Провадження № 11-кп/821/300/25 Справа № 705/6434/24 Категорія: ст. 537 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
05 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
прокурора захисникаОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 грудня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_9 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Засуджений ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В обґрунтуванні клопотання послався, що він змінив свою життєву позицію і заслуговує на умовно - дострокове звільнення. Пояснив, що він працевлаштований на виробництві установи, має сім заохочень. Приймає участь у диференційній програмі «Духовне відродження», характеризується, як засуджений добре.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 грудня 2024 року, відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_9 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції захисник в інтересах засудженого ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу в якій просить:
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання ОСОБА_9 про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі.
Вважає, що при розгляді справи допущено неповноту судового розгляду та невідповідність висновку фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування Ухвали.
ОСОБА_9 до роботи відноситься сумлінно та старанно, 6 разів заохочувався правами начальника установи, має спокійний, врівноважений характер, не конфліктує, не має кола друзів, в якому підтримують прокриміпальні настанови та спосіб життя. Має намір вести законослухняний спосіб життя. При цьому наявність попередніх судимостей ОСОБА_9 не є підставою для відмови у застосуванні до нього ст. 81 КК України.
Представник колонії також підтвердив надану характеристику та не заперечив проти умовно-дострокового звільнення ОСОБА_9 .
Вважає, що є всі підстави для звільнення ОСОБА_9 від покарання у вигляді позбавлення волі умовно-достроково.
Заслухавши доповідь судді, заслухавши пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути обґрунтованим та мотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийшов до правильного висновку щодо відмови в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_9 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно з ст. 81КК України умовно - дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
При цьому під сумлінною поведінкою слід розуміти свідоме і беззаперечне дотримання засудженим умов відбування покарання та виконання всіх обов'язків покладених на нього нормативно-правовими актами. Вона передбачає не тільки наявність у засудженого заохочень, але й те, що засуджений подає позитивний приклад поведінки для інших засуджених. Не можна вважати сумлінною поведінкою лише формальний факт відсутності у засудженого не знятих чи не погашених заходів стягнення, оскільки дотримання порядку та умов відбування покарання є обов'язком засудженого.
Сумлінне ставлення до праці - це чесне та повне виконання засудженим своїх трудових обов'язків, покращення кількісних та якісних показників виконуваної роботи. Воно передбачає прагнення засудженого до перевиконання встановлених норм виробітку або зразкового виконання робіт, а також відшкодування збитків завданих злочином.
Також, засуджений, який заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання повинен не лише працювати, а ставитись до праці відповідально, бути зразком для слідування іншими засудженими. Для доведення вказаних обставин необхідно, щоб поведінка засудженого була стабільно позитивною протягом тривалого часу. Саме тому, засуджений отримує право на вказану пільгу після відбуття 2/3 строку покарання, і саме тому висновок про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує розгляду подання.
В той же час колегією суддів встановлено, що ОСОБА_9 має 7 судимостей за вчинення злочинів проти власності. Вироком Обухівського районного суду Київської області від 29.04.2020 року за ч.2 ст.289, ч,2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років без конфіскації майна. На підставі ч.4 ст. 70 КК України визначено шляхом часткового складання вказаного призначеного покарання з призначеним покаранням за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 20.02.2020 і призначено остаточне покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. Відбуває покарання за ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.06.2023 року на підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Обухівського районного суду Київської області від 29.04.2020 року за ч.2 ст.289, ч.2 ст. 186 КК України та вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 25.09.2019 року за ч.2 ст. 185 КК України, визначено остаточне покарання у виді 7 років 7 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. Кінець строку відбуття покарання - 21.03.2027 року. З 14.08.2020 року відбуває покарання в державній установі «Старобабанівська виправна колонія(№ 92)».
ОСОБА_9 з 14.08.2020 року відбуває покарання в державній установі колонія(№ 92)». За час відбування покарання працевлаштований на виробництві установи за спеціальністю плетіння маскувальної сітки, до роботи відноситься сумлінно та старанно, за що 6 разів заохочувався правами начальника установи. Допустив порушення режиму відбування покарання, за що 6 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, з яких один раз поміщався до дисциплінарного ізолятора строком на десять діб, стягнення погашені.
Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик ймовірної небезпеки для суспільства ОСОБА_9 оцінюється як середній.
За змістом роз'яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002, умовно дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення драних про особу засудженою, при вирішенні цього питання суди повинні враховувати, зокрема, дані про його попередні судимості.
У відповідності з вимогами ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно характеристики ОСОБА_9 працевлаштований на виробництві установи за спеціальністю плетіння маскувальної сітки, що згідно до ч.3 ст. 107 КВК України обов'язком кожного засудженого та по суті не є його працевлаштуванням.
При визначенні «сумлінності в поведінці» засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого. Відомості про це і повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню його до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання або, принаймні, за значний період цього терміну.
При вирішенні питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, суд аналізує дані про поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, в тому числі й дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що процес виправлення ОСОБА_9 не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі, а тому застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення від покарання є передчасним.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_9 про застосування умовно-дострокового звільнення - скасуванню не підлягає, а апеляційну скарга захисника в інтересах засудженого ОСОБА_9 слід залишити без задоволенню.
Враховуючи вищевказане та керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03 грудня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_9 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника в інтересах засудженого ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя -
Судді -