10 березня 2025 року Справа № 280/11482/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 8)
про визнання протиправною та скасування постанови,-
10.12.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно господарського штрафу № ПШ 045696 від 08.10.2024.
Вимоги обґрунтовані тим, що згідно з постановою № ПШ 045696 від 08.10.2024 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 34, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. З зазначеною постановою позивач не погодився, оскільки на час перевірки документів, а саме спірний протокол та адаптації тахографа, фактично був наявний у водія.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки правомірно було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ045696 від 08.10.2024 за порушення ст. 34, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Проте, суд зазначає, що відповідачем відзиву на позовну заяву не додано докази надіслання копії відзиву на позовну заяву з додатками на адресу позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Отже, направлення копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, є процесуальним обов'язком відповідача.
Зазначена вимога процесуального закону в першу чергу обумовлено необхідністю дотримання принципу рівності сторін та змагальності судового процесу. Адже, якщо така заява по суті справи направляється іншим учасникам справи одночасно з її направленням до суду, виконуються вимоги повідомлення інших учасників справи про позицію заявника, що створює передумови для застосування змагальних механізмів.
Відповідач зазначив, що в зв'язку з обмеженим фінансуванням, та економії бюджетних коштів, та відсутність позивача в системі ЄСІТС, відзив був направлений позивачу на електрону адресу яка зазначена в реєстрі, ІНФОРМАЦІЯ_1, в електронній формі.
Проте, суд зазначає, що відповідно до частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Враховуючи те, що до відзиву на позовну заяву не додано докази його надіслання іншим учасникам справи, суд доходить до висновку, що це унеможливлює його розгляд та врахування судом, оскільки порушує принцип рівності та змагальності сторін.
Ухвалою суду від 16.12.2024 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 09.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 03.03.2025 у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
04.09.2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Укртрансбезпеки проводилася рейдова перевірка на 1 км а/д М-29 Харків-Красноград-Перещепине та був зупинений транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 4 Порядку № 422, водій транспортного засобу ОСОБА_2 пред'явив для перевірки посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Укртрансбезпеки: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, державний номер НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , посвідчення водія НОМЕР_4 ; ТТН № 8397 від 03.09.2024; протокол перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу.
На момент здійснення рейдової перевірки посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Укртрансбезпеки було виявлено порушення вимог ст.34, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 6.1 наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010, п. 3.3 розділу ІІІ наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010, а саме: під час перевезення вантажів, перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, яке було зафіксоване в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.09.2024 №АР105719.
Водій ОСОБА_2 з актом перевірки № АР105719 був ознайомлений, пояснень до акту не надав, акт засвідчив підписом.
08.10.2024 на підставі Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом, Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області винесено постанову № ПШ 045696 про застосування адміністративно-господарського штрафу стосовно позивача.
Позивач не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 045696 від 08.10.2024 надіслав скаргу до Державної служби України з безпеки на транспорті.
Листом Державної служби України з безпеки на транспорті від 01.11.2024 позивача повідомлено, що за результатами рейдової перевірки було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04 вересня 2024 року № АР105719 (далі - акт№ АР105719). Абзацом третім частини другої статті 48 Закону для водія визначено перелік документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, а саме: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України. Транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ з державним номерним знаком НОМЕР_5 обладнано контрольним пристроєм (тахографом), з огляду на що зазначаємо, що відповідно до пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 24 червня 2010 року № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Під час рейдової перевірки водієм було надано Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 02 лютого 2023 року № UA217-000607 з пункту 8 якого вбачається, що розмір пневматичних шин становить 315/70 R22.5. Водночас, транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ з державним номерним знаком НОМЕР_6 обладнано пневматичними шинами розміром 315/80 R22.5. З аналізу наявних матеріалів встановлено, що під час рейдової перевірки за результатами якої було складено акт № АР 105719 у водія на момент перевірки був відсутній документ на підставі якого виконуються вантажні перевезення, а саме: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу зі' зазначеними відомостями про фактичний розмір пневматичних шин автомобільного транспортного засобу. Враховуючи вищезазначене, постанова про застосування адміністративно- господарського штрафу від 08 жовтня 2024 року № ПШ045696 залишається без змін, а скарга - без задоволення.
