Справа № 304/2293/24 Провадження № 2/304/214/2025
21 лютого 2025 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/2293/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Орган опіки та піклування Тур'я-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про визначення місця, часу та способів для спілкування з дитиною, участі в її вихованні,
Стислий виклад позицій сторін
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення способів, місця та часу для його спілкування з дитиною: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: по середам та неділям кожного тижня з 16 години до 20 години, а також в день народження дитини кожного року з 14 години до 18 години, з можливістю спілкування за місцем проживання позивача, а також у парках, скверах, магазинах, кафе, на дитячих майданчиках, в інших громадських місцях, а також у режимі відеозв'язку у відсутності матері дитини; просить також встановити час для спільного відпочинку: а саме з 01 липня по 20 липня та з 02 січня по 10 січня кожного року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 перебував з ОСОБА_2 у шлюбі. Вони мають спільну доньку ОСОБА_3 , яка після розірвання шлюбу залишилася проживати з матір'ю. Посилався на те, що відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною. Вважає, що батько вправі регулярно спілкуватися з дитиною, враховуючи те, що з дитиною у нього завжди були довірливі стосунки, а у будинку за місцем його проживання створені належні житлово-побутові умови. Зазначає також, що стан його здоров'я дозволяє належно піклуватися про дитину. В обґрунтування позовних вимог наводить статті 141, 142, 153, 159 СК України.
З додаткових пояснень, що подані адвокатом Чередниченком Ю.В. через підсистему «Електронний суд» 17 лютого 2025 року, вбачається, що, на думку сторони позивача, матір дитини негативно налаштована відносно нього, а тому постійно налаштовує дитину проти батька. Відтак, представник позивача вважає, що суд повинен встановити спосіб, місце та час для його спілкування з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: по середам та неділям кожного тижня з 16 години до 20 години, а також в день народження дитини кожного року з 14 години до 18 години, з можливістю спілкування за місцем проживання позивача, а також у парках, скверах, магазинах, кафе, на дитячих майданчиках, в інших громадських місцях, а також у режимі відеозв'язку у відсутності матері дитини; просить також встановити час для спільного відпочинку: а саме з 01 липня по 20 липня та з 02 січня по 10 січня кожного року, без згоди, як матері, так і самої дитини.
Двадцять першого лютого 2025 року представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності відповідачки, а також про часткове визнання позовних вимог в частині відсутності заперечень проти побачень з дитиною, але за згодою самої дитини та за попередньою домовленістю з матір'ю.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та підтримання поданого раніше висновку.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 20 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі Орган опіки та піклування Тур'я-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Ухвалою суду від 21 січня 2025 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Суд, вивчивши аргументи сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11 грудня 2012 року.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 07 березня 2024 року у справі № 304/2776/23.
Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка досягла повноліття, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до згаданого рішення суду доньку ОСОБА_5 залишено проживати разом з матір'ю.
З відповіді на адвокатський запит від 11 жовтня 2024 року № 01-13/294, що підписана директором Порошківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району, встановлено, що ОСОБА_1 з 1 по 7 клас батьківські збори не відвідував жодного разу, з класним керівником не контактував, навчанням дитини, її позашкільним життям не цікавився.
Відповідно до Протоколу психологічного обстеження дитини від 30 вересня 2024 року, яке проведено ГО «Центр психологічної діагностики та реабілітації «Інсайт», розвиток ОСОБА_3 в межах вікової норми, базові психологічні потреби дитини задоволені, зовнішній і внутрішній мікроклімат найближчого оточення дитини сприятливий для виховання і розвитку дівчинки та формування її ідентичності; психоемоційний стан дитини нестабільний через травмуючі життєві події, спостерігаються посттравматичні симптоми та ознаки тривожності.
Висновком органу опіки і піклування Тур'є-Реметівської сільської ради від 10 грудня 2024 року № 975/03-10 рекомендовано встановити місце, час та спосіб для спілкування батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 , а саме: в середу та неділю з 16 години до 20 години, в день народження дитини щороку з 14 години до 18 години, а також час для спільного відпочинку з 01 липня по 20 липня та з 02 січня по 10 січня щороку, але за попереднім погодженням періоду перебування дитини у батька з її матір'ю, враховуючи стан здоров'я та бажання самої дитини, без вчинення батьками психологічного тиску на дитину.
З висновку судом також установлено, що умови проживання батька дитини відповідають потребам для належного виховання та спілкування з дитиною, про що складено акт обстеження умов проживання. Встановлено, що ОСОБА_1 на диспансерному обліку у нарколога та психіатра не перебуває.
Згоди між відповідачем та позивачем щодо способу участі останньої у вихованні дитини, місця та часу їхнього спілкування з нею не досягнуто.
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з необхідністю встановлення способів участі батька у вихованні дитини, оскільки згоди в добровільному порядку не досягнуто.
