10 березня 2025 року м. Чернівці Справа № 600/1824/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПП ОЙЛ" до Енергетичної митниці про визнання протиправними дії, визнання протиправною та скасування картки відмови.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПП ОЙЛ" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Енергетичної митниці (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії Енергетичної митниці щодо взяття проб товару, ввезеного за поданою товариством з обмеженою відповідальністю «ПП ОЙЛ» електронною митною декларацією типу ІМ40ДЕ за №23UA903200114354U5 від 15.12.2023;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903200/2024/000047 від 14.03.2024.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що подана ним митна декларація у графі 31 містить деталізований опис товару, відповідно до поданих до неї документів, що у своїй сукупності свідчить про правильність класифікації товару у товарній позиції згідно коду УКТ ЗЕД 2710 19 43 00, а отже й проведення дослідження зі взяттям проб (зразків) товару є безпідставним.
На думку позивача, спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками не скасовує необхідність прийняття керівником митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, умотивованого письмового рішення про взяття проб товарів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення.
В той же час, письмове рішення керівника митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, про взяття проб імпортованого позивачем товару відсутнє. Як наслідок, позивач вважає, що рішення, прийняте відповідачем за результатом дослідження таких проб товару, відібраних з порушенням чинного законодавства України, є протиправним та підлягає скасуванню.
Енергетичною митницею подано до суду відзив, в якому просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. В обґрунтування заперечень відповідач зазначав, що 15.12.2023 до відділу митного оформлення «Чернівці» митного поста «Південно-Західний» Енергетичної митниці декларантом ТОВ «ПП Ойл» подано електронну митну декларацію типу IM 40 ДЕ, якій присвоєно номер 23UA903200114354U5.
Враховуючи специфіку задекларованого товару, на думку відповідача, відбір проб (зразків) товару є необхідною та єдиною формальністю, яка дозволить перевірити фактичний хімічний склад товару та задекларований склад товару.
Для отримання дозволу на відбір проб (зразків) товару за МД 4354 складено лист- звернення до заступника начальника Енергетичної митниці від 18.12.2023 № 7.6- 15.2/4022 щодо погодження уповноваження посадової особи відділу митного оформлення «Чернівці» митного поста «Південно-Західний» Енергетичної митниці.
На вказаному листі - зверненні міститься резолюція заступника начальника Енергетичної митниці: «В роботу», дата та електронно-цифровий підпис.
З огляду на наведене, відповідач вважає, що заступником начальника Енергетичної митниці прийнято рішення у формі резолюції щодо дозволу в рамках процедур митного контролю здійснити відбір проб (зразків) товару.
У відзиві відповідач також зазначав, що за результатами дослідження проби товару Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби склала висновок від 28.12.2023 № 142000-3101-1156, згідно якого надана на дослідження проба товару не відповідає вимогам і нормам відповідного показника дизельного палива екологічного класу Євро 5.
У зв'язку з тим, що під час здійснення митного контролю встановлено порушення вимог ст. ст. 257, 266 Митного кодексу України, в частині не заявлення точних відомостей щодо товару, посадовими особами митниці винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903200/2024/000047 та роз'яснено вимоги, виконання, яких забезпечить можливість оформлення митної декларації.
Враховуючи наведене, відповідач вважає, що митницею дотримано вимоги МК України щодо порядку відбирання проб (зразків) товару та порядку здійснення митного контролю, а посадові особи митниці діяли у відповідності з чинним законодавством України, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «ПП ОЙЛ» (с. Валя Кузьмина, вул. Волоківська, 12, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 39080771) зареєстроване як юридична особа 04.02.2014. Основним видом діяльності позивача оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
01.08.2022 між "Інса Ойл" (Болгарія) та позивачем укладено договір купівлі продажу на умовах якого "Інса Ойл" (продавець) продає, а позивач (покупець) купує, відповідно до запитаних кількостей, нафтопродукти (паливо, LPG та мастильні матеріали) з якістю та властивостями відповідно до технічної специфікації, виданої виробником, у кількості, за ціною та на умовах, визначених пунктами цього договору та додатками до нього. Підписуючи цей договір, покупець заявляє, що він ознайомлений з технічними характеристиками товару, який він купує. Специфікація продукції є додатком, невід'ємною частиною цього договору (а.с. 53 - 56).
Згідно ст. 4 вказаного договору, якість товару, що є предметом договору, повинна відповідати технічній специфікації, наданій виробником. Продавець надає покупцю такі документи: накладну/рахунок-фактуру, технічну специфікацію, накладну, акт прийому-передачі, підписані відповідними сторонами ADD, CMR, Декларацію про експорт, Сертифікат походження та інші документи відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ст. 6 цього договору, продавець доставляє покупцеві запитану та підтверджену кількість за умови FCA на складі продавця.
