Справа № 161/4159/25
Провадження № 1-кп/161/747/25
м. Луцьк 10 березня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030580000775 від 18.02.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта середня, працює слюсарем-сантехніком у КП «ВОКЛ», одружений, має на утриманні трьох дітей, несудимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
17 лютого 2025 року поліцейський УПП у Волинській області ДПП капітан поліції ОСОБА_6 та поліцейський УПП у Волинській області ДПП сержант поліції ОСОБА_7 , будучи в однострої поліцейського із знаками розрізнення, маючи у постійному користуванні табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби, заступили до складу добового наряду УПП у Волинській області ДПП як наряд, позивний « ОСОБА_8 », відповідно до посадової інструкції, затвердженої начальником управління патрульної поліції у Волинській області ДПП.
Під час несення служби на території обслуговування, виконуючи свої службові обов'язки та будучи службовими особами, рухаючись на службовому автомобілі марки «Renault» моделі «Duster» номерний знак « НОМЕР_1 », із символікою Національної поліції України вказані працівники поліції, близько 16 години 22 хвилин 17 лютого 2025 року отримали на службовий планшетний пристрій повідомлення про порушення правил дорожнього руху, а саме про те, що ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння керує транспортним засобом марки «ЗАЗ» моделі «Славута» номерний знак НОМЕР_2 та рухається у напрямку села Несвіч, Луцького району, Волинської області. Рухаючись польовою дорогою у напрямку села Несвіч, Луцького району, Волинської області, поліцейськими було виявлено транспортний засіб марки «ЗАЗ» моделі «Славута» номерний знак НОМЕР_2 , та здійснено його зупинку. На місці водія у вказаному транспортному засобі перебував ОСОБА_3 . В ході спілкування в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме - різкий запах алкоголю з ротової порожнини. У зв'язку з цим поліцейським, згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_3 було запропоновано пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. ОСОБА_3 від проходження огляду відмовився.
У подальшому 17 лютого 2025 року о 16 годині 59 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись біля капоту автомобіля марки «ЗАЗ» моделі «Славута» номерний знак НОМЕР_2 , що перебував на польовій дорозі поблизу села Несвіч, Луцького району, Волинської області, під час розмови з поліцейським щодо роз'яснення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, висловив пропозицію про надання поліцейським неправомірної вигоди, а саме переказу грошових коштів на банківську картку у сумі 5000 гривень, за не вчинення відносно нього дій з використанням наданої працівникам поліції влади - не притягнення до адміністративної відповідальності. Поліцейський відмовив та попередив ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за пропозицію надання та надання неправомірної вигоди службовій особі.
Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, ОСОБА_3 , з метою реалізації свого наміру щодо надання працівникам поліції неправомірної вигоди за не складання відносно нього матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідно не притягнення до адміністративної відповідальності, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію надання та надання неправомірної вигоди службовій особі, знаходячись на задньому сидінні службового автомобіля марки «Renault» моделі «Duster» номерний знак « НОМЕР_1 », яким працівники поліції доставляли останнього з місця зупинки його транспортного засобу на польовій дорозі поблизу села Несвіч Луцького району Волинської області до ВП № 3 Луцького РУП ГУНП у Волинській області, за адресою м. Луцьк, вул. Боженка, 34, для складання адміністративних матеріалів, 17 лютогого 2025 року, в період часу з 17 години 00 хвилин по 18 годину 50 хвилин, неодноразово висловлював пропозицію про надання поліцейським неправомірної вигоди, а саме переказу грошових коштів на банківську картку поліцейських у сумі 5000, а згодом 10 000, та 18 000 гривень кожному, що в загальній сумі становить 36 000 гривень, за не вчинення відносно нього дій з використанням наданої поліцейському влади.
Таким чином, ОСОБА_3 інкримінується пропозиція надати службовій особі неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.369 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно пропонував працівнику поліції неправомірну вигоду за нескладання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати та призначити штраф, підтвердив перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у пропозиції надати службовій особі неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.369 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 ,у відповідності до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Обвинувачений ОСОБА_3 несудимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою винуватість, має постійне місце проживання, працює, на його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, на обліку в психіатра чи нарколога не перебуває.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення та позицію всіх учасників щодо міри покарання, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді штрафу ближче до мінімального розміру.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Підстав для призначення покарання у виді обмеження чи позбавлення волі, суд не вбачає, з огляду на особу обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.369 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1100 (одна тисяча сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий