Справа № 145/82/25
Провадження № 1-кс/145/133/2025
"10" березня 2025 р. с-ще Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 ,погоджене із прокурором Тиврівського відділу Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, відомості про які внесено до ЄРДР 08.01.2025 за № 12025025080000005,
Слідчий СВ ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням, в якому вказує, що відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому не людському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно зі ст. 1 п. 14 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство це - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно зі ст. 1 п. 17 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство це - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб як мати (батько) або діти з одного подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя).
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, систематично, протягом тривалого часу, а саме з 14.09.2024 по 01.01.2025 вчиняв домашнє насильство у формі психологічного та фізичного насильства по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_6 за місцем їх спільного проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що виражалось у словесних образах, приниженні та застосуванні фізичної сили, що призвело до фізичних та психологічних страждань і погіршення якості життя потерпілої.
Так, 14.09.2024, близько 13:00 год, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_6 , з якою він спільно проживає однією сім'єю, але не перебуває у шлюбі, психологічне насильство, а саме нецензурно лаявся та словесно ображав її, чим спричинив ОСОБА_6 шкоду її психологічному здоров'ю. Неправомірні дії ОСОБА_5 припинено працівниками поліції, відносно останнього складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та винесено тимчасовий заборонний припис, яким його зобов'язано залишити місце проживання та не контактувати з ОСОБА_6 . Однак, не зважаючи на це, 14.09.2024, близько 21:10 год, ОСОБА_5 повернувся додому та знову почав виражатися нецензурною лайкою до ОСОБА_6 , після чого потерпіла викликала працівників поліції, які по приїзду припинили вчинення ОСОБА_5 протиправних дій. Проте після цього, близько 22:54 год, ОСОБА_5 знову повернувся до місця проживання ОСОБА_6 і почав виражатися до неї нецензурною лайкою, у зв'язку з чим потерпіла втретє викликала працівників поліції, які по приїзду припинили вчинення ОСОБА_5 протиправних дій.
Постановою Тиврівського районного суду Вінницькій області від 20.09.2024 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні вищевказаних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У подальшому 30.12.2024, близько 23:54 год, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1 , розпочав з ОСОБА_6 , з якою він спільно проживає однією сім'єю, але не перебуває у шлюбі, черговий конфлікт, у ході якого у нього виник умисел на вчинення чергового психологічного та фізичного насильства щодо неї.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння психологічного та фізичного насильства, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, діючи умисно, почав словесно ображати ОСОБА_6 , принижуючи її честь та гідність, що виразилося у словесних образах нецензурними словами в бік останньої, внаслідок чого ОСОБА_6 зазнала психологічних страждань. В подальшому ОСОБА_5 штовхнув ОСОБА_7 двома руками в спину, від чого остання впала на підлогу. Надалі ОСОБА_7 , діючи умисно, наніс два удари ногою по тулубу та один удар ногою по передній поверхні правої ноги ОСОБА_5 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синців на грудях та ногах, що за своїм характером згідно з висновком судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень.
У подальшому, 01.01.2025, близько 21:00 год, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_6 , з якою він спільно проживає однією сім'єю, але не перебуває у шлюбі, психологічне насильство, що виразилося у висловлюваннях в її адресу нецензурної лайки, чим спричинив ОСОБА_6 шкоду її психологічному здоров'ю. Неправомірні дії ОСОБА_5 припинено працівниками поліції, відносно останнього складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, та винесено тимчасовий заборонний припис, яким його зобов'язано залишити спільне місце проживання.
Постановою Тиврівського районного суду Вінницькій області від 03.01.2025 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні вищевказаного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи унаслідок досліджуваних обставин життєві події ОСОБА_6 набули проблемного перебігу, що характеризується наповненням стресогенними факторами її життєво значущих сфер життєдіяльності. Ситуації домашнього насильства призвели до зміни індивідуально-психологічних особливостей ОСОБА_6 , що супроводжується спектром негативних емоцій, позначається на режимі сну та активності, на соціальному функціонуванні, самопочутті, виснажуючи на фізіологічному та психологічному рівнях, що у своїй сукупності справляє деструктивний вплив на особистість ОСОБА_6 , психологічно травмує та завдає їй моральних страждань. Ситуація, що досліджувалася у зазначеному кримінальному проваджені, є психотравмувальною для потерпілої ОСОБА_6 .
24.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126-1 КК України.
Просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком в межах досудового розслідування та покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки: прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; заборона покидати межі Сутисківської ТГ Вінницького району Вінницької області, а також виїзду за межі України, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи реєстрації; утримуватися від спілкування з потерпілою та свідком або спілкуватися з ними із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом, крім того покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обмежувальні заходи: заборони перебувати в місцях спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; забороні листуванні, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; направити на проходження програми для кривдників.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримали, просили його задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечує щодо задоволення клопотання.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників судового розгляду, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років. Крім цього, наявні ризики, передбачені пунктами 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: висновком судової психологічної експертизи, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , постановами Тиврівського районного суду Вінницькій області від 20.09.2024 та 03.01.2025, якими ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а також іншими зібраними доказами у кримінальному провадженні, є достатніми для переконання щодо необхідності застосування до останнього запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, оскільки саме цей запобіжний захід, на думку суду, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів: 1) заборони перебувати в місцях спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмежити у спілкуванні з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборони наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) забороні листуванні, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направленні для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направленні для проходження програми для кривдників.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програм для кривдників. Разом з тим, суб'єктами відповідальними за виконання програм для кривдників є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч. 1, 2 ст. 28 згаданого Закону).
Відповідно до ч. 6, 8, 9 ст. 28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
Враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність направлення ОСОБА_5 до Центру надання соціальних послуг Сутисківської селищної ради Вінницького району Вінницької області для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", строком на 3 місяці.
Керуючись ст. 132, 176-179, 186, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верховцево Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком в межах досудового розслідування до 23.04.2025.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- заборона покидати межі Сутисківської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, а також виїзду за межі України, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи реєстрації;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідком або спілкуватися з ними із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі їх не виконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання покласти на СВ ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обмежувальні заходи:
- заборони перебувати в місцях спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства - ОСОБА_6 ;
- забороні листуванні, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства - ОСОБА_6 , інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб з ОСОБА_6 ;
- направити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Центру надання соціальних послуг Сутисківської селищної ради Вінницького району Вінницької області для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" строком на 3 (три) місяці.
Роз'яснити, що у разі неявки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для вжиття заходів.
Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
За умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст. 390-1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддяя: ОСОБА_1