання у вищих/середніх навчальних закладах з 01.09.1981 по 16.07.1984 (диплом серії НОМЕР_4 - навчання у НПТУ-19 м. Кременчука Полтавської області);
військова служба з 20.05.1985 по 28.05.1987 (військовий квиток серії НОМЕР_5 );
з 01.01.1999 по 19.01.1999 та з 01.02.1999 по 20.02.1999 - робота у Повному товаристві "Будівельно-монтажна фірма "Скор" (ідентифікаційний код 13943235);
з 01.05.1999 по 30.11.2008 - робота у ТОВ "Бікор" (ідентифікаційний код 21637291);
з 01.12.2008 по 30.11.2012 - робота у ПП "Сервіс-Благоустрій" (ідентифікаційний код 38468544);
з 03.12.2012 по 31.12.2015 - робота у ТОВ "Майстер-Сіті" (ідентифікаційний код 38468544);
з 09.02.2016 по 04.07.2016 - період перебування на обліку у Кременчуцькому міськрайонному центрі зайнятості як безробітного;
з 01.07.2017 по 06.10.2017 - робота у ТОВ "Профмонтаж К" (ідентифікаційний код 36093058);
з 01.11.2021 по 23.02.2022, - робота у ПрАТ "Паритет" (ідентифікаційний код 25153928).
Відповідні періоди зараховані на підставі даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Разом з цим, до страхового стажу не зараховані такі періоди:
з 16.07.1984 по 12.10.1984 - робота у Комсомольському спеціалізованому управлінні 40 тресту "Харківстальконструкція (м. Комсомольськ);
з 15.01.1985 по 29.04.1985 - робота у Кременчуцькому спеціалізованому ремонтно-монтажному управлінні тресту "Укрнафтохімрембуд";
з 28.07.1987 по 20.05.1993 - робота на Кременчуцькій фабриці трикотажного полотна;
з 06.09.1993 по 22.10.1993 - робота на РСУ "Техуглерод";
з 23.10.1993 по 31.12.1998 - робота у МПП фірма "Скор" (з 01.08.1995 - Повне товариство "Будівельно-монтажна фірма "Скор");
з 01.03.1999 по 30.04.1999 - робота у ТОВ "Бікор";
з 03.07.2022 по 30.09.2022, з 02.10.2022 по 28.02.2023, та з 25.07.2022 - робота у ПрАТ "Паритет".
Зазначені періоди не зараховані до страхового стажу на підставі трудової книжки від 16.07.1984 серії НОМЕР_2 , оскільки на першій сторінці відсутня печатка організації, яка вперше заповнювала документ.
Колегія суддів, зауважує, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Проте окремі недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №428/7863/17 та враховується судом на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
Судом досліджено залучену до матеріалів справи копію трудової книжки серії НОМЕР_2 , зі змісту якої встановлено, що в ній у хронологічному порядку наведені записи про трудову діяльність ОСОБА_1 із зазначенням дати прийняття на роботу, переведення, звільнення з роботи, реквізитів розпорядчих документів та засвідченням цих записів підписом уповноваженої особи та відтиском печатки підприємства.
Відсутність на титульному аркуші трудової книжки печатки підприємства, на переконання суду, не є достатньою підставою для неврахування періодів трудової діяльності ОСОБА_1 при обчисленні стажу його роботи, адже особою, відповідальною за ведення трудової книжки є роботодавець, а не найманий працівник.
Колегія суддів, враховує, що відповідальність за оформлення та ведення трудової книжки покладено на роботодавця. Трудова книжка оформлюється при першому прийнятті особи на роботу та при подальшому працевлаштуванні на інше місце роботи обміну не підлягає.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17.
А тому позивач не може нести відповідальність за правильність оформлення трудової книжки роботодавцем та на нього не можуть бути покладені негативні наслідки недотримання роботодавцем вимог щодо правильності заповнення трудової книжки та виправлення помилок у ній.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що періоди роботи ОСОБА_1 з 16.07.1984 по 12.10.1984 (Комсомольське спеціалізоване управління 40 тресту “Харківстальконструкція» м. Комсомольськ), з 15.01.1985 по 29.04.1985 (Кременчуцьке спеціалізоване ремонтно-монтажне управління тресту "Укрнафтохімрембуд"), з 28.07.1987 по 20.05.1993 (Кременчуцька фабрика трикотажного полотна), з 06.09.1993 по 22.10.1993 (РСУ "Техуглерод"), з 23.10.1993 по 31.12.1998 (Повне товариство "Будівельно-монтажна фірма "Скор"); з 01.03.1999 по 30.04.1999 (Товариство з обмеженою відповідальністю “Бікор») безпідставно не зараховані до страхового стажу роботи позивача з підстав невідповідності трудової книжки серії НОМЕР_2 .
Щодо страхового стажу позивача за період роботи з 01.11.2021 по 31.03.2023 у ПрАТ "Паритет" колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що трудова книжка позивача містить виключно запис від 25.07.2022 про прийняття його на роботу у ПрАТ "Паритет" на посаду заступника виконавчого директора з виробництва.