Згідно додаткової угоди від 29.11.2022, укладеної між ТОВ "Інса Ойл" та ТОВ "ПП Ойл", сторони домовилися, що продавець продає, а покупець (позивач) купує дизельне паливо E№ 590 з походженням продукту - Болгарія, ЄС, завантажене на вантажівки, на умовах FCA на складі продавця в Русе (а. с. 39).
15.12.2023 через пункт пропуску «Порубне - Сірет», митного поста «Вадул - Сірет» Чернівецької митниці на адресу позивача був ввезений товар «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне Diesel fuel 10ppm, E№ 590» загальною вагою 26,961 т., 32,296 тис. л. при 15 градусів за Цельсієм, вартістю 22903,10 USD.
15.12.2023 до відділу митного оформлення «Чернівці» митного поста «Південно-Західний» Енергетичної митниці позивачем подано до митного контролю та митного оформлення було подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) типу ІМ 40 ДЕ, якій присвоєно № 23UA903200114354U5, із заявленим вище товаром (а.с. 38).
Позивачем до митної декларації також додатково додано наступні документи, а саме: сертифікат якості № 430 від 07.11.2023; сертифікат якості № ВВ-348 від 07.11.2023; рахунок-проформа 202304-732 від 03.04.2023; рахунок-фактура (інвойс) № 0000316155 від 08.12.2023; автотранспортна накладна Б/Н від 08.12.2023; навантажувальний документ (Bordeureu) Експедеційна бележка № 934543 від 08.12.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR 1 № A0000192856 від 11.12.2023; банківський платіжний документ № 244 від 22.05.2023; калькуляція транспортних витрат від 12.12.2023/02 від 12.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 357 від 01.08.2022; договір про надання послуг митного брокера № 03/01/23 від 03.01.2023; інші некласифіковані документи № 14846 від 07.11.2023; інші некласифіковані документи (документи на маршрут) від 08.11.2023; копія митної декларації країни відправлення 23BG004006A03964B8 від 08.12.2023.
Надання позивачем вказаних вище документів не заперечувалося відповідачем та підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903200/2024/000047 від 14.03.2024 (а.с. 33).
Згідно із заявленими у графі 31 ЕМД та товаросупровідних документів, позивачем подано до митного оформлення в митному режимі ІМ 40 (випуск у вільний обіг) наступний товар: "Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне Diesel fuel 10ppm, E№ 590" за фізико-хімічними показниками: вміст сірки - 8,5 мг/кг (вміст масової частик сірки 0,00085 %), фракційний склад - 41,0 % (об.) переганяється при температурі 250°C, 94,0 % (об) переганяється при температурі 350 °С, 95 % (об.) переганяється при температурі 352,5°С. Температура спалаху у закритому тиглі - 57,5 °С. Об'єм вантажу при +15 °С складає 32,296 тис. літрів. За екологічними показниками відноситься до екологічного класу дизельного палива: Євро5.
В ЕМД позивачем відносно товару також зазначено наступні відомості: код УКТЗЕД 2710194300 (графа 33); митна вартість 22903,1000 USD; 912215,44 грн (графи 42,45); метод 1 за ціною контракту (графа 43).
Матеріалами справи підтверджується та не заперечувалося сторонами, що під час здійснення митного контролю та оформлення товару, було згенеровано митні формальності, зокрема: "взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД".
18.12.2023 начальник управління митних платежів, контролю митної вартості та митного регулювання ЗЕД Енергетичної митниці звернувся з листом-зверненням, зареєстрованим за вих. № № 7.6- 15.2/4022, до заступника начальника енергетичної митниці, в якому просив погодження уповноважити посадову особу відділу митного оформлення «Чернівці» митного поста «Південно-Західний» на проведення відбору проб зразків товару, задекларованого за митною декларацією від 15.12.2023 № 23UA903200114354U5 та направлення їх до управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД.
В обґрунтування в листі зазначено про направлення відділом митного оформлення «Чернівці» митного поста «Південно-Західний» запиту з питань класифікації товару від 15.12.2023 № КТ-100121 за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 15.12.2023 № 23UA903200114354U5 на товар «Паливо дизельне Diesel fuel 10ppm, E№ 590», що постачається на митну територію України ТОВ «ПП ОЙЛ» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2710194300 до відділу класифікації товарів та митно-тарифного регулювання управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД та спрацювання СУР форми митного контролю за кодом: 905-3 «Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи), з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД» (а.с. 72 на звороті).
Як зазначав відповідач у відзиві, на вказаному листі - зверненні міститься резолюція заступника начальника Енергетичної митниці: «В роботу», дата та електронно-цифровий підпис.
