Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
10 березня 2025 року Справа №200/1545/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви адвоката Романець Вікторії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (1 відділ), Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
03 березня 2025 року адвокат Романець Вікторія Володимирівна в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (1 відділ), Військової частини НОМЕР_1 з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації» в частині призову по мобілізації солдата ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №127 від 12 листопада 2024 року в частині зарахування до списків військової частини солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 ;
- виключити зі списків по особовому складу Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 ;
- звільнити солдата ОСОБА_1 з військової служби.
Право на звернення до суду та способи судового захисту гарантовано Конституцією України та статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 160 КАС України).
Відповідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Щодо форми і змісту позовної заяви, наданих доказів, суддя зазначає наступне.
Частинами першою-другою статті 2 КАС України гарантовано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Як вбачається з позовних вимог, представник позивача просить суд, зокрема, визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації» в частині призову по мобілізації солдата ОСОБА_1 .
Разом із цим, представник позивача не зазначає в позовних вимогах реквізити оскаржуваного наказу, що не відповідає вимогам КАС України.
Крім того, представник позивача просить суд виключити зі списків по особовому складу Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 та звільнити солдата ОСОБА_1 з військової служби, не зазначаючи, яку особу як суб'єкта владних повноважень потрібно зобов'язати вчинити зазначені дії, що також не відповідає вимогам КАС України.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги викладено без врахування положень КАС України.
Отже, суд звертає увагу, що у відповідності до вимог пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України, позивачу (його представнику) необхідно викласти позовні вимоги у відповідності до вимог КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог з врахуванням статті 5 КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами першою-другою статті 79 КАС України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Суддею встановлено, що фактично в матеріалах справи відсутні копії оскаржуваних наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації» в частині призову по мобілізації солдата ОСОБА_1 , та командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №127 від 12 листопада 2024 року в частині зарахування до списків військової частини солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 .
Крім того, суддею встановлено, що у тексті позовної заяви представник позивача зазначає, зокрема, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) позивач призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження служби.
Разом із цим, як вже зазначено вище, представник позивача не надає суду копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (Магдалинівка), яким позивача призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження служби, та на який сам представник позивача посилається у позовній заяві, як на доказ, що підтверджує обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Водночас, жодних пояснень щодо неможливості надання представником позивача до суду доказів позовна заява не містить.
Суддя наголошує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2020 року по справі №520/2261/19 дійшла висновку, що обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суддя враховує, що обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" заява № 11681/85).
Також, відповідно до частин першої-п'ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, позивач (його представник) повинен надати до суду всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), або зазначити причини неможливості надання таких доказів.
Щодо питання дотримання строку звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З аналізу норм КАС України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Суддя зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це період часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом із цим, суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суддя зазначає, що при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом першочергово слід визначитись із строком, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та моментом початку його перебігу. Лише після встановлення зазначених обставин суд переходить до оцінки поважності причин пропуску такого строку, якщо він дійсно був пропущений.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06 липня 2023 року у справі №380/7418/22.
Так, із даним адміністративним позовом представник позивача звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» 03 березня 2025 року.
Разом із цим, суддя зауважує, що копії оскаржуваних наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації» в частині призову по мобілізації солдата ОСОБА_1 , та командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №127 від 12 листопада 2024 року в частині зарахування до списків військової частини солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 до позовної заяви не додано, як і не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують факт ознайомлення позивача із такими наказами.
Відтак, відсутність зазначених вище доказів перешкоджає встановленню конкретної дати, з якої починається перебіг строку звернення до суду, та вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Крім того, суддя звертає увагу, що позивачу (його представнику) необхідно надати до суду розбірливу та читаєму копію клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке долучено до цього позову, з якої можна встановити всі наведені представником позивача обставини та докази, які зазначено ним у такому клопотанні.
Щодо питання сплати судового збору.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів позовної заяви, суддею встановлено, що позивачем додано до позовної заяви квитанцію №5215-5826-0799-6726 від 03 березня 2025 року, як доказ сплати судового збору за подання позову до суду у розмірі 1211,20 грн.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» 19 листопада 2024 року №4059-IX, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 3028,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, даний адміністративний позов сформований позивачем в підсистемі «Електронний суд», тобто, поданий в електронній формі.
Суддя зауважує, що при визначенні необхідного до сплати розміру судового збору, значення мають насамперед правові підстави звернення до суду з позовом, суть заявлених позивачем вимог, їх зміст з урахуванням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також кількість суб'єктів, до яких кожна із зазначених позовних вимог (у разі, якщо їх декілька) звернута.
Так, позивачем заявлено вимоги немайнового характеру до двох окремих суб'єктів владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 (1 відділ) та Військової частини НОМЕР_1 , а саме:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації» в частині призову по мобілізації солдата ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №127 від 12 листопада 2024 року в частині зарахування до списків військової частини солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 ;
- виключити зі списків по особовому складу Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 ;
- звільнити солдата ОСОБА_1 з військової служби.
Тобто, у цій справі заявлено по одній вимогі немайнового характеру до ІНФОРМАЦІЯ_1 (1 відділ) та Військової частини НОМЕР_1 , які мають однакові правові підстави звернення до суду. В двох інших позовних вимогах представником позивача відповідача взагалі не визначено.
Таким чином, під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1937,92 грн. ((1211,20*0,8)*2) за подачу позову, оскільки позивачем об'єднано дві вимоги немайнового характеру.
Отже, позивачу необхідно доплатити суму судового збору у розмірі 726 грн. 72 коп. (1937,92 грн. - 1211,20 грн.).
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору в сумі 726 грн. 72 коп. за наступними реквізитами: Р/р UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно з абз. 1 частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Абз.2 частини другої статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків, з урахуванням висновків, наведених у цій ухвалі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
1. Залишити без руху позовну заяву адвоката Романець Вікторії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (1 відділ), Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- виправленої позовної заяви з викладенням позовних вимог у відповідності до КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог;
- належним чином завірені всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), або зазначити причини неможливості надання таких доказів;
- доказів, які підтверджують факт ознайомлення позивача із наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації» в частині призову по мобілізації солдата ОСОБА_1 , та командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №127 від 12 листопада 2024 року в частині зарахування до списків військової частини солдата військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 ;
- розбірливої та читаємої копії клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке долучено до позовної заяви;
- доказів доплати судового збору у розмірі 726 грн. 72 коп.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
4. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.С. Молочна