Комінтернівський районий суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/68/2025 Справа № 641/10312/16-к
10 березня 2025 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220540001626 від 11.07.2015 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 345 КК України,
На розгляді Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження, відомості про кримінальні правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220540001626 від 11.07.2015 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 345 КК України.
У судовому засіданні прокурор Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з письмовими клопотаннями про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .
В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилався на те, що існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованого тяжкого та середньої тяжкості кримінального правопорушення, за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. Вважає, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення. При цьому як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду ОСОБА_6 систематично вчиняє дії, направлені на зловживання процесуальними правами, не виконує процесуальні обов'язки, переховується від суду, штучно затягуючи судовий розгляд з метою уникнення кримінальної відповідальності внаслідок закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 заперечувала проти застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважала його безпідставним.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні також заперечував проти клопотання прокурора про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважав його необґрунтованим.
Суд, вислухавши думку учасників судового засідання щодо доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , прийшов до наступного висновку.
Так, частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень-злочинів свідчить про підвищену суспільну небезпеку, оскільки останній звинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 345 КК України.
Однак, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Прокурор при розгляді клопотання має довести про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується вищевказаними доказами, які зібрані під час досудового розслідування, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
При розгляді питання доцільності застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим в кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, однак вважає за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного мешкання, оскільки застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту є більш доцільним, саме такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого, законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням вищенаведеного, клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 197, 199, 314, 316, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-прибувати до суду за першою вимогою;
- не залишати місце постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності перебувати в безпечному місці в період оголошення сигналу повітряної тривоги;
-не відвідувати кафе, бари, ресторани;
-повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
-здати для зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон при його наявності.
Ухвалу передати для виконання до Відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 ГУ НП в Харківській області.
Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на обвинуваченого обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали 2 місяці з моменту її проголошення - до 08 травня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cуддя- ОСОБА_1