Дослідженням листа - звернення від 18.12.2023 № 7.6-15.2/4022 встановлено, що 19.12.2023 заступником начальника Енергетичної митниці Сергієнком М.М. на листі - зверненні від 18.12.2023 № 7.6- 15.2/4022 зроблено резолюцію «Олійник Г.П. - Погоджено» (а.с. 77 на звороті).
18.12.2023 посадовою особою митниці в присутності уповноваженої особи декларанта (позивача) складено акт № UA903200/2023/100123 про взяття проб (зразків) товарів. Згідно вказаного акту метою взяття проб (зразків) товарів є встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД (а.с. 70).
Вказані зразки (проби) направлені на адресу Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.
28.12.2023 управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі - СЛЕД) складено висновок № 142000-3101-1156, згідно якого, за результатами лабораторних досліджень наданої проби, яка надійшла на дослідження у вигляді прозорої рідини світло-жовтого кольору, виявлено на основі неароматичних вуглеводнів, що містить інші добавки/домішки (у тому числі ароматичні вуглеводні).
Фракційний склад проби:
температура початку кипіння складає 160°С;
39 об. % проби (включаючи втрати (1 об. %)) переганяється при 250°С;
94 об. % проби (включаючи втрати (1 об. %)) переганяється при 350°С;
95 об. % проби (включаючи втрати (1 об. %)) переганяється при 355°C;
температура кінця кипіння складає 369°С.
Температура спалаху проби в закритому тиглі становить +40°С.
Густина досліджуваної проби за температури 15°С становить 834,0 кг/мі.
Результати, отримані в ході дослідження, наданої проби товару не суперечать інформації, зазначеній у гр. 31 МД від 15.12.2023 № 23UA903200114354U5, в частині «важкі дистиляти, газойлі».
За визначеним показником «температура спалаху в закритому тиглі» надана на дослідження проба товару не відповідає вимогам і нормам відповідного показника дизельного палива екологічного класу Євро 5, наведеного у додатку 3 в «Технічному регламенті щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженому постановою КМУ від 01.08.2013 № 927 (зі змінами).
На цей час у СЛЕД Держмитслужби визначення показника «вміст сірки» унеможливлюється через відсутність експертних можливостей.
Досліджувана проба товару використана в повному обсязі (а.с. 73-74).
У зв'язку з тим, що під час здійснення митного контролю встановлено порушення вимог ст. ст. 257, 266 Митного кодексу України, в частині не заявлення точних відомостей щодо товару, 14.03.2024 посадовими особами Енергетичної митниці винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903200/2024/000047 та роз'яснено вимоги ,виконання, яких забезпечить можливість оформлення митної декларації.
Із змісту картки відмови видно, що причиною відмови у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № 23UA903200114354U5 від 15.12.2023 є порушення вимог ст. ст. 257, 266 Митного кодексу України, в частині не заявлення точних відомостей щодо товару. Відповідно до висновку експертизи СЛЕД Держмитслужби від 28.12.2023 №142000-3101-1156, товар «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне Diesel fuel 10 ppm, E№590», які було подано до митного оформлення по ЕМД типу ІМ40ДЕ від 15.12.2023 №23UA903200114354U5 за визначеними фізико-хімічними показниками (температура спалаху проби в закритому тиглі становить +40 °С) не відповідає відомостям, зазначеним у митній декларації та товаросупровідним документам, зокрема товар не відповідає екологічному класу дизельного палива Євро5. Відповідно додатку 3 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного суднових та котельних палив» показник (температура спалаху, проби в закритому тиглі становить +40 °С) відноситься до екологічного класу дизельного палива Євро 3 (а.с. 33).
У картці відмови також роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечать можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: заявити товар в митний режим, який відповідає вимогам нетарифного регулювання з урахуванням висновку СЛЕД Держмитслужби та розгляду справи судовими органами України відповідно протоколу про порушення митних правил від 04.01.2024 №0004/90300/24.
Крім того, у картці відмови відповідачем роз'яснено позивачу право на оскарження вказаного рішення до митного органу вищого рівня або до суд.
Вважаючи дії відповідача щодо взяття проб товару, ввезеного за поданою електронною митною декларацією, а також карту відмови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Судом також встановлено, що 04.01.2024 Енергетичною митницею порушена справа про порушення митних правил № 0004/90300/24 у відношенні особи, уповноваженої на роботу з митницею ТОВ «ПП ОЙЛ» Онофрейчук М.Г. за ознаками вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України (а.с. 30).
Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постановою Подільського районного суду м. Києва від 01.11.2024 у справі № 758/2547/24 провадження відносно ОСОБА_1 в справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постановою Київського апеляційного суду від 27.01.2024 у справі № 758/2547/24 апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишено без задоволення. Постанову Подільського районного суду м. Києва від 01.11.2024 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, щодо ОСОБА_1 , залишено без змін (а.с. 78 - 85).
Крім того, судом встановлено, що не погоджуючись із висновком СЛЕД від 28.12.2023 №142000-3101-1156, позивач звернувся з листом до СЛЕД щодо повернення контрольної проби.
За наслідками розгляду звернення, СЛЕД передала позивачу контрольні зразки (проби) товару, що підтверджується актом про повернення проб (зразків) товарів від 29.02.2024 № 7.17-31-01/01 (а.с. 18, 22 - 23).
01.03.2024 позивач направи на адресу ДП «ДПК «МАСМА» лист щодо проведення випробування та можливості надання експертного висновку по контрольному зразку (пробі) товару, згідно акту про повернення проб (зразків) товарів від 29.02.2024 № 7.17-31-01/01 (а.с. 34).
01.03.2024 позивач також подав до ДП «ДПК «МАСМА» заявку на проведення випробувань, в якій просив провести випробування зразків продукції: товар «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне Diesel fuel 10ppm, E№ 590»; кількість зразків та їх позначення за потреби: пластикова каністра ємністю близько 3л., заповнена прозорою рідиною світло-жовтого кольору, яка отримана актом №7.17-31-01/01 про повернення проб (зразків) товарів від 29.02.2024.
Вказану заяву зареєстровано ДП «ДПК «МАСМА» 01.03.2024 за вх. № 01/03/2024-1 (а.с. 37).
13.03.2024 ДП «ДПК «МАСМА» здійснило випробування наданих на випробування зразків: паливо дизельне Diesel fuel10ppm, E№590 та видало протокол випробувань №127/П-24 від 13.03.2024, згідно якого, за визначеними показниками наданий зразок палива дизельного Diesel fuel 10ppm, E№ 590 відповідає вимогам ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне ЄВРО. Технічні умови» для марки ДП-3-Євро5 (а.с.35-36).
За наслідками розгляду заявки позивача, «ДПК «МАСМА» надано Експертний висновок з визначення коду товару за УКТ ЗЕД № 101 від 14.03.2024, в зроблено наступні висновки:
1. за визначеними показниками наданий зразок палива дизельного Diesel fuel 10ppm, E№ 590 відповідає вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 та національного стандарту ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне ЄВРО. Технічні умови» для марки ДП-З- Євро5;
2. на підставі випробувань фізико-хімічних паливо дизельне Diesel fuel 10ppm, E№ 590 відповідає товарній позиції згідно коду УКТ ЗЕД 2710 19 43 00:
нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих; продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70 мас. % або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці
нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів; відпрацьовані нафтопродукти:
- нафта та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих; продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70 мас. % або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці
нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів, за винятком тих, що містять біодизель та відпрацьовані нафтопродукти:
--інші:
важкі дистиляти:
для інших цілей:
із вмістом сірки не більш як 0,001 мас. %;
3. спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмит служби України провела випробування неповного переліку ключових показників для класифікації нафтопродукту у відповідності до УКТ ЗЕД з огляду на визначення його екологічного класу (Євро5): у висновку № 142000-3101-1156 від 28.12.2023 відсутні результати випробувань вмісту сірки (а.с. 27-29).
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, заслухавши свідків, суд зазначає наступне.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).
Пунктом 24 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів (ч. 1 ст. 246 МК України).
Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 248 МК України для виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі здійснює:
1) отримання митних декларацій та їх реєстрацію;
2) визначення переліку митних формальностей, обов'язкових для виконання за митною декларацією, залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України та з урахуванням результатів аналізу ризиків;
3) визначення необхідності участі посадової особи митного органу у виконанні митних формальностей за митною декларацією;
4) призначення посадової особи митного органу для виконання митних формальностей за митною декларацією;
5) надання декларанту інформації про стан обробки митної декларації, перелік митних формальностей, визначених обов'язковими для виконання за такою декларацією, та посадову особу митного органу, призначену для їх виконання (у разі її призначення).
Частиною 4 ст. 248 МК України визначено, що у разі якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності участі у виконанні митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи митного органу, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.
Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі в установленому порядку вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та передається декларанту або уповноваженій ним особі.
Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. (ч. 5 ст. 255 МК України)
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 МК України).
Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ч. 6 ст. 257 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 320 МК України, форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; 2) автоматизованою системою управління ризиками.
Статтею 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст. 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Формато-логічниий контроль це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Контроль співставлення це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.
Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.
