Справа №:755/9303/23
Провадження №: 1-кс/755/609/25
"05" березня 2025 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києва, заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022000000000336 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною п?ятою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною п?ятою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною п?ятою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною другою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_10 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
У провадженні судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження № 12022000000000336 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною п?ятою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною п?ятою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною п?ятою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною другою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України.
13 лютого 2025 року захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 було подано заяву про відвід судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 від розгляду даного кримінального провадження.
13 лютого 2025 року вказану заяву про відвід судді після автоматизованого розподілу передано для розгляду судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_4 подану ним заяву про відвід підтримав та пояснив суду, що вказана заява мотивована тим, що під час підготовчого судового засідання головуючим суддею ОСОБА_5 було прийнято рішення розпочати підготовче судове засідання за відсутності потерпілих, що, на думку захисника, є порушенням, оскільки суд врахував згоду потерпілих на проведення судового засідання без їх участі, яку вони надали в іншому провадженні під час затвердження угод, а тому вказане є підставою для відводу, передбаченою пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні подав суду письмові заперечення щодо задоволення заяви про відвід, оскільки розгляд підготовчого судового засідання без участі потерпілих у кримінальному провадженні № 12022000000000336 є можливим, враховуючи наявність підтверджень про неодноразові належні виклики потерпілих у кожне судове засідання, яких було більше 20, а також враховуючи те, що потерпілі написали заяви про проведення судових засідань без їх участі. Крім цього, на одне з судових засідань прибув потерпілий, прізвище якого зафіксовано в журналі судових засідань, який повідомив, що він дійсно отримував повідомлення про дату та час судових засідань, а також підтвердив, що писав заяву до суду про проведення судових засідань без його участі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов?язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов?язки. Наразі заявлення відводу судді адвокатом ОСОБА_11 грунтується виключно на незгоді сторони захисту із законним, обґрунтованим і вмотивованим судовим рішенням. 3 огляду на викладене, підстав для задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_5 , на думку сторони обвинувачення, немає. Крім цього, аналогічне рішення про проведення підготовчого судового засідання вже приймалось іншим складом суду, та у той час сторона захисту не заявляла клопотання про відвід судді ОСОБА_12 . На думку прокурора, така лінія захисту спрямована на умисне затягування судового розгляду, а не на справедливий судовий розгляд.
Особа, якій заявлено відвід - суддя ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду заяви повідомлена належним чином відповідно до вимог статті 135 КПК України, правом подачі письмових пояснень не скористалася.
Обвинувачені та їх захисники, а також потерпілі, будучи належним чином повідомлені про день та час розгляду заяви про відвід, в судове засідання також не з?явились.
Враховуючи вимоги статтей 22, 26 та 81 КПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність осіб, що не з'явилися, та, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши заяву про відвід, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що в провадженні судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження № 12022000000000336 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною п?ятою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною п?ятою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною п?ятою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною другою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, в ході підготовчого провадження якого захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 було подано заяву про відвід судді.
Відповідно до вказаної заяви від 13 лютого 2025 року даний відвід було заявлено, оскільки, на думку захисника, суддя є упередженою, враховуючи прийнятн нею рішення про початок підготовчого судового засідання за відсутності потерпілих, що, на думку захисника, є порушенням їх прав.
Відповідно до положень статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною першою сттті 81 КПК України встановлено, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Відповідно до частини першої статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Що стосується підстав для відводу, зазначених захисником, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини .
Частиною першою статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з частиною п?ятою статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Із норм статті 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
При розгляді даної заяви про відвід відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя застосовує як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до пункту 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
На думку суду, захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, доводи, викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді. Фактично захисник не погоджується з процесуальними рішеннями судді ОСОБА_5 , прийнятими нею, як головуючою, при розгляді кримінального провадження, що не є підставою для відводу із урахуванням вищевикладених норм національного та міжнародного законодавства.
Враховуючи наведене, у судовому засіданні не знайшли підтвердження факти, викладені у заяві захисника, а тому заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 8, 55 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, статтею 15 Кодексу суддівської етики, пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді,пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, статтями 1-2, 7-29, 75-76, 80-81, 321, 369-372 КПК України, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд,
В задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022000000000336 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною третьою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною п?ятою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною п?ятою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною п?ятою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною другою статті 27 частиною четвертою статті 28 частиною четвертою статті 190 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарження не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 09 годин 30 хвилин 10 березня 2025 року.
Дніпровського районного суду
міста Києва ОСОБА_1