Справа № 630/188/25
Провадження № 2/630/147/25
10 березня 2025 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Сухорукова І.М.,
за участю секретаря Дубрової А.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду із даним позовом, в якому зазначила, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем з 14 вересня 2004 року. Від шлюбу неповнолітніх дітей немає. З часом почуття любові та розуміння згасло, поступово стосунки зіпсувалися. Шлюбні відносини припинені з грудня 2018 року, а у липні 2022 року позивачка виїхала з України побоюючись за безпеку у зв'язку з війною. Подальше подружнє життя між ними неможливе, подальшого сенсу перебування у шлюбі немає.
Ухвалою суду від 19 лютого 2025 року відкрито провадження у справі.
Позивачка системою «електронний суд» надіслала заяву про розгляд справи за її відсутністю де вказала, що позов підтримує.
Відповідач у судовому засіданні зазначив, що позов визнає. Примирення з позивачкою не відбулося, вона виїхала за кордон та змінила номер телефону. Від шлюбу є дитина 1999 р.н., яка вже повнолітня. Шлюбні відносини припинено з січня 2019 після спільної поїздки до батьків позивачки.
Суд, вислухавши відповідача, перевіривши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано 14 вересня 2004 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області, актовий запис № 104, прізвища сторін після укладення шлюбу: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Частиною 1 ст. 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини або чоловіка на особисту свободу і недоторканість.
Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Спільне життя не склалося, шлюбно-сімейні відносини не підтримуються з 2019 року, спільне господарство не ведеться, відновлення сімейних відносин неможливо.
За таких обставинах суд вважає, що родина існує формально, подальше спільне життя подружжя у законному шлюбі і збереження родини неможливо, у зв'язку з чим шлюб підлягає розірванню.
Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Спір про поділ спільного майна відсутній.
Оскільки позивачка просить залишити судові витрати за нею, суд не стягує з відповідача судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 273 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 112, 113 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований 14 вересня 2004 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Люботинського міського управління юстиції Харківської області, актовий запис № 104.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони:
Позивачка:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ,
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований: АДРЕСА_1 .
Суддя І.М. Сухоруков