Частинами 1, 2 ст. 318 МК України установлено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів, крім іншого шляхом:
1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;
2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян) (ч. 1 ст. 336 МК України).
Статтею 361 МК України визначено, що управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.
Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.
Відповідно до ст. 362 МК України, аналіз ризику - це систематичне використання митними органами наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.
До об'єктів аналізу ризику належать: 1) характеристики товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; 2) характер зовнішньоекономічної операції; 3) характеристика суб'єктів, що беруть участь у зовнішньоекономічній операції.
Таким чином слідує, що необхідність перевірки документів та відомостей, які подаються декларантом під час митного оформлення товарів виникає, у тому числі, за результатами застосування митними органами системи управління ризиками.
Статтею 67 МК України визначено, що українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності наведений у ст. 68 МК України.
Ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ведення УКТ ЗЕД передбачає:
1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;
2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД;
3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;
4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів;
5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках;
6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування;
7) своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД;
8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (абз. 1 ч. 5 ст. 69 МК України).
Відповідно до Указу Президента України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів" від 17.05.2002 № 466/2002 Україна приєдналась до вказаної системи.
Згідно п. "а" ст. 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.83, що є частиною національного законодавства України, кожна Договірна Сторона Конвенції зобов'язується, за виключенням випадків застосування положень (а) даного параграфу, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності даної Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов'язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без будь-яких доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об'єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428, затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - Порядок № 428).
За п. 3 Порядку № 428 УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).
Відповідно до п. 6, п. 12 Порядку № 428 пропозиції щодо внесення змін до УКТЗЕД у зв'язку із змінами, що вносяться Всесвітньою митною організацією до Гармонізованої системи, а також Європейським Союзом до Комбінованої номенклатури, надсилаються Держмитслужбою до Мінфіну для їх опрацювання та подання Мінекономіки з метою врахування під час підготовки пропозицій щодо внесення змін до Митного тарифу України.
Пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.
Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30.05.2012 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за № 1085/21397 (далі - Порядок № 650, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, згідно з п. 2 розділу І Порядку № 650:
- класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України "Про Митний тариф України" (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику відповідно до вимог Митного кодексу України (далі - Кодекс), до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення;
- контроль правильності класифікації товарів - перевірка відповідності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення або після них.
Відповідно до п. п. 1, 2 розділу II Порядку № 650 посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності:
- опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу;
- відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.
Пунктами 12, 14 розділу II Порядку № 650 передбачено, що у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі відомостей, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення, документів та відомостей, наданих разом із Запитом, посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД. Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
У разі ненадання додаткових документів та/або відомостей посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій здійснює класифікацію товарів за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації.
Відповідно до п. 15 розділу II Порядку № 650 якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба у спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, митний орган може звернутися до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи до його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації).
Залучення спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі виникнення: необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації; складних випадків класифікації товарів, вирішення яких потребує проведення досліджень.
Згідно з п. 16 розділу II Порядку 650 взяття проб (зразків) товарів та операції із ними здійснюються відповідно до статей 356 та 357 Кодексу.
Частиною 1 ст. 356 МК України передбачено, що взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов'язуючої інформації з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 356 МК України взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.
Тобто, наведеними нормами МК України чітко регламентовано, що взяття зразків (проб) товарів, які знаходяться під митним оформленням, відбувається виключно на підставі відповідного вмотивованого письмового рішення.
Частиною 17 ст. 356 МК України передбачено, що про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
З аналізу вказаних норм у їх сукупності видно, що посадові особи митних органів обирають відповідні форми та обсяги митного контролю на підставі ідентифікованих ризиків відповідно до наявної інформації про результати автоматизованого контролю із застосування СУР. В рамках процедур митного контролю та митного оформлення може мати місце взяття проб (зразків) товарів з метою встановлення характеристик, наведених у ч. 1 ст. 356 МК України.
Ні МК України, а ні жодною іншою нормою законодавства не встановлено заборони для митного органу щодо взяття проб (зразків) товарів з метою встановлення декількох характеристик з тих, які визначені ч. 1 ст. 356 МК України.
При цьому, як видно зі змісту ч. 2 ст. 356 МК України, передумовою для взяття уповноваженими посадовими особами митного органу проб (зразків) товарів є наявність вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.
Взяття проб (зразків) товару може проводитись виключно на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу, яке має бути оформлено у вигляді окремого акта керівника митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, а також бути вмотивованим і містити чітку вказівку на те, в якій формі (взяття проб (зразків) товару) та в якому обсязі має бути здійснено митний контроль та митне оформлення товару в конкретному випадку.
Верховний Суд вже неодноразово вирішував питання щодо форми передбаченого ч. 2 ст. 356 МК України рішення керівника митного органу або його заступника про відібрання проб (зразків) товару.
Так, зокрема, але не виключно у постановах від 28.07.2021 (справа № 815/3903/17), від 28.05.2020 (справа № 818/1205/16), від 14.08.2018 (справа № 818/3408/15), від 12.11.2020 (справа № 808/1697/15), від 29.07.2021 (справа № 160/11199/19), від 13.04.2021 (справа № 818/294/17), від 27.05.2021 (справа № 820/6482/16), від 25.02.2021 (справа № 815/1557/17) Верховний Суд виснував, що передбачене ч. 2 ст. 356 МК України письмове вмотивоване рішення не може бути прийняте у формі резолюції керівника на службовій записці інспектора митного органу. За таких обставин, з урахуванням приписів статті 19 Конституції України, є підстави вважати, що владні управлінські функції під час прийняття рішення про визначення коду товару було здійснено у непередбачений законом спосіб.
Таку ж позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 25.03.2024 у справі № 260/585/22.
Як вже зазначалося вище та не заперечується сторонами у справі, згідно наявного в матеріалах справи переліку митних формальностей за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 15.12.2023 № 23UA903200114354U5 на товар «Паливо дизельне Diesel fuel 10ppm, E№ 590», що постачається на митну територію України ТОВ «ПП ОЙЛ» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2710194300, Енергетичною митницею були встановлені наступні форми обов'язкового контролю: 905-3 СУР «Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.
За таких обставин, у митного органу виникли підстави для взяття проб (зразків) товарів з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД (п. 1 ч. 1 ст. 356 МК України).
Суд констатує, що в матеріалах цієї справи відсутнє вмотивоване рішення керівника митного органу або його заступника про взяття проб (зразків) товарів за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 15.12.2023 № 23UA903200114354U5 на товар «Паливо дизельне Diesel fuel 10ppm, E№ 590», що постачається на митну територію України ТОВ «ПП ОЙЛ» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2710194300.
Своєю чергою, відповідач стверджує про наявність на листі-зверненні до заступника начальника Енергетичної митниці від 18.12.2023 № 7.6-15.2/4022 щодо погодження уповноваження посадової особи відділу митного оформлення «Чернівці» митного поста «Південно-Західний» Енергетичної митниці на проведення відбору проб (зразків) товару, задекларованого за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 15.12.2023 № 23UA903200114354U5 на товар «Паливо дизельне Diesel fuel 10ppm, E№ 590», що постачається на митну територію України ТОВ «ПП ОЙЛ» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2710194300, резолюції заступника начальника Енергетичної митниці: «В роботу», дата та електронно-цифровий підпис».
Суд зазначає, що резолюція це не рішення, як вид розпорядчого документу, а службова відмітка, напис на документі, яким уповноважена особа доручає виконання документу конкретним виконавцям.
Суд наголошує, що вказаний лист-звернення із резолюцією містить лише вказівку на підставу проведення дослідження, передбачену МК України, та мету проведення дослідження встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, однак не містить у собі вказівки на мотиви здійснення відібрання проб (зразків) товару, тобто не містить судження інспектора про те з якими саме обставинами була пов'язана необхідність вжиття обраного виду митних формальностей.
За наведених обставин, суд відхиляє доводи відповідача щодо прийняття заступником начальника Енергетичної митниці письмового вмотивованого рішення щодо взяття проб (зразків) товару. Більше того, суд констатує, що резолюція зроблена заступником начальника Енергетичної митниці тільки 19.12.2023, тобто на момент відібрання проб (зразків) товару 18.12.2023 рішення щодо взяття проб (зразків) товару не було.
Крім того, суд звертає увагу, що застосування митними органами системи управління ризиками врегульовано Главою 52 (статті 361-363) МК України та Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення та реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за № 1021/27466.
Вказані положення МК України та Порядку № 684 не містять виключень щодо обов'язковості застосування положень ч. 2 ст. 356 МК України, якою визначено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.
Спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками не скасовує необхідність прийняття керівником митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, вмотивованого письмового рішення про взяття проб товарів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення.
Отже, митним органом не дотримано встановлених ч. 2 ст. 356 МК України вимог, оскільки не прийнято вмотивованого письмового рішення керівника митного органу або його заступника про взяття проб (зразків) товарів.
Суд зауважує, що відсутність вмотивовано рішення керівника ставить під сумнів наявність необхідності застосування вказаного виду митних формальностей.
Суд також наголошує, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності.
