Справа № 132/357/25
Провадження № 2/132/376/25
Іменем України
10 березня 2025 року м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді Карнауха Н.П., при секретарі судового засідання - Янковській А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області цивільну справу № 132/357/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (01104, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9, ЄДРПОУ 44127243), поданого його представником за довіреністю Чмиром Миколою Петровичем, до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача
Представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 30080 грн та 2422,40 грн судових витрат. В обґрунтування позову зазначив, що 30.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4825490724 про надання грошових коштів у позику, який разом із правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 23.04.2024, складають єдиний договір, в якому визначено всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони погодили всі істотні умови позики: сума кредиту (загальний розмір) - 8000 грн; строк кредиту (строк дії договору) - 360 днів; тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 договору; мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби; дата надання кредиту: 30.07.2024 або наступний за ним календарний день. Позикодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав відповідачеві грошові кошти в розмірі 8000 грн, проте останній їх не повернув. Станом на 30.01.2025 заборгованість відповідача за договором № 4825490724 про надання грошових коштів у позику становить 30080 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 22080 грн - заборгованість за процентами, що змусило позивача звернутися до суду.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Відповідачем ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, а також будь-яких заяв та клопотань суду не подано.
Клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
06.02.2025 до суду надійшли витребувані відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Ухвалою судді від 07.02.2025 відкрите спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами. Також даною ухвалою було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу право подати до суду заперечення на відповідь не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Вищезазначена ухвала була надіслана сторонам таким чином: позивачу та його представнику - на електронну адресу; відповідачу - на його адресу: АДРЕСА_1 , яку він отримав 10.02.2025, про що свідчить його відмітка стосовно отримання копії ухвали разом з підписом на супровідному листі.
Правом подати відзив відповідач ОСОБА_1 не скористався.
До суду не надходило клопотань сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 30.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4825490724 про надання грошових коштів у позику, який підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до договору позики позикодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі 8000 грн шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_2 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п. 2.6.1. договору.
Основні умови Договору щодо надання коштів у позику: п. 2.4. Тип кредиту -кредит; п. 2.7. Мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби; п. 2.5. Строк кредиту (строк дії договору) - 360 днів; п. 3.2. Дати надання кредиту - 30.07.2024 або наступний за ним календарний день; п. 2.6.1. Стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору.
Відповідно до п. 10.6.10.7 договору позики позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду (акцепт) на укладення договору шляхом направлення повідомлення товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення одноразового ідентифікатора для підписання договору та одноразового ідентифікатора для підписання паспорту кредиту. Після підпису електронного повідомлення позичальником, зазначене повідомлення надійшло в ІКС товариства, відповідно з цього моменту товариство повідомлене про те, що позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) товариства щодо укладання договору. Моментом підписання цього договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням договору зі сторони товариства є формування на дання на ознайомлення позичальнику оферти, а також генерація та направлення позичальнику одноразового ідентифікатора. Підписанням договору зі сторони позичальника є направлення позичальником повідомлення, що містить одноразовий ідентифікатор отриманий від товариства, через особистий кабінет.
На підтвердження укладання договору позики між кредитодавцем та позичальником у додатку до позовної заяви позивач додає доказ підтвердження направлення одноразового ідентифікатора для підпису договору позики № 4825490724 на фінансовий номер телефону відповідача - НОМЕР_3 . Зазначений одноразовий ідентифікатор вказаний також у договорі позики після його підписання сторонами.
Згідно з квитанцією від 30.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» здійснено переказ в розмірі 8000 грн на картку НОМЕР_2 , призначення платежу: кредитні кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС».
Відповідно до Договору № 160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 16.05.2023, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», останній доручає ФК за відповідну плату здійснювати перекази коштів (платежів) з використанням реєстру виплат на користь отримувачів (пункт 1.1.).
Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором №4825490724 від 30.07.2024, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.01.2025 складає: 8000 грн - заборгованість за кредитом; 22080 грн - заборгованість за процентами; разом 30080 грн (проценти нараховувалися по 30.01.2025 включно).
Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за вказаним договором.
V. Оцінка суду
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
У ч.ч.1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині 1 статті 627 ЦК України зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другої статті 639 ЦК України).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 Закону України «Про електрону комерцію», є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму та укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що кредитнй договір підписаний відповідачем за допомогою цифрового підпису з використанням одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджене укладання між сторонами спірного правочину в письмовій формі у вигляді електронного документа.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).
Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», надавач фінансових послуг - фінансова установа, а у випадках, прямо визначених спеціальними законами, - інша юридична особа або філія іноземної юридичної особи, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до цього Закону та спеціальних законів (пункт 33 статті 1), а фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги (пункт 64 статті 1).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» укладено Договір № 160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 16.05.2023, в якому зазначено, що клієнт доручає ФК за відповідну плату здійснювати перекази коштів (платежів) з використанням реєстру виплат на користь отримувачів (пункт 1.1.).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» вправі вільно вибирати контрагента - надавача фінансових послуг і це в жодному разі не зачіпає права та інтереси відповідача як отримувача кредитних коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС».
Надана позивачем квитанція містить інформацію про перерахунок коштів розмірі 8000 грн 30.07.2024 на кратку на картку НОМЕР_2 , яка вказана для перерахунку коштів в підписаних ОСОБА_1 оферті, договорі, паспорті споживчого кредиту. Квитанція містить інформацію про платника: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», надавач платіжних послуг: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ».
Відтак здійснення перерахунку кредитних коштів ОСОБА_2 підтверджене.
Як унормовано в ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За положеннями ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Отже, положення ЦК України визначають обов'язок боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору сторони погодили процентну ставку. Таким чином, підписавши кредитний відповідач погодився із встановленим розміром відсотків за користування кредитом.
Проте, відповідач ОСОБА_1 умови договору надання грошових коштів у позику №4825490724 від 30.07.2024 своєчасно і в повному обсязі не виконував, кредит не сплачував. Таким чином відповідачем були порушені вимоги ЦК України та умови договору, через що виникла заборгованість за кредитом.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» доведено факт укладення 30.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 договору надання грошових коштів у позику №4825490724, а також отримання відповідачем коштів у позику в сумі 8000 грн на підставі вищевказаного договору.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку, яка зазначена відповідачем у вказаному договорі.
Слід зауважити, що відповідач відзиву на позовну заяву та контррозрахунку заборгованості не надав, доказів повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» отриманої за договором суми позики та процентів не долучив.
Аналіз досліджених судом доказів, наданих позивачем, які є належними, допустимими та достатніми, свідчить про обґрунтованість та доведеність позовних вимог на предмет існування заборгованості відповідача перед позивачем та наявність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором, розмір якої встановлений судом, яка в частині заборгованості по тілу кредиту та заборгованості по процентах, підлягає стягненню з відповідача.
Отже, позов підлягає задоволенню, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 30080 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн, за процентам - 22080 грн.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються судом повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім при пред'явленні позову судовий збір в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,5,10-13,141,259,263-265,279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (01104, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9, ЄДРПОУ 44127243) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (01104, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9, ЄДРПОУ 44127243) суму заборгованості за кредитним договором № 4825490724 від 30.07.2024 у розмірі 30080 грн, з яких 8000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22080 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (01104, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9, ЄДРПОУ 44127243) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», ЄДРПОУ 44127243, юридична адреса: 01104, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 10.03.2025.
Суддя Н.П. Карнаух