Не погодившись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазнає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ, який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
За змістом статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частин першої-другої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Статтею 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Статтею 48 Закону №2344-ІII визначено вимоги до організації внутрішніх перевезень вантажів.
Згідно з частинами першою та другою статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Вжите в частині другій статті 48 Закону №2344-III словосполучення інші документи, передбачені законодавством означає, що перелік документів згідно з вказаною нормою не є вичерпним.
Така конструкція норми зумовлена обов'язками, які Закон №2344-IIІ покладає на автомобільного перевізника.
Зокрема, статтею 34 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Частиною другою статті 49 Закону №2344-III передбачено, що при перевезенні вантажу у внутрішньому сполученні водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема, дотримуватись визначеного режиму праці та відпочинку.
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979р. №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ст. 18 Закону №2344 та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 07.06.2010 р. №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340).
Пунктом 1.3 Положення №340 визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - ) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР ( 994_016 ), - "калібрування".
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Пунктом 2.6 Інструкції № 385 визначено, що пункти сервісу тахографів виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
Згідно з положеннями пункту 1.4 Інструкції № 385 ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб'єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції «майстерні або механіка» та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб'єктів господарювання.
Пунктом 2.7 Інструкції № 385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 5.
Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210x297 мм) щільністю 100 г/кв. м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.
ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.
Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Відповідно до п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
Відповідно до п. 3.5. Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
Відповідно до п. 3.5, п.3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТС здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством; наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа.
Отже, автомобільний перевізник зобов'язаний забезпечити транспортний засіб, який здійснює вантажні перевезення діючим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Суд встановив, що з акту перевірки №АР105719 слідує, що при здійсненні 04.09.2024 року перевезення вантажу транспортним засобом MERCEDES-BENS, державний номер НОМЕР_6 , що належить позивачу, під керуванням водія ОСОБА_2 , на момент проведення перевірки було встановлено відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а саме тип розміру пневматичних шин транспортного засобу змінено без перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. У зв'язку з виявленими порушеннями був складений акт №АР105719 проведення перевірки від 04.09.2024 зі змістом якого водій був ознайомлений, копію отримав
До матеріалів справи долучено лист Державної служби України з безпеки на транспорті від 01.11.2024 наданий на скаргу позивача, яким повідомлено, що під час рейдової перевірки водієм було надано Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 02 лютого 2023 року № UA217-000607 з пункту 8 якого вбачається, що розмір пневматичних шин становить 315/70 R22.5. Водночас, транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ з державним номерним знаком НОМЕР_6 обладнано пневматичними шинами розміром 315/80 R22.5.
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 2.6 Інструкції № 385 пункт сервісу тахографів виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі:
- установлення або заміни тахографа;
- ремонту тахографа;
- зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу;
-якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
Отже, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу №UA217-000607 від 02.02.2023, який поданий позивачем, не є доказом наявності під час рейдової перевірки дійсного протоколу про перевірку та адаптацію тахографа, оформленого у відповідності до вимог Інструкції № 385.
Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача на лист ТОВ «Авто Профі ЛТД» від 22.10.2024 яким позивача повідомлено, що у протоколі перевірки та адаптації тахографу за № UA217-00607 від 02.02.2023 була виявлена описка у пункті 8 підпункт 2 «Розмір пневматичних шин»: замість значення 315/80 R22.5 вказано 315/70 R22.5, оскільки зазначене не є доказом наявності під час рейдової перевірки 04.09.2024 дійсного протоколу про перевірку та адаптацію тахографа, оформленого у відповідності до вимог Інструкції №385, оскільки автомобільний перевізник зобов'язаний при зміні розміру пневматичних шин на відповідному транспортному засобі пройти перевірку та адаптацію тахографа та отримати новий протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, де б було зазначено розмір пневматичних шин, який фактично встановлений у транспортному засобі та виявити наявні в протоколі помилки.
Саме позивач, як автомобільний перевізник, зобов'язаний забезпечити водія транспортного засобу документами, необхідними для здійснення перевезення до моменту початку здійснення такого перевезення, а саме діючим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу MERCEDES-BENS, державний номер НОМЕР_6 .
Оскільки, під час рейдової перевірки виявлено відсутність у водія належного протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, відповідач правомірно прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 045696 від 08.10.2024 у розмірі 17 000,00грн.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 6 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 8) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 10.03.2025.
Суддя О.В. Конишева