Таким чином, враховуючи зазначене вище в сукупності, суд вважає, що дії відповідача щодо відібрання проб товарів, які оформлені актом № UA903200/2023/100123 від 18.012.2023 - є протиправними.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
За таких обставин, з огляду на встановлені судовим розглядом порушення суб'єктом владних повноважень процедури здійснення митного контролю, документи, здобуті за наслідками такої процедури, не відповідають критерію допустимості, не можуть бути взяті до уваги судом при вирішенні публічно-правового спору.
Отже, рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень за результатом дослідження таких проб товару, відібраних з порушенням чинного законодавства України, є протиправними.
Крім того, суд враховує, що відсутність саме вмотивованого рішення керівника митного органу або його заступника дає підстави для висновку про протиправність відібрання проб (зразків) товару та проведення експертного дослідження, висновок якого покладений відповідачем в основу ухваленого рішення, а саме: картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903200/2024/000047 від 14.03.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з п. п. 2, 4, 5 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Отже, обов'язок щодо доведення правомірності спірного рішення (картки відмови в прийнятті митної декларації) покладено на митний орган як на суб'єкта владних повноважень.
Натомість, відповідач не довів наявності законних підстав для відібрання проб (зразків) товару, а відтак і законності оскаржуваного рішення - картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903200/2024/000047 від 14.03.2024.
Відповідно до ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Отже, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
Враховуючи, що підставою прийняття митним органом оскаржуваної картки відмови в митному оформленні № UA903200/2024/000047 від 14.03.2024 фактично слугував висновок експертизи СЛЕД Держмитслужби від 28.12.2023 №142000-3101-1156, суд вважає наявними підстави для визнання такої картки відмови протиправною та її скасування.
Стосовно доводів позивача щодо достовірності декларування ввезеного товару, суд зазначає наступне.
Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012,
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 (далі - Порядок № 651, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) за формою єдиного адміністративного документа (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього (далі - додаткові аркуші), порядок унесення відомостей до доповнення, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД.
Відповідно до підпункту 3.5. пункту 3 розділу І Порядку № 651 необхідність заповнення певної графи митної декларації декларантом визначається згідно з правилами заповнення граф, наведеними в розділі II цього Порядку, виходячи з напрямку переміщення, обраного митного режиму, наявності чи відсутності опису цієї графи у відповідній главі розділу II цього Порядку та наявності застережень у тексті опису цієї графи. Графа не повинна заповнюватись Декларантом, якщо умови переміщення товарів відповідають зазначеним в описі цієї графи застереженням або глава розділу II цього Порядку, що відповідає напрямку переміщення товарів, не містить опису цієї графи.
При цьому, главою 1 розділу II Порядку № 651 визначено вимоги щодо порядку та умов заповнення декларантом графи 31 «Паковання та опис товарів - Марковання та номери - Номер контейнера (номери контейнерів) - Кількість і вид».
Згідно глави 1 розділу II Порядку № 651 в графі 33 «Код товару», якщо не передбачено інше, в першому підрозділі графи зазначаються перші 8 знаків коду товару згідно з УКТЗЕД. У другому підрозділі графи зазначаються дев'ятий та десятий знаки коду товару згідно з УКТЗЕД.
Водночас, в графі 44 «Додаткова інформація/Оформлені документи/сертифікати та авторизації» зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи: рахунок або інший документ, що визначає вартість товару; визначені пунктами 7-9 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України; визначені пунктами 1-11 частини третьої статті 335 Митного кодексу України; рішення щодо зобов'язуючої інформації відповідно до статті 23 Митного кодексу України; документи про походження товару відповідно до частини другої статті 43 Митного кодексу України.
За таких умов, відомості до графи 31 митної декларації, зокрема, про найменування та кількість, вносяться декларантом на підставі відомостей, наявних у товаросупровідних документах.
Одночасно, чинним митним законодавством України не встановлено обов'язку декларанта здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у товаросупровідних документах.
Відповідно до Митного тарифу України, що є додатком до Закону України "Про Митний тариф України", до групи 27 відносяться: палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні.
У товарній позиції 2710 термін "нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів)" означає не тільки нафту та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід, але і аналогічні продукти, а також продукти, що містять передусім змішані ненасичені вуглеводні. Ці продукти можуть бути одержані будь-яким способом за умови, що маса неароматичних складових частин перевищує масу ароматичних.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем у графі 31 ЕМД від 15.12.2023 № 23UA903200114354U5 задекларовано наступний товар: "Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне Diesel fuel 10ppm, E№ 590" за фізико-хімічними показниками: вміст сірки - 8,5 мг/кг (вміст масової частик сірки 0,00085 %), фракційний склад - 41,0 % (об.) переганяється при температурі 250°C, 94,0 % (об) переганяється при температурі 350 °С, 95 % (об.) переганяється при температурі 352,5°С. Температура спалаху у закритому тиглі - 57,5 °С. Об'єм вантажу при +15 °С складає 32,296 тис. літрів. За екологічними показниками відноситься до екологічного класу дизельного палива: Євро5.
