Справа № 569/20373/24
27 лютого 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя - Галінська
при секретарі - Калетинець Т.В.
учасики справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа Корецький відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просить скасувати постанову №27 від 19 січня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 1700 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що позивачу стало відомо, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 винесено постанову №27 від 19.01.2024 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210 КупАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. В оскаржуваній постанові зазначено, що підставою для складання постанови №27 від 19.01.2024 року стало те, що Позивач не з'явився по досягненню 27 річного віку до ІНФОРМАЦІЯ_3 для постановки на військовий облік, що є порушенням п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 2 п. 1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних», затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов'язаних та резервістів» від 30.12.2022 року №1487, та призвело до унеможливлення визначення ступеня придатності до військової служби військовозобов'язаного, а також видачі військово-облікового документу.
Постанову позивач вважає незаконною з тих підстав, що відповідачем порушено порядок притягнення до адміністративної відповідальності, не складено протокол про адміністративне правопорушення, не повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи та здійснено її розгляд в його відсутності.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та поновлено строк на звернення до суду із зазначеним позовом.
Позивач та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, подавши до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою №27 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 в справі про адміністративне правопорушення 19 січня 2024 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за ч.2 ст. 210 КУпАП України за порушення п. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 2 п. 1 додатку 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних», затверджених постановою Кабінету Міністрів України « Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 30.12.2022 року №1487, та призвело до унеможливлення визначення ступеня придатності до військової служби військовозобов'язаного, а також видачі військово-облікового документу. Про події чи обставини, які спричинили вчинення адміністративного правопорушення військовозобов'язаний не повідомляв ні в усному ні в письмовому вигляді.
Пунктом 19 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом. Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 визначені ПРАВИЛА військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до яких призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку. та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення. Громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено комплекс заходів щодо здійснення мобілізаційної підготовки Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Змістом мобілізаційної підготовки є: створення мобілізаційного резерву, підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов'язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу. Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, зокрема, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Згідно з пунктом 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Законом України від 30.05.2023 №3127-ІХ внесено зміни до ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та зменшено вік взяття на військовий облік з призовників у військовозобов'язані з 27 на 25 років.
У оскаржуваній постанові зазначено, що позивач по досягненню 27 річного віку не з'явився для постановки на військовий облік, чим вчинив правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 2101, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 12 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ №154 від 23 лютого 2022 року, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Як вбачається з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1, 2 ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Пунктом 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом про адміністративні правопорушення України.
Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП та правомірності винесеного рішення, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №27 від 19 січня 2024 року слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Відповідно до п. ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (зі змінами, відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385, введено в дію Постановою ВР № 2233-XII від 25.03.92, ВВР, 1992, № 27, ст.386) положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_5 судових витрат у розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.251, 252, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 241-246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа Корецький відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову № 27 від 19 січня 2024 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн., провадження у справі закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя -