про відмову в ухваленні додаткового судового рішення
10 березня 2025 року №320/37735/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звертався ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року позов задоволений частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) в проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.05.2023 року №06/8495, виданої станом на 05.03.2019 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) з 01.04.2019 року перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.05.2023 року №06/8495, виданої станом на 05.03.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 555,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16).
Разом з тим, позивач вважає, що ухвалюючи рішення від 02 вересня 2024 року у справі №320/37735/23 Київський окружний адміністративний суд не врахував та не вирішив питання щодо перерахунку пенсії за новою виправленою довідкою, а також не вирішив питання щодо відсотка суми грошового забезпечення у розмірі 80%, оскільки з відзиву відповідача можна з'ясувати про наявний спір в цій частині, що є підставою для ухвалення додаткового рішення суду.
Ознайомившись зі змістом заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, матеріалами справи, змістом рішення суду від 02 вересня 2024 року суд зазначає наступне.
Частинами першою, третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Наведений перелік підстав, за яких може бути ухвалене додаткове рішення, є вичерпним.
Суд, що прийняв рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі, у том самому порядку, що й судове рішення.
Процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог до судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача, наявності суджень суду щодо способу виконання судового рішення у випадку, коли такі судження є необхідними, вирішення питання про судові витрати. Водночас, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення, оскільки воно є його невід'ємною складовою.
З матеріалів справи встановлено, що звертаючись до суду, позивач просив суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 р. на підставі довідки про грошове забезпечення підготовленої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.05.2023 № 06/8495;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 квітня 2019 р., з урахуванням раніше сплачених сум на підставі довідки про грошового забезпечення підготовленої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.05.2023 № 06/8495, без обмеження максимального розміру;
- перерахунок пенсії провести з урахуванням того, що її розмір ОСОБА_1 законодавчо встановлено та підтверджено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 640/3075/20 на рівні 80% від сум грошового забезпечення;
- до складу пенсії включити доплати та індексації пенсій відповідно до чинного законодавства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
03 січня 2024 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог у порядку статті 47 КАС України, в якій позивач просив суд змінити позовні вимоги на наступну редакцію:
- Пункт 1 доповнити словами «з урахуванням 100 відсотків суми підвищення та з урахуванням проведених раніше виплат», виклавши його в наступній редакції:
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 р. на підставі довідки про грошове забезпечення, підготовленої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.05.2023 № 06/8495, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення та з урахуванням проведених раніше виплат.
- В пункті 2 відповідно додати слова «з урахуванням 100 відсотків суми підвищення та з урахуванням проведених раніше виплат», а слова «без обмеження максимального розміру» видалити, прийнявши цей пункт в наступній редакції:
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 1 квітня 2019 р., на підставі довідки про грошове забезпечення, підготовленої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.05.2023 № 06/8495, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення та з урахуванням проведених раніше виплат.
- Пункт 3 залишити без змін:
Перерахунок пенсії провести з урахуванням того, що її розмір ОСОБА_1 законодавчо встановлено та підтверджено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 640/3075/20 на рівні 80% від сум грошового забезпечення.
- Пункт 4 деталізувати та викласти в наступній редакції:
До складу пенсії включити доплати та індексації пенсій, право на які виникло у позивача:
з 1 липня 2021 року - щомісячна доплата 2000 гривень як військовому пенсіонеру, якому пенсія призначена до 01.03.2018 року (підстава - Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713);
з 1 березня 2022 року - індексація (підвищення) пенсії на коефіцієнт 1.14 (підстава- Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118);
з 1 березня 2023 року - індексація (підвищення) пенсії на коефіцієнт 1.197, але не більше 1500 грн. (підстава - Постанова Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168);
встановлені коефіцієнти підвищення застосувати до перерахованого за рішенням суду розміру пенсії;
у разі проведення індексації у 2024 році здійснити дії відповідно до вимог очікуваного нормативно-правового акту.
Тобто, заявою від 03 січня 2024 року позивач фактично хотів змінити предмет, підстави позову та заявив нові додаткові позовні вимоги, збільшивши кількість позовних вимог.
16.05.2024 до суду надійшла заява про врахування під час винесення рішення нової довідки про розмір грошового забезпечення, яка судом не врахована, що також, на думку позивача є підставою для винесення додаткового рішення суду.
Розглянувши надану позивачем заяву про ухвалення додаткового судового рішення від 25.02.2025, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. п. 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги: зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. п. 5).
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, згідно з заявою про ухвалення додаткового рішення позивач зазначає, що 13 травня 2024 року він надав до суду нову довідку, яка повністю відповідає вимогам законодавства щодо порядку перерахунку військових пенсій та надавалася вона на заміну раніше поданої до суду довідки про грошове забезпечення, складеної та виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.05.2023 р. № 06/8495.
