06.03.2025
ЄУН № 337/6567/24
Провадження № 2/337/337/2025
06 березня 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді Ширіної С.А.
за участю секретаря Бикової С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеній Михайлович, Мелітопольський відділ державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Представник позивачки ОСОБА_1 , - адвокат Усенко А.В., звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», у якому вказав, що 29 грудня 2020 р. між позивачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було укладено кредитний договір №3914818, за умовами якого позичальнику було надано кредит.
Правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на підставі Договору факторингу №2106 від 21 червня 2020 року відступлено прав вимоги за Кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ».
З сайту "Автоматизована система виконавчого провадження" Позивачу стало відомо про внесення до реєстру боржників інформації щодо Позивача, в зв'язку з виконанням виконавчого провадження № 66531425.
З змісту наданих документів було встановлено, що 26.06.2021 р. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М було вчинено виконавчий напис № 241082 про стягнення на користь стягувача: Товариству з обмеженою відповідальністю « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3914818 від 29 грудня 2020 р. в розмірі 11013,23 грн.
В подальшому на підставі вищезазначеного виконавчого напису відкрито виконавче провадження, накладено арешт на всі рахунки боржника, та звернуто стягнення на заробітну плату.
Тому вважає, що виконавчий напис було вчинено з численними порушеннями норм законодавства, в зв'язку з чим він підлягає скасуванню, з тієї підстави, що на момент вчинення виконавчого напису законом не було передбачено права його вчиняти на кредитних договорах.
Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 8500 гривень
11.12.2024 року до суду від представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» надійшло клопотання про врегулювання спору та заява про визнання позовних вимог.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2024 року відкрито провадження по справі, та встановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2025 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивачки ОСОБА_1 ,- адвокат Усенко А.В., в судове засідання не з'явився, в позовній заяві зазначив, про розгляд справи за їх відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.
Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, заяв не надали.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача, шляхом постановлення заочного рішення.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що відповідач не з'явився до суду без поважних причин, відзив на позовну заяву суду не надав, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Суд, розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, наданих суду, 26 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрованого в реєстрі за № 241082, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» з 20.06.2021 року по 26.06.2021 року включно, суму в розмірі 11013,23 грн.
Постановою державного виконавця Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),від 17.08.2021 року, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 241082 виданого 26.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем.
Постановою державного виконавця Мелітопольського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 20.12.2021 року, накладено арешт на кошти ОСОБА_1 .
Ухвалою від 11.12.2024 року було зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 241082 від 26.06.2021 року, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» 11013,23 грн.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц та від 02.07.2019 у справі №916/3006/17.
Матеріали справи не містять доказів про належне повідомлення стягувачем боржника про порушення кредитних зобов'язань.
Відповідно до п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів в редакції змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів, оскільки п. 2 Переліку з 22.02.2017 визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, якою визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, якими доповнено перелік новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Таким чином, станом на 26.06.2021 року у приватного нотаріуса були відсутні правові підстави для вчинення виконавчого напису.
Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги ту обставину, що відповідачем не подано до суду належних доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису.
Згідно положень ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Звертаючись з позовом до суду, позивачка просила стягнути на її користь з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 8500 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 . Підстав для зменшення суми витрат, суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 3-5, 12,13, 76-81, 89, 137, 229, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 12, 13, 15, 20, 216, 1212 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеній Михайлович, Мелітопольський відділ державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 241082 від 26.06.2021 р., вчинений Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення на користь стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №3914818 від 29 грудня 2020 р. в розмірі 11013,23 грн.
Стягнути з відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 8 500,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня ухвалення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 10.03.2025 року
Суддя С.А. Ширіна