У свою чергу пенсійний орган зарахував до стажу роботи позивача період трудової діяльності з 01.11.2021 по 23.02.2022 у ПрАТ "Паритет" на підставі даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому, Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування також містить відомості про нарахування позивачу заробітної плати без сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ПрАТ "Паритет" з липня 2022 року по лютий 2023 року.
Пенсійний орган у рішенні від 15.06.2023 №163950024062 жодним чином не мотивував підстави незарахування згаданого періоду до страхового стажу роботи позивача.
Верховний Суд у постановах від 17.07.2019 (справа №144/669/17) та від 20.03.2019 (справа №688/947/17) зробив висновок, що несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів роботи на підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків.
Тож відсутність у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про нарахування та сплату ПрАТ "Паритет" єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із заробітної плати ОСОБА_1 не є підставою для незарахування позивачу до страхового стажу періодів його трудової діяльності з 25.07.2022 по 28.02.2023.
Водночас підстав для зарахування до стажу роботи позивача періоду з 24.02.2022 по 30.06.2022 в обсязі наданих ним разом із заявою від 07.06.2023 документів немає, оскільки його трудова книжка не містить записів про прийняття позивача на роботу у цей період до ПрАТ "Паритет", а Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не містить відомостей про нарахування заробітної плати.
Так само наразі немає підстав стверджувати про необхідність зарахування до страхового стажу роботи позивача періоду з 01.03.2023 по 31.03.2023, адже відомості про нарахування йому заробітної плати ПрАТ "Паритет" за березень 2023 року у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні.
Зазначені періоди можуть бути зараховані до страхового стажу роботи позивача в разі надання ним додаткових документів.
За таких обствин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність висновків ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відсутність підстав для зарахування до стажу роботи позивача для призначення пенсії періоду його роботи з 16.07.1984 по 12.10.1984 (Комсомольське спеціалізоване управління 40 тресту “Харківстальконструкція» м. Комсомольськ), з 15.01.1985 по 29.04.1985 (Кременчуцьке спеціалізоване ремонтно-монтажне управління тресту "Укрнафтохімрембуд"), з 28.07.1987 по 20.05.1993 (Кременчуцька фабрика трикотажного полотна), з 06.09.1993 по 22.10.1993 (РСУ "Техуглерод"), з 23.10.1993 по 31.12.1998 (Повне товариство "Будівельно-монтажна фірма "Скор"); з 01.03.1999 по 30.04.1999 (Товариство з обмеженою відповідальністю “Бікор»).
Щодо обчислення пільгового стажу роботи, суд звертає увагу на таке.
Суд враховує, що трудова книжка ОСОБА_1 містить записи про його трудову діяльність:
з 16.07.1984 по 12.10.1984 Комсомольське спеціалізоване управління 40 тресту “Харківстальконструкція» м. Комсомольськ - монтажник 4-го розряду по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій;
з 23.10.1993 по 26.02.1999 року Повне товариство «Будівельно-ионтажна фірма «Скор» - монтажник 4-го розряду по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій;
з 20.11.1987 по 20.05.1993 Кременчуцька фабрика трикотажного полотна - красильщик 4-го розряду;
з 01.03.1999 по 30.11.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю Бікор» - монтажник 4-го та 5-го розряду по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій.
Слід зауважити, що Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, розділом XXIX “Будівництво будівель та споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту та зв'язку, житлових та культурно-побутових, а також надземних будівель та споруд шахт, копалень і комунікацій» передбачені монтажники по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій.
Списком №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, розділом XXI “Легка промисловість» передбачені красильщики волокна, пряжі, тканин, полотна, ниток, панчохово-шкарпетних виробів на машинах, барках, апаратах та вручну.
Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 розділом XX “Легка промисловість» передбачені красильщики.
Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, розділом XXVII “Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об'єктів» передбачені монтажники по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій.
Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, розділом XXVII “Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об'єктів» передбачені монтажники по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій.
Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, розділом XXVII “Будівництво» передбачені монтажники по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій.
Тож професії красильщика та монтажника по монтажу стальних й залізобетонних конструкцій були передбачені усіма Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Суд також звертає увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду, наведений у пункті 60 постанови від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, відповідно до якого непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Отже відсутність відомостей про проведення атестації робочих місць, не є підставою для відмови у зарахуванні окремих періодів трудової діяльності з метою пільгового обчислення стажу роботи за списком №2.
В той же час колегія суддів зазначає, що згідно із частиною першою статті 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
У відповідності до п. б ч. 1 ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже, однією умовою призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 є зайнятість особи повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Позивач стверджує, що також працював на посадах зі шкідливими і важкими умовами праці, що дають права на призначення пенсії за Списком №2.
Згідно із положенням статті 62 Закону №1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Верховний Суд у постановах від 21.11.2019 у справі №513/1169/16-а, від 25.03.2021 у справі №408/7500/16-а зазначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
При цьому, умовою призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 є зайнятість особи повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Водночас трудова книжка позивача не містить жодних відомостей щодо зайнятості позивача повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2. Зазначене унеможливлює встановлення факту щодо зайнятості позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за названим Списком №2.