Потреба в такій заміні виникла після того, як з'ясувалося, що в раніше поданій довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ТЦК) помилково вказав занижений розмір посадового окладу (замість 7470.0 грн. було вказано 7190.0 грн).
Про це позивач дізнався від колишніх колег вже після того, як подав позов до суду.
Більше того, позивач не долучав до заяви від 16.05.2024 року відповідну нову довідку, долучив лише два екземпляра супровідного листа В/Ч НОМЕР_2 від 13.04.2024 року №198/206, яким така довідка направлялася позивачу та роздруківка з порталу Електронних Послуг ПФУ.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що нової довідки не існувало на момент виникнення спірних правовідносин та в матеріалах справи вона була відсутня на час прийняття судом рішення. Відповідно, нова довідка не стосується предмету спору, вирішення якого передавалося на розгляд до суду.
Стосовно заяви позивача про уточнення позовних вимог необхідно відзначити, що вимоги у заяві від 03.01.2024 стосуються в тому числі інших, ніж у первісному позові, спірних правовідносин, а саме 100% підвищення, доплати у розмірі 2000 грн, індексації за постановою №118, індексації за постановою №168, коефіцієнтів підвищення та можливої індексації у 2024 році.
Тобто, позивач заявив до початкового позову ще щонайменше чотири нові позовні вимоги, які мають зовсім інший предмет та підстави позову.
При цьому, за кожну з нових позовних вимог судовий збір сплачений не був.
Стосовно відсотка сум грошового забезпечення у розмірі 80 %, позивач зазначив, що про наявність спору у цій частині можна було з'ясувати з відзиву відповідача.
Проте, до суду відзив не надходив на час розгляду справи та не надійшов до цього часу, ні в електронній, ні в паперовій формах.
Отже, суд наголошує, що зміна позову повинна стосуватися тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Позивачем не повинно ототожнюватися можливість подання заяви про зміну предмету або підстав позову із поданням нового адміністративного позову, що не пов'язаний з первісним позовом.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 31 липня 2020 року у справі N 826/11947/18.
Оскільки вказані заяви про уточнення позовних вимог від 03.01.2024 та про врахування нової довідки від 16.05.2024 виходять за межі спірних правовідносин, останні фактично є поданням до суду нових позовів, що унеможливлює їх розгляд у рамках цієї справи.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 31 липня 2020 року у справі N 826/11947/18, одночасна зміна позивачем підстав та предмету позову свідчить про недотримання ним вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України та є підставою для повернення уточненої позовної заяви без розгляду.
Таким чином, позивач у заяві про уточнення (збільшення) позовних вимог від 03.01.2024 та в заяві про врахування нової довідки від 16.05.2024 додає як нові підстави позову, так і змінює предмет позову, у зв'язку з чим в силу приписів частин 2, 3 ст. 47 КАС України суд вважав за необхідне відмовити позивачу у прийнятті відповідних заяв про уточнення (збільшення) позовних вимог.
Між тим, позивачу необхідно урахувати, що відповідна обставина не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду з новим позовом у порядку, встановленому законом.
Крім того, відповідно до частин 2 та 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За даних обставин суд наголошує, що чинне процесуальне законодавство не дозволяє приймати до розгляду уточнені позовні вимоги після початку розгляду справи по суті.
Суд зазначає, що провадження в адміністративній справі № 320/37735/23 відкрите ухвалою Київського окружного адміністративного суду 03 листопада 2023 року; позивачем заяву про збільшення позовних вимог та врахування нової довідки подані 03 січня 2024 року та 16 травня 2024 року відповідно, тобто, після початку розгляду справи по суті.
Також, позивач не надав будь-яких доказів, що між сторонам наявний спір щодо уточнених (збільшених) вимог, що позивач звертався із зазначеним питанням до відповідача, а відповідач розглядав його питання та/або відмовив у його задоволенні тощо.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що подані позивачем заяви із збільшенням розміру позовних вимог та врахування довідок, які видавалися через тривалий проміжок часу після початку судового розгляду справи, не відповідали вказаним вимогам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду відповідних заяв.
Таким чином, судом було ухвалено рішення щодо кожної заявленої позовної вимоги, визначено спосіб виконання судового рішення та вирішено питання про судові витрати.
Отже, заява позивача про ухвалення додаткового рішення не містить обґрунтувань щодо наявності реальних підстав згідно з статтею 252 КАС України для прийняття такого рішення.
За наведених обставин суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення, оскільки судом уже були вирішені всі питання під час прийняття рішення за результатами розгляду даного адміністративного позову, що відображено в мотивувальній частині рішення від 02 вересня 2024 року, а отже відповідна заява позивача не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.