Норми права, які застосував суд та мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Сімейного кодексу України (далі СК України), Закону України «Про охорону дитинства» (далі Закон №2402-III) та Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року.
Так, частинами 1 та 3 статті 51 Конституції України встановлено, що кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Статтею 15 Закону № 2402-III визначено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Зважаючи на приписи частини 2 статті 10 ЦПК України, суд враховує норми Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі Конвенція).
Так, статтею 18 Конвенції визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з статтею 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Положеннями статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
З огляду на приписи частини 4 статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд враховує практику Європейського суду з прав людини як джерело права (далі ЄСПЛ).
Так, ЄСПЛ зауважує, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним («Mamchur v. Ukraine» («Мамчур проти України») (Заява № 10383/09), №10383/09, §100, Страсбург, від 16 липня 2015 року).
Також ЄСПЛ зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («Hunt v. Ukraine» («Хант проти України») Заява N 31111/04, §54, Страсбург, від 07 грудня 2006 року).
Судом установлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом матір'ю. Шлюб між сторонами розірвано і вони проживають окремо.
Суд зазначає, що системний аналіз застосованих ним міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України дає підстави вважати, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Батько, який проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь в її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною.
Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Такий висновок повністю узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №487/2621/17-ц та від 03 лютого 2021 року у справі №140/1984/19.
Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.
Також, суд звертає увагу на те, що позивач виконує обов'язки щодо утримання малолітньої доньки, добровільно сплачуючи аліменти, і судом не здобуто фактичних даних, які б свідчили про незадовільний стан психічного здоров'я батька, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами чи про наявність інших обставин, які б могли негативно вплинути на дитину.
Суд зауважує, що батько, який проживає окремо від своєї дитини, очевидно має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Відновлення та сталість відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати бажання чи наміри інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.
Проаналізувавши висновок органу опіки і піклування Тур'є-Реметівської сільської ради від 10 грудня 2024 року № 975/03-10 суд зазначає, що встановлений у ньому графік побачень батька з дитиною не порушує принципу рівності прав батьків щодо дитини і, на переконання суду, відповідає якнайкращим інтересам дитини.
Також суд ураховує вік дитини (12 років), тобто зустрічі з такою не потребують обов'язкової присутності матері. Стосовно вимоги позивача про його зустрічі з дитиною без згоди останньої, то суд не погоджується з таким, оскільки зустрічі без згоди дитини у дванадцятирічному віці не відповідатимуть забезпеченню якнайкращих її інтересів.
Підсумовуючи викладене, та встановлюючи порядок участі батька у вихованні малолітньої доньки, суд взяв до уваги поведінку батька, спрямовану на участьу вихованні та житті доньки, врахував висновок органу опіки та піклування, інтереси дитини, а також закріплений у положеннях чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкуванняіз дитиною та на участь в її вихованні, встановив відсутність обставин,які б унеможливлювали реалізацію права батька на спілкування з донькою, необхідність спілкування дитини як із батьком, так і з матір'ю, які не змогли самостійно визначити порядок участі у вихованні дитини, дійшов висновку про можливість визначення такого способу участі батька у вихованіта спілкуванні з дитиною за запропонованим органом опіки і піклування варіантом.
Такий висновок відповідає розумному балансу участі батькау вихованні дитини, відповідає якнайкращим інтересам дитини, та не суперечить сталій судовій практиці Верховного Суду.
Зважаючи на викладене, суд дійшов переконання, що право батька дитини на побачення і спілкування з дитиною слід захистити шляхом надання систематичних побачень та можливості вільного спілкування з нею згідно з встановленим органом опіки та піклування графіком побачень: в середу та неділю з 16 години до 20 години, в день народження дитини щороку з 14 години до 18 години, а також час для спільного відпочинку з 01 липня по 20 липня та з 02 січня по 10 січня щороку, але за попереднім погодженням періоду перебування дитини у батька з її матір'ю, враховуючи стан здоров'я та бажання самої дитини, з правом позивача забирати дитину до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.
Також, суд уважає за необхідне роз'яснити сторонам, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, сторони не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати, насамперед, її інтересам.
Керуючись ст. ст.4, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 368, 372 ЦПК України, ст. ст. 7, 19, 159, 257 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Орган опіки та піклування Тур'я-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення місця, часу та способів для спілкування з дитиною, участі в її вихованні - задовольнити частково.
Визначити спосіб, місце та час участі ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення побачень: в середу та неділю з 16 години до 20 години, в день народження дитини щороку з 14 години до 18 години, а також час для спільного відпочинку з 01 липня по 20 липня та з 02 січня по 10 січня щороку, без присутності матері дитини, але враховуючи стан здоров'я та бажання самої дитини, з правом позивача забирати дитину до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Орган опіки та піклування Тур'я-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351280; місцезнаходження: 89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Т.Ремета, вул. Народна, 1.
Головуюча: Гевці В. М.