Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа 511/729/25
Номер провадження: 1-кп/511/211/25
10 березня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальній акт у кримінальному провадженні №12024166390000173 від 03.12.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Піонерське, Роздільнянського району, Одеської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на момент вчинення кримінального проступку військовослужбовця-контрактника, на посаді старшого стрільця 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у званні «старший солдат», раніше не судимого,-
у вчиненні кримінальних правопорушень (проступках), передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем-контрактником та проходячи військову службу на посаді старшого стрільця 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у званні «старший солдат», в порушення вимог ст. ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в третій декаді місяця 2024 року, діючи умисно, всупереч установленого Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, п.п. 16-20 Порядку видачі посвідчень водія та позбавлення права на керування транспортними засобами, вирішив придбати підроблений офіційний документ - посвідчення водія з категорією «А1, А, В», яка б давала йому право на керування певною категорією транспортних засобів.
Так, в третій декаді жовтня місяця 2024 року, обвинувачений ОСОБА_3 , за допомогою пошукового сайту «Гугл» знайшов сторінку під назвою «Сервісний центр України» та через месенджер «Телеграм» почав спілкування з невідомою йому особою, яка за грошову винагороду в сумі 14 400,00 гривень, пообіцяла йому виготовити посвідчення водія на право керування транспортними засобами на ім'я ОСОБА_3 , категорії «А 1, А, В».
При цьому, ОСОБА_3 , зазначеною особою було повідомлено за допомогою месенджеру «Телеграм» передати його особисті дані: цифрову фотографію із власним зображенням, зразок особистого підпису та його анкетні дані з особистими відомостями, для відображення цих відомостей у посвідченні водія на право керування транспортними засобами.
В той же період, в третій декаді жовтня 2024 року, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що його особисті дані та фотографія будуть використані для внесення до підробленого офіційного документу - посвідчення водія на право керування транспортним засобом, за допомогою месенджеру «Телеграм» надав зазначеній невідомій йому особі, потрібні їй особисті дані: цифрову фотографію із власним зображенням, зразок особистого підпису та свої анкетні дані з особистими відомостями, тим самим сприяв підробленню офіційного документа.
В подальшому, ОСОБА_3 , в кінці жовтня 2024 року, отримав від зазначеної невідомої йому особи завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія з категорією «А1, А, В», з метою його використання під час керування транспортним засобом.
В подальшому, обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не маючи права керування транспортними засобами, почав використовувати завідомо підроблене посвідчення водія з його анкетними даними, яке містить неправдиві відомості про право водіння ОСОБА_3 транспортних засобів категорії «А 1, А. В», серію і номер посвідчення водія - НОМЕР_2 на його ім'я, видане 19.10.2024 та строк його дії 19.10.2026, орган який видав посвідчення ТСЦ4641.
03 грудня 2024 року приблизно о 11 годині 50 хвилин обвинувачений ОСОБА_3 пересувався за кермом автомобіля марки «Mitsubishi Eclipse», 2019 р.в., з державним номерним знаком НОМЕР_3 , по дорозі на вулиці Георгія Кірпи в м. Роздільна, Одеської області та був зупинений працівниками поліції.
У свою чергу, ОСОБА_3 , будучи громадянином України, достовірно знаючи, що він не проходив медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ України, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та не складав теоретичний чи практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС України, не має право на водіння автомобілями категорії «А1, А, В» або іншими транспортними засобами, на що має бути видане посвідчення водія, а також те, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 є завідомо неправдивим офіційним документом, розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, діючи умисно, пред'явив працівникам поліції для перевірки вказаний завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (проступках), передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального правопорушення (проступку) у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
В заяві від 05.03.2025 року щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеній в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень (проступках), передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Згідно ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.3 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється у визначеному КПК України порядку і повинен відповідати загальним вимогам до вироку. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень (проступок), передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво у підробленні офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати документи, і який надає право, з метою його використання та ч.4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" враховує особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення злочину і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд приймає до уваги характер і обставини вчинених ним правопорушень вчинення ним правопорушень відноситься до категорії кримінальних проступків, а також суд враховує особу обвинуваченого та враховує ті обставини, що він характеризується задовільно за місцем проживання (а.к.п.31), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.к.п.35 ), маючого на утриманні малолітню доньку- ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.к.п.99) ,раніше не судимий (а.к.п.28-29).
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, якими відповідно до ст. 66 КК України, є зокрема визнання вини обвинуваченим і щире каяття у вчиненому, на підставі викладеного, суд вважає обрати ОСОБА_3 за вчинені кримінальні правопорушення за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України штраф у межах санкцій відповідних статей з остаточним визначенням покарання за правилами, встановленими ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки переконаний, що обвинувачений заслуговує саме на грошове стягнення, яке буде достатнім процесуальним примусом для запобігання ним закону в майбутньому.
Також, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.12.24 року був накладений арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке видано 19 жовтня 2024 року територіальним сервісним центром 4641 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке упаковано в паперовий сейф-пакет Національної поліції України. (а.к.п.).
У відповідності до ст. 174 ч. 4 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Суд вважає, що арешт, накладений на тимчасове вилучене майно підлягає скасуванню.
На досудовому слідстві проведена: судово -технічна експертиза від 11.12.2024 року № СЕ-19/116-24/25639-ДД, вартістю 318360грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, згідно ч.2 ст.124 КПК України.
Запобіжний захід до ОСОБА_3 судом не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100,174,369-370,373-374,381,382 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (проступках), передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання за
- за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в перерахунку становить 1700 гривень;
-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.12.2024 року на тимчасове вилучене майно, а саме: на посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке видано 19 жовтня 2024 року територіальним сервісним центром 4641 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке упаковано в паперовий сейф-пакет Національної поліції України.
Речовий доказ: посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке видано 19 жовтня 2024 року територіальним сервісним центром 4641 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке упаковано в паперовий сейф-пакет Національної поліції України, яке зберігається в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_4 , уродженця с. Піонерське, Роздільнянського району, Одеської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , витрати на проведення судово технічної експертизи № СЕ-19/116-24/25639-ДД від 11.12.2024 року в дохід держави в розмірі 3183,60 грн.
Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня отримання копії вироку учасниками судового провадження.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: ОСОБА_1