Також позивачем не надано до пенсійного органу уточнюючі довідки про пільговий характер роботи позивача та щодо зайнятості позивача повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2
Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду наведеної у постанові від 17.05.2023 р. у справі № 160/7183/20.
З відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бікор", ідентифікаційний код 216637291, зареєстроване 18.07.1994, не припинене.
У Додатку №3 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.1995 №343 "Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році" значиться Кременчуцька фабрика трикотажного полотна (ідентифікаційний код 00310924), тоді як у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є запис про Приватне акціонерне товариство "Кременчуцька трикотажна фабрика" (ідентифікаційний код 00310924).
Також у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наявний запис про Дочірнє підприємство "Комсомольськстальмонтаж" Закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція" (ідентифікаційний код 22520763), стосовно якого 25.04.2019 до Єдиного державного реєстру внесено запис про його припинення у зв'язку з визнанням банкрутом.
За таких обставин позивач не позбавлений надати уточнюючи довідки в підтвеження пільгового стажу роботи.
Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що ненадання довідок про підтвердження пільгового характеру роботи, які підтверджують зайнятість на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 не може бути підставою для відмови в зарахуванні вищенаведених періодів трудової діяльності.
В той же час колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення про відмову в призначенні пенсії було прийнято відповідачем передчасно, оскільки позивач не позбавлений можливості надати такі довідки в підтвердження свого трудового стажу.
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії від 15.06.2023 року у зв'язку з незарахуванням страхового стажу за періоди роботи з 16.07.1984 по 12.10.1984 (Комсомольське спеціалізоване управління 40 тресту “Харківстальконструкція» м. Комсомольськ), з 15.01.1985 по 29.04.1985 (Кременчуцьке спеціалізоване ремонтно-монтажне управління тресту "Укрнафтохімрембуд"), з 28.07.1987 по 20.05.1993 (Кременчуцька фабрика трикотажного полотна), з 06.09.1993 по 22.10.1993 (РСУ "Техуглерод"), з 23.10.1993 по 31.12.1998 (Повне товариство "Будівельно-монтажна фірма "Скор"); з 01.03.1999 по 30.04.1999 (Товариство з обмеженою відповідальністю “Бікор») за підставами відсутності на першій сторінці трудової книжки печатки організації, яка вперше заповнювала документ.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення ГУПФ України в Хмельницькій області від 15.06.2023 №163950024062 належить визнати протиправним та скасувати, а позов в цій частині - задовольнити, але частково з інших мотивів та підстав наведених вище.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача в частині покладення на відповідача обов'язку повторно розглянути заяву позивача суд першої інстанції вірно враховав, що у силу статті 58 Закону №1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовлює документи для її виплати.
Зважаючи на те, що ГУПФ України в Хмельницькій області під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах належним чином не дослідив всю сукупність наданих позивачем документів, суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, належним способом захисту порушеного права позивача є покладення обов'язку на ГУПФ України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої у цьому рішенні.
Щодо доводів апеляційної скарги позивача про обрання судом першої інстанції неефективного способу захисту порушеного права колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно ч. 2 ст. 24 наведеного Закону страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Як установлено пунктом 4.7 розділу IV Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Зміст наведених правових норм свідчить, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб в установленому порядку. Водночас рішення за результатами розгляду заяви приймається на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Отже, виходячи з приписів наведених норм на органи Пенсійного фонду України покладені повноваження щодо обрахунку наявного стажу та перевірку наданих документів в підтвердження відповідного стажу роботи.
За таких обставин, без установлення відповідності позивача всім критеріям, які дають йому право на призначення пенсії за віком, у тому числі й щодо наявності у нього відповідного страхового стажу не менше 25 років та пільгового стажу, зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача певного періоду, який ним по суті не розглядався та покладення обов'язку призначити пенсію, не є правильним способом захисту прав особи, яка претендує на призначення пенсії.
Ваказані всиновки відповідають позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 31.01.2025 року за № 120/8471/23.
З огляду на те, що відповідач не розраховував та не перевіряв наявний у позивача стаж згідно трудової книжки, пославшись на неналежне її оформлення, то за таких обставин суд не наділений повноваженнями щодо обрахунку стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, оскільки в силу ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» таким повноваженнями наділені органи ПФУ, з огляду на що суд не може перебирати повноваження пенсійного органу щодо проведення такого обрахунку та визначення достатності відповідного стажу.
При цьому суд враховує, що у силу абзацу тринадцятого пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу першого пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.06.2023 про призначення пенсії за віком визначено ГУПФ України в Хмельницькій області, то саме останній має завершити процедуру призначення позивачу пенсії за віком.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАСУ підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАСУ суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обствин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів та підстав задоволення позову, наведених вище, а апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, в іншій частині рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням приписів матеріального і процесвуального права, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 по справі № 440/9020/23 частково змінити в частині мотивів та підстав задоволення позову.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 по справі № 440/9020/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Л.В. Любчич
Повний текст постанови складено 10.03.2025 року