Справа № 569/22545/24
26 лютого 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя - Галінська
при секретарі - Калетинець Т.В.
учасики справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до УПП в Рівненській області ДПП про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА№3298253 від 19 жовтня 2024 року про притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 19 жовтня 2024 року поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області рядовим поліції Мельник Інною Вікторівною відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3298253. Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., а саме за те, що водій керуючи автомобілем BMW 520і, реєстраційний номер НОМЕР_1 проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.г ПДР України. Позивач оскаржила вказану постанову, згідно ст.288 КУпАП у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) органу патрульної поліції. Рішенням від 23.10.2024 року посадовою особою Управління патрульної поліції в Рівненській області було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Позивач, дійсно близько 15 год. 00 хв. 19.10.2024 року керувала автомобілем BMW 520і, реєстраційний номер НОМЕР_1 та проїжджала регульований пішохідний перехід на вулиці Соборній, 432 і завершувала маневр проїзду через регульований пішохідний перехід, однак не на заборонений «жовтий» сигнал світлофора. Згідно з пп «ґ» п. 8.7.3. ПДР вбачається, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися у місцях, визначених п. 8.10 цих Правил. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоплінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів (пункт 8.10 ПДР України). Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху (пункт 8.11. ПДР України). Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.11.2024 3 Навіть у випадку руху позивачкою на увімкнений «жовтий» сигнал світлофора, позивачка не вдаючись до екстреного гальмування, могла рухатися далі, оскільки жодних перешкод попереду чи позаду її руху не було, відтак позивачка забезпечила умови безпеки дорожнього руху, як це передбачено п.8.11 ПДР України.
Представником відповідача УПП в Рівненській області ДПП Добровчан К.Ю. подано до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому вона просить відмовити в задоволенні позову. Відзив мотивовано тим, що позивач, рухаючись транспортним засобом та заздалегідь побачивши "зелений" сигнал першого світлофору, який у подальшому став миготіти для переключення на заборонений "жовтий" сигнал світлофору, мала можливість знизити швидкість та зупинитись перед стоп-лінією. Однак, гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BMW 520I, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , не зреагувала на даний миготливий зелений сигнал світлофора та продовжила рух прямо, тим самим проїхала дану ділянку дороги на забороняючий жовтий покажчик світлофору, чим порушила п. 8.7.3.ґ ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Одночасно, вважаємо, що твердження представника позивача що застосувавши екстреного гальмування позивач міг створити аварійну обстановку екстреним гальмуванням також неможливо, оскільки як перед автомобілем позивача, так і за ним, крім автомобіля працівників поліції, який був на далекій відстані, інші транспортні засоби не рухались. Це також підтверджується наданим суду відповідачем відеозаписом. Позивач, керуючи транспортним засобом, повинен був оцінювати та усвідомлювати ту дорожньо-транспортну обстановку, що склалася при вищезазначених обставинах в контексті того, що ввімкнення жовтого сигналу світлофору слід було передбачати і розуміти позивачу заздалегідь, враховуючи динаміку руху транспортного засобу, яким він керував. Слід відмітити, що на вищезазначеному перехресті світлофор встановлений разом із таймером, наявність якого повинна полегшувати водіям розуміння дорожньо-транспортної ситуації під час руху. При цьому, надані відеодокази підтверджують, що при дотримання ПДР на зазначеному регульованому перехресті, будь-який водій має можливість зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР, не вдаючись до екстреного гальмування.
Ухвалою суду від 21 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами розгляду позовного провадження окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст.ст. 268, 269 КАС України у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29 листопада 2024 року визначено відповідачу строк для подання відзиву.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи встановлено, що 19 жовтня 2024 року поліцейським 1взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області Мельник І.В. щодо ОСОБА_1 було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №3298253, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідно до змісту складеної постанови, 19.10.2024 року о 14.59 год. в м.Рівне, по вул.. Соборній, 432 водій керував транспортним засобом «BMW520і» д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.2.г ПДР.
Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений, тому таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди .
Згідно з пп «ґ» п. 8.7.3. ПДР вбачається, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися у місцях, визначених п. 8.10 цих Правил.
У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоплінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів (пункт 8.10 ПДР України).
Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху (пункт 8.11. ПДР України).
Як вбачається із долученого відповідачем до відзиву відеозапису, позивач в момент увімкнення жовтого сигналу світлофора перебувала на малій відстані перед пішохідним переходом, на ньому були відсутні пішоходи, вдаючись до екстреного гальмування, в якому не було потреби у даній дорожній обстановці, вона могла б створити аварійну ситуацію для автомобіля, який рухався позаду.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб"єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Стаття 132 КАС України визначає види судових витрат, згідно з якою судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи.
Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції є територіальним відокремленим підрозділом Департаменту патрульної поліції, без права юридичної особи.
Окрім цього, Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1691 від 22 грудня 2011року, тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.
Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції судових витрат у розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3298253 від 19 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Сягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
відповідач - Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, м. Рівне, вул. Степана Бандери, 14а, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя -