Справа №592/144/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/107/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - домашній арешт
24 лютого 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 січня 2025 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту,
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 січня 2025 року, клопотання слідчого, задоволено частково.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, зі забороною залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду та у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та потерпілим ОСОБА_15 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначено строк дії ухвали слідчого судді в частині застосування запобіжного заходу та покладення обов'язків на підозрюваного до 28 лютого 2025 року включно.
Роз'яснено підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Не погодившись зі вказаною ухвалою слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 січня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під варто строком 60 діб без визначення застави.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, прокурор посилається на те, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, так як останньому відомо місце проживання потерпілого ОСОБА_15 , так як є його знайомим. Також наявний ризик щодо переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті, якої передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від 05 до 08 років.
Окрім цього, зважаючи, що підозрюваний ніде не працює, тобто не має джерел для існування та зловживає спиртними напоями, в подальшому може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, не врахування вказаних обставин, призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Заслухавши доповідь головуючого - судді щодо змісту оскаржуваного рішення та доводів апеляційної скарги, прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, позицію підозрюваного ОСОБА_7 та захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які щодо задоволення апеляційної скарги заперечували, просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, зважаючи на те, що ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2025 року, продовжено підозрюваному ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, яка була постановлена за результатом розгляду клопотання самого прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, відповідно до ст.ст.177,178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При цьому, слідчому судді слід мати на увазі, що обмеження розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи, є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії»).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
На думку колегії суддів при вирішенні питання щодо застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчим суддею вищезазначені вимоги Закону дотримані в повному обсязі.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в провадженні Сумського РУП ГУНП в Сумській області перебуває кримінальне провадження № 12025200480000026 від 04 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
05 січня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04 січня 2025 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі знайомими ОСОБА_15 , ОСОБА_10 . Під час спільного вживання спиртних напоїв, на ґрунті раптових неприязних стосунків, між ОСОБА_7 та ОСОБА_15 виник словесний конфлікт, який переріс у бійку.
ОСОБА_7 реалізовуючи злочинний умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_16 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, тобто діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння шкоди здоров'ю потерпілому, наніс один удар предметом, який має колото-ріжучі властивості, а саме ножем в область тулубу, в результаті чого спричинив ОСОБА_15 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини справа з пошкодженням правої легені, травматичний малий гемопневматорокс справа, між тканинна емфізема грудної клітки справа.
У рамках вказаного кримінального провадження до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми звернулася старша слідча Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_17 із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 60 діб без визначення застави.
Своє клопотання слідча обґрунтовувала наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та тим, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Розглядаючи вказане клопотання слідчого, слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_7 , з врахуванням доданих до клопотання доказів, обґрунтовано підозрюється у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Крім того, слідчий суддя вважав доведеним наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_7 усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, може ухилитися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та впливати на свідків і потерпілого.
Саме з врахуванням вищезазначеного, а також тих обставин, що прокурором не доведено недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність застосування до останнього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, з чим погоджується і колегія суддів та вважає, що такий запобіжний захід, з врахуванням покладених обов'язків, забезпечить дотримання ним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та у суді.
При цьому, доводи апеляційної скарги правильність таких висновків жодним чином не спростовують, і ні під час розгляду клопотання, ні під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали не доведено, що для забезпечення дієвості кримінального провадження виключно такий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який є найсуворішим, є необхідним.
Таким чином, колегією суддів не встановлено обставин, за яких би підлягало до задоволення клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту в повній мірі взяв до уваги відомості, що були в матеріалах клопотання відносно особи підозрюваного, та правильно оцінюючи їх, також в сукупності з іншими доказами, які підтверджували заявлені слідчим ризики, зробив висновок по вирішенню клопотання.
Окрім цього, відповідно долученої стороною захисту копії ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 лютого 2025 року, підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Таким чином, під час здійснення досудового розслідування та дії оскаржуваної ухвали слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_7 не порушував покладені на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а тому застосований вид запобіжного заходу є достатнім та таким, що забезпечив запобіганню встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Твердження прокурора про те, що підозрюваний ОСОБА_7 може порушити покладені на нього оскарженою ухвалою обов'язки, спростовуються постановленою ухвалою слідчого судді від 19 лютого 2024 року про продовження підозрюваному строку дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що не перешкоджає у подальшому прийняття такого рішення в порядку передбаченому КПК України.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею постановлено законне та обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 січня 2025 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4