В ЕМД позивачем відносно товару також зазначено наступні відомості: код УКТЗЕД 2710194300 (графа 33); митна вартість 22903,1000 USD; 912215,44 грн (графи 42,45); метод 1 за ціною контракту (графа 43).
Крім того, судом встановлено, що до графи 44 ЕМД в якості товаросупровідних документів позивачем подано наступні документи, зокрема:
- сертифікат якості № 430 від 07.11.2023;
- сертифікат якості № ВВ-348 від 07.11.2023;
- рахунок-проформа 202304-732 від 03.04.2023;
- рахунок-фактура (інвойс) № 0000316155 від 08.12.2023;
- автотранспортна накладна Б/Н від 08.12.2023;.
- навантажувальний документ (Bordeureu) Експедеційна бележка № 934543 від 08.12.2023;
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR 1 № A0000192856 від 11.12.2023;
- банківський платіжний документ № 244 від 22.05.2023;
- калькуляція транспортних витрат від 12.12.2023/02 від 12.12.2023;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 29.11.2023;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 357 від 01.08.2022;
- договір про надання послуг митного брокера № 03/01/23 від 03.01.2023;
- інші некласифіковані документи № 14846 від 07.11.2023;
- інші некласифіковані документи (документи на маршрут) від 08.11.2023;
- копія митної декларації країни відправлення 23BG004006A03964B8 від 08.12.2023.
Надання позивачем вказаних вище документів не заперечувалося відповідачем та підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903200/2024/000047 від 14.03.2024 (а.с. 33).
Надаючи оцінку долученим до ЕМД від 15.12.2023 № 23UA903200114354U5 документів, суд вважає, що позивач задекларував товар чітко у спосіб та у порядку визначеному митним законодавством, а отже, здійснив декларування відповідно до вимог чинного митного законодавства України. Своєю чергою, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про недостовірність відомостей у документах поданих до митного оформлення.
На переконання суду, матеріалами справи підтверджується, що заявлені декларантом (позивачем) дані товару повністю збігаються з даними зазначеними в сертифікатах якості № 430 від 07.11.2023 та № ВВ-348 від 07.11.2023, які подано разом з митною декларацією (а.с. 11- 13, 31 на звороті - 32). Суд не вбачає підстав недовіряти даним, указаним у цих сертифікатах.
Отже, подана позивачем (декларантом) митна декларація у графі 31 містила деталізований опис товару, відповідно до поданих до митної декларації документів, що у своїй сукупності свідчить про правильність класифікації товару у товарній позиції 2710194300, а тому проведення дослідження зі взяттям проб (зразків) товару суд вважає безпідставним.
Під час розгляду справи по суті відповідач не надав до суду належні та допустимі докази на підтвердження наявності визначених законом підстав неврахування наданих позивачем документів, які у своїй сукупності свідчили про правомірність класифікації товару коду УКТ ЗЕД у товарній позиції 2710194300. Не надано до суду відповідачем також вмотивованого письмового рішення керівника митного органу або його заступника про відібрання проб (зразків) продукції.
На підтвердження вказаного вище висновку суду додатково свідчить постанова Київського апеляційного суду від 27.01.2024 у справі № 758/2547/24, якою апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишено без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Києва від 01.11.2024 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України «Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю», щодо уповноваженої на роботу з митницею ТОВ «ПП ОЙЛ» Онофрейчук М.Г., - без змін.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ст. 55 Конституції України, згідно якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час судового розгляду справи по суті відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність своїх дій та рішень у спірних правовідносинах.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Решта доводів учасників справи, в тому числі зазначені відповідачем у відзиві, не спростовують висновків суду щодо протиправності дій відповідача щодо взяття проб товару та протиправності оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 6056,00 грн.
Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 6056,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257, 262 КАС України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Енергетичної митниці щодо взяття проб товару, ввезеного за поданою товариством з обмеженою відповідальністю «ПП ОЙЛ» електронною митною декларацією типу ІМ40ДЕ за №23UA903200114354U5 від 15.12.2023, згідно акта № UA903200/2023/100123 від 18.12.2023 про взяття проб (зразків) товарів.
3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903200/2024/000047 від 14.03.2024.
4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПП ОЙЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці судові витрати (судовий збір) в сумі 6056,00 грн.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників процесу:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ПП ОЙЛ» (с. Валя Кузьмина, вул. Волоківська, 12, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 39080771);
відповідач - Енергетична митниця (вул. Світлицького, 28А, м. Київ, код ЄДРПОУ 44029610).
Суддя